Рішення № 41576846, 27.05.2014, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, (05764) 5-01-93

Справа № 622/147/14-ц р.

2/622/222/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 року Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого - судді Шабас О.С.,

при секретарі Цилюрик Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Золочів цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення збитку, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (надалі ПАТ «СК «ЕТАЛОН»)звернулося до Золочівського районного суду Харківської області з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь у порядку регресу, суму виплаченого страхового відшкодування 12256,08 грн. та судові витрати по оплаті судового збору - 243 гривень 60 копійок.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ «СК «ЕТАЛОН» зазначає, що 28 березня 2012 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту АВ-3126646, відповідно до якого ОСОБА_2 застрахувала автомобіль FORD Escort, державний номер НОМЕР_1 від дорожньо-транспортних випадків та інших страхових ризиків перед третіми особами. 30 липня 2012 року з вини відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій належне ОСОБА_3 авто МАЗДА 323, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 зазнало механічних ушкоджень на суму 12256,08 гривні. На підставі заяви ОСОБА_4 ПАТ «СК «ЕТАЛОН» сплатила йому страхове відшкодування у вказаному розмірі. Оскільки в порушення положень ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1, як водій, застрахованого транспортного засобу, не повідомив ПАТ «СК «ЕТАЛОН» про настання страхового випадку, останні набули право у регресному порядку вимагати від відповідача суму виплаченого страхового відшкодування. Добровільно сплатити вказану суму відповідач відмовився, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду, сплативши судовий збір.

В судове засідання сторони не з'явилися.

Представники позивача ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 10.01.2014р. та ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності від 10.01.2014р. в судове засідання 27.05.2014р. не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. У заяві на адресу суду ОСОБА_6 зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить справу розглянути за відсутності представника ПАТ «СК «ЕТАЛОН».

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 16.04.2014р., 27.05.2014р. не з'явився. До суду повернулися поштові повідомлення про неможливість вручення судової повістки через не проживання відповідача за зазначеною у повістці адресою та за закінченням терміну зберігання. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, враховуючи відсутність відповідача за адресою його реєстрації, що підтверджена інформацією Золочівського районного сектору ГУ ДМС України в Харківській області, суд вважає його таким, що повідомлений про дату судового засідання належним чином. Враховуючи, що відповідачем не було надано заяви про розгляд справи за його відсутності, судом було прийнято рішення про розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28 березня 2012 року між Приватним акціонерним товариством страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту АВ-3126646 (надалі Договір), відповідно до умов якого, остання застрахувала автомобіль Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових ризиків, в тому числі дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль МАЗДА 323 1992 року випуску, державний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_3, а ОСОБА_7 має право керувати транспортними засобами категорії В, згідно наданої суду копії водійського посвідчення НОМЕР_4 (а.с.20).

30 липня 2012 року о 21:30 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1 по ул. Гв. Широнінцев, зі сторони вул. Блюхера у напрямку пр. 50 років ВЛКСМ, порушуючи п. 16.6 Правил Дорожнього руху України не надав дорогу транспортному засобу моделі Мазда державний номер НОМЕР_2, належний ОСОБА_3, що рухався у зустрічному напрямку прямо під керуванням ОСОБА_8, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода, авто зазнали механічних ушкоджень. Постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2012 року за скоєння вказаного правопорушення ОСОБА_1, визнано винним за ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.11).

01 серпня 2012 року ОСОБА_8 повідомив ПАТ «СК «ЕТАЛОН» про настання страхового випадку, а 05 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.12,14).

На підставі вказаних заяв та на виконання умов Договору ПАТ «СК «ЕТАЛОН» було проведено оцінку матеріального збитку завданого автомобілю Мазда державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП. Так відповідно до Звіту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №237/08/2012 від 24 серпня 2012 року виконаного ТОВ «Сател Груп» (яка є суб'єктом оціночної діяльності за угодою з Фондом держмайна України №11420/11 від 28 лютого 2011 року) розмір спричиненого збитку був встановлений у розмірі 12416 гривень 08 копійок. (а.с.21-32). Позивачем також було складено страховий акт №712-6405 від 03 квітня 2012 року та проведено розрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коеффіценту страхування (а.с.15-16). На підставі проведених розрахунків сума страхового відшкодування була встановлена у сумі 12256 гривні 08 копійок, про його виплату позивачем було видано відповідне розпорядження №09-05-6405 (а.с.17).

Згідно наданих суду платіжних доручень від 03 та 10 квітня 2013 року ПАТ «СК «ЕТАЛОН» було виплачено ОСОБА_3 вказану суму страхового відшкодування (а.с.18,19).

21 жовтня 2013 року ПАТ «СК «ЕТАЛОН» звернулося до відповідача ОСОБА_1 з претензією, в якій повідомило, про сплату страхового відшкодування та обов'язок її відшкодування, згідно умов договору страхування (Поліс АВ/3126646).

При розгляді вказаної справи суд виходить з того, що спірні правовідносини врегулюванні положеннями ст.ст. 993, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР.

Стаття 1187 ЦК України містить загальну норму щодо обов'язку відшкодування шкоди завдавної джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положення ст. 1191 ЦК України визначають загальні підстави регресної вимоги. Відповідно особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, положення названої статті продубльовані у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовані дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Так у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено випадки коли, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, так зокрема, згідно п. 38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, як особа, винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, має відповідати за завдану шкоду, згідно положень ст. 1187 ЦК України.

З поданого до суду позову та досліджених судом матеріалів вбачається, що на ОСОБА_1, що в момент ДТП керував транспортним засобом Форд Ескорт, державний номер НОМЕР_1, розповсюджувалася дія договору добровільного страхування наземного транспорту АВ-3126646. Відповідно до умов Договору на відповідача було покладено обов'язок по сповіщенню страховика про настання страхового випадку, як того вимагає положення ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд погоджується з твердженнями позивача, що у порушення вказаних вимог закону, відповідачем не вчинено дій, перелічених ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Доказів протилежного суду не надано.

З наданих суду письмових доказів встановлено, що ПАТ «СК «ЕТАЛОН» здійснив страхове відшкодування у сумі 12256 гривні 08 копійок, через що згідно положень ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права регресної вимоги до винної особи. Враховуючи порушення ОСОБА_1 положень ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно статті 38 цього ж закону ПАТ «СК «ЕТАЛОН» набув право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до ОСОБА_1

За таких обставин, враховуючи, добровільне невиконання відповідачем вимоги про сплату вказаної суми, суд приходить до висновку про наявність в позивача підстав для звернення до суду та обґрунтованість позивних вимог.

Крім того, враховуючи задоволення судом позовних вимог у повному обсязі відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь ПАТ «СК «ЕТАЛОН» з відповідача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір 243 гривень 60 копійок.

Керуючись вказаними нормами матеріального закону та ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» суму заподіяної шкоди у розмірі 12256 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят шість) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Шабас О. С.,