Ухвала суду № 41579632, 19.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2543/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївська агропромтехніка» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва до Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївська агропромтехніка» та 3-ї особи Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В :

04.06.2013 року Управління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» та 3-ї особи Управління ПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області, в якому просило суд стягнути з відповідача витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 9990,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1 за списком №2, яка утворилася за період з січень-лютий 2013р., і яка, в свою чергу, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.2 Прикінцевих положень Закону країни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва задоволено. Стягнуто з ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» (64030, м.Миколаїв, вул.Спаська, 44, код ЄДРПОУ 03767558) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва (код ЄДРПОУ 20876125) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9990,70 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» 06.02.2014 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.02.2014р. вказана справа, разом із апеляційною скаргою відповідача надійшла до суду апеляційної інстанції, а ухвалою судді від 03.03.2014 року було відкрито апеляційне провадження.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що ця апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» з 24.09.2002р. знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва, як страхувальник та платник внесків на загальнообоьязкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, за ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 9990,70грн., яка утворилася внаслідок невідшкодування відповідачем вказаних витрат за період січень-лютий 2013р., призначених та виплачених пенсіонеру ОСОБА_1, який працював електрогазозварником в ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» та зараз знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області.

Вказана заборгованість ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникла відповідно до направлених на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно із ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-лютий 2013 року.

Оскільки відповідач в добровільному порядку фактично відмовився погасити зазначену заборгованість, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що відповідачем не доведена правомірність несплати ним спірної заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зазначений в позові період.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регламентуються положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР, а також відповідною Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затв. постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1).

Так, право на пільгове пенсійне забезпечення вказаного вище пенсіонера, згідно з п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підтверджується виданими ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» відповідними довідками, уточнюючими особливий пільговий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, про те, що зазначений пенсіонер певний період працював за професією чи посадою, що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено по справі, пенсія, яка з 23.02.2012р. була призначена ОСОБА_1 на пільгових умовах (т.б. по Списку №2) на підставі виданих ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» та СГВК «Зеленоярське» уточнених довідок, за спірний період була виплачена у повному обсязі, що підтверджується відповідними довідками пенсійного фонду.

Однак, в подальшому, відповідач вказану вище уточнюючу довідку від 01.02.2013р. відкликав, в зв'язку із чим, Управління ПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області своїм рішенням №6/1 від 25.02.2013р. припинило виплату цієї пенсії даному пенсіонеру з підстав відсутності у нього необхідного соціального стажу роботи.

Проте, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, розрахунки яких були направлені на адресу відповідача, останнім так і не були відшкодовані, в зв'язку із чим виникла спірна заборгованість у сумі 9990,70 грн.

Згідно з приписами п.п.1,2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п.1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

У відповідності до змісту абз. 4 п.1 ст.2 вказаного Закону №400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п.1,2 ст.1 цього ж Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до приписів ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

А відповідно до вимог п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції - 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень зазначеного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як слідує з п.6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно ж з п.6.8. цієї ж Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як встановлено судовою колегією та вже зазначалося вище, станом на день ухвалення окружним судом рішення по справі за ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» обліковувалася заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січень-лютий 2013р. у розмірі 9990,70грн., що також підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунком заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат (за списком №2).

Належних доказів сплати відповідачем сум, визначених розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січень-лютий 2013р. у розмірі 9990,70грн. у встановленому чинним законодавством порядку та строки суду не надано.

При цьому, необхідно звернути увагу й на те, що обґрунтованість призначення пільгових пенсій даному пенсіонеру, фактично не є предметом даного спору і в дослідження цього питання не має необхідності, так як це виходить за межі позову.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає висновки суду 1-ї інстанції про задоволення позовних вимог Управління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва до ТДВ «Миколаївська агропромтехніка» обґрунтованими та доведеними.

Таким чином, апеляційним судом по справі беззаперечно встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 9990,70грн., яка підлягають стягненню у судовому порядку на підставі положень ст.67 Конституції України та ст.11,14,15,17,106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що аналогічна позиція з цього питання вже була висловлена і Верховним судом України в постанові від 31.01.2011р. у справі №21-69а10, судова практика якого, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України.

До того ж, згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївська агропромтехніка» - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко