Ухвала суду № 41562791, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10591/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПБ-Інвест» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПБ-Інвест» до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування припису і постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПБ-Інвест» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач) та, з урахуванням зміни позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати приписи від 14.04.2014 року №134/п, від 17.07.2014 року №152/п та постанову від 12.05.2014 року №18-14 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом п.3 Перехідних положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Отже, будівля, розташована по бул.Т.Шевченка, 4, в м. Києві (технічна адреса приміщень: бул.Т.Шевченка, 4 літ.А) є пам»яткою архітектури місцевого значення (охор.№64, рішення Київського міськвиконкому від 22.11.1982 року №1804).

04.10.2004 між Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації («Управління») та Позивачем («Власник») укладено охоронний договір №1033, за умовами якого Позивач зобов»язується утримувати територію пам»ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам»ятці. Не робити ніяких прибудов до пам»ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам»ятки без спеціального письмового дозволу Відповідача. Крім того, пунктом 12 визначено, що Позивач зобов'язується проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом «Управління».

У разі невиконання «Власником» (Позивачем) вимог чинного пам»яткоохоронного законодавства та умов цього договору Відповідач накладає в установленому порядку на «Власника» штрафні санкції у розмірі від ста до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок порушення, а також зобов'язує Власника відшкодувати завдані ним збитки.

07.04.2014 року контролюючим органом проведено огляд та виконано фотофіксацію об»єкта культурної спадщини за адресою: м.Київ, бул.Т.Шевченка, 4, в результаті чого встановлено, що на об»єкті присутні будівельники, на прилеглій території працює кран, який на поверхи об»єкту піднімає елементи опалубки. На території розташовані будівельні матеріали та конструкції (швелери, металеві кутники, арматура, металева сітка, будівельні риштування, опалубка, пісок).

Отже, Відповідачем на вказаному об»єкті зафіксовано виконання будівельних робіт, в тому числі монолітне бетонування.

Згідно ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов»язані утримувати пам»ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам»ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам»ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

У разі виникнення загрози для збереженості пам»ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам»ятка.

Відповідно абз.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам»яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Отже, проведення будівельних робіт на пам»ятці місцевого значення здійснюється за наявності письмового дозволу Відповідача та на підставі погодженої Відповідачем науково-проектної документації.

Статтею 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що органи охорони культурної спадщини зобов»язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам»ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Приписи органів охорони культурної спадщини є обов»язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Підставою для винесення контролюючим оскаржуваного Позивачем припису №134/п від 14.04.2014 року слугувало встановлення факту проведення останнім на пам»ятці місцевого значення будівельних робіт за відсутності письмового дозволу та за відсутності погодженої Відповідачем науково-проектної документації.

14.04.2014 року Відповідачем відносно Позивача складено акт про вчинення правопорушення: проведення будівельних робіт без отримання письмового дозволу Відповідача та за відсутності погодженої останнім науково-проектної документації.

Зазначені припис та акт Відповідачем направлено на адресу Позивачу та отримано останнім 23.04.2014 року.

06.05.2014 року на адресу Відповідача надійшов лист Позивача про те, що ним реставраційні роботи проводяться на підставі погодженого Міністерством культури України проекту реставрації та виданого Міністерством дозволу на виконання реставраційних робіт.

12.05.2014 року контролюючим органом відносно Позивача прийнято постанову №18-14 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини», якою застосовано фінансові санкції в розмірі 170 000,00 грн.

Вказана постанова направлена Позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 13.05.2014 року та отримана ним 20.05.2014 року.

Положеннями ст.5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено перелік повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, зокрема, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, серед іншого, надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

Згідно абз.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Отже, за приписами вказаних положень компетенція Міністерства культури України поширюється виключно на пам'ятки національного значення.

Відповідно ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядком віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.04.2011 року №557 (далі - Порядок), передбачено, щодо IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення (пп.3 п.5).

Як передбачено п.п.14, 20 ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Рішенням Київської міської ради XI сесії IV скликання від 11 жовтня 2005 року №239/3700 затверджено Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно пп.5.14, 5.19 п.5 вказаного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань видає накази та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їх територіях і в охоронних зонах, якщо ці роботи ведуться за відсутності затверджених або погоджених з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини чи Головним управлінням програм і проектів, передбачених дозволів або з відхиленнями від них, а також щодо усунення негативних наслідків таких робіт; складає протоколи щодо адміністративної відповідальності та застосовує фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також готує матеріали про вчинення незаконних дій і подає їх до відповідних органів для притягнення винних до кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно п.7.19 Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.2005 року №1805, Управління відповідно до покладених на нього завдань складає протоколи щодо адміністративної відповідальності та застосовує фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Отже, оскаржувані припис та постанова винесені Відповідачем у відповідності та межах наданих чинним законодавством повноважень, а твердження апелянта, що Управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з порушенням наданих йому повноважень складено припис №134/п від 14.04.2014 року та постанову від 12.05.2014 року №18-14 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» є хибним.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПБ-Інвест» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 26 листопада 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.