Ухвала суду № 41566944, 19.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5151/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Бабенка К.А., Борисюк Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калібур» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калібур» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки; визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до Інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України та її територіальних органів на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Калібур»; зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до Інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України та її територіальних органів шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Калібур».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22 серпня 2014 року податковим органом складено Акт №116/10-08-22-01/38758264 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Калібур» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 лютого 2014 року по 31 липня 2014 року» (далі по тексту - Акт перевірки), у зв'язку із незнаходженням товариства за податковою адресою.

Крім того, у цьому ж документі викладено висновки про те, що на підприємстві позивача відсутні об'єкти оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 1 лютого 2014 року по 31 липня 2014 року, які підпадають під визначення статей 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України). Зазначено, що господарські операції між ТОВ «Калібур» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Як вбачається із Акта перевірки, відповідачем отримано висновок від 04.07.2014 року №2047/10-13-07-01-14 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом ГУ Міністерства доходів і зборів України, який зроблено на підставі довідки №2044/10-13-07-01-14 від 04.07.2014 року щодо не встановлення за податковою адресою суб'єкта господарювання - ТОВ «Калібур».

На спростування зазначених тверджень, про відсутність підприємства за податковою адресою, позивач подав до суду докази свого знаходження за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, промисловий майданчик «Карат» №30, офіс 8, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22 серпня 2014 року та 4 вересня 2014 року, в яких міститься запис про місцезнаходження позивача за вказаною адресою (а.с.60-65); копію договору оренди нежитлового приміщення за цією ж адресою, укладеного 3 лютого 2014 року між позивачем (орендар) і ТОВ «ПАПІРЛЕНД-ПЛЮС» строком на 1 рік (а.с.80-83).

Проте, контролюючим органом не подано до суду першої інстанції документів, які були підставою для проведення зустрічної звірки та пов'язані із діями щодо її проведення (запит іншого податкового органу, запит адресований позивачу щодо надання інформації, докази направлення такого запиту позивачу тощо), хоча вони витребовувалися у податкового органу ухвалою про відкриття провадження у справі від 04 вересня 2014 року (а.с.1-2).

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що внесення змін податковим органом до інформаційних баз даних та деталізованої бази співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача у розрізі контрагентів на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки чи акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників платником податку самостійно шляхом подання декларацій, порушує права та інтереси ТОВ «Калібур».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З 01 січня 2011 року введено в дію ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок регламентовано Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010р. (далі по тексту - Порядок).

Так, відповідно до п. 2 Порядку № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту (п. 3 Порядку № 1232).

Згідно п. 4 Порядку № 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку № 1232).

Пунктом 6 Порядку № 1232 визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення (п. 7 Порядку № 1232).

Виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а отже й висновки, у тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків, можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Як свідчать матеріали даної справи, в спірних правовідносинах звірка фактично не проводилась, що підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки, відтак у цьому ж акті податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій, були зроблені висновки про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності позивача та його контрагентів.

Зі змісту приведених правових приписів вбачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання позивачу запиту про надання інформації та її документального підтвердження.

Згідно зі ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, податковим органом під час складення вищевказаного акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки зустрічна звірка можлива лише за результатами такого співставлення.

Окрім того, Порядком № 1232 передбачено оформлення результатів зустрічної звірки виключно у формі довідки, однак податковим органом в порушення вказаної вимоги оформлено результати зустрічної звірки у формі акту, що суперечить вимогам вказаного Порядку та дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що дії податкового органу були направлені на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Калібур".

Водночас, судова колегія зазначає, що висновки викладені відповідачем у Акті перевірки є за своєю суттю нічим іншим, як висновками складеними за результатами перевірки, які здійснюються податковим органом з метою контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, а не з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, чим є по суті зустрічна звірка.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку є висновки Акта про встановлені порушення закону, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження такого Акта або визнання його незаконним, з огляду на те, що Акт є лише проявом зовнішньої фіксації перевірки.

За таких обставин, колегія суддів знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій службових осіб Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, які оформленої Актом про неможливість проведення зустрічної звірки.

Щодо позовних вимог про зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до Інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України та її територіальних органів шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Калібур», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За правилами ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби може лише така податкова інформація, яка зібрана у відповідності до ПК України. Отже, інформація, отримана із порушенням положень цього кодексу не може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби.

Оскільки в даній справі інформація внесена до інформаційних баз даних Міндоходів України (Державної фіскальної служби України) без додержання вимог ПК України, а протилежне відповідачем не доведено, тому зберігатися, опрацьовуватися та використовуватися вона не може.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

За нормами пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Таким чином, ПК України передбачено лише два способи визначення податкових зобов'язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Інші документи не можуть призводити до змін в облікових даних платників податків з приводу їхніх податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що внесення змін податковим органом до інформаційних баз даних та деталізованої бази співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача у розрізі контрагентів на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки чи акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників платником податку самостійно шляхом подання декларацій, порушує права та інтереси останнього.

Крім того, відповідний платник податків, задекларувавши свої зобов'язання, які за наслідками цього декларування прийняті податковим органом, може і повинен розраховувати на те, що вони саме так відображаються і використовуються контролюючим органом, зважаючи на відсутність рішення про інше.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право позивача підлягає захисту шляхом відновлення в інформаційних базах показників податкової звітності шляхом вилучення з них відомостей, внесених на підставі Акта перевірки.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.