Вирок № 41570442, 25.11.2014, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1122/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 року смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря Сорока М.М.

прокурора Василюка Н.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ємільчине кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 26.09.2014 року за № 12014060160000388 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в смт. Ємільчине Житомирської області, та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не працює, раніше судимого Ємільчинським районним судом Житомирської області 31.10.2012 року за ст.ст. 71, 185 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці

за ст. 263 ч. 2КК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно з обвинувальним актом в серпні 2013 року ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу у власному домоволодінні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виливання металу виготовив металевий предмет, ззовні схожий на кастет, який без передбаченого законом дозволу продовжив незаконно зберігати в житловому будинку за своїм місцем проживання до 25.09.2014 року, часу виявлення та вилучення працівниками Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області.

Згідно висновку судової експертизи холодної зброї № 1/1142 від 26.09.2014 року металевий предмет є не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом, який виготовлений саморобним способом.

Органами досудового слідства вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як незаконне виготовлення та носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Василюком Н.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час підготовчого судового засідання з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права та положення, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України.

В результаті вивчення матеріалів кримінального провадження та опитування сторін суд приходить до висновку, що вищевказана угода про визнання винуватості відповідає положенням ч. 7 ст. 474 КПК України та КК України і підлягає затвердженню.

Покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає положенням статті 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах встановлених санкцією статті 263 ч. 2 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують покарання (щире каяття) та обтяжують покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області Василюком Н.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався, клопотань про обрання останньому запобіжного заходу не надходило.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 124, 373-376, 395, 472-475 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 жовтня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області Василюком Н.М. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 2 КК України, та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Судові витрати, затрачені НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області на проведення експертизи в розмірі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 56 коп. стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, на користь держави (отримувач: УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО 25574601; р/рахунок 31257201105448, призначення платежу: за експертні роботи в тому числі ПДВ).

Речові докази - металевий кастет, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: В. В. Заполовський