Постанова № 41559021, 20.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1130/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Коваля М.П.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, третя особа управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправною і скасування вимоги від 09.12.2013 р., -

В С Т А Н О В И Л А :

24.04.2014р. ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) за участю третьої особи управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - управління ПФУ) про визнання протиправною і скасування вимоги від 09.12.2013 р. № Ф-142 У про сплату боргу (недоїмки) на суму 8154,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав постанову державного виконавця Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції про накладення арешту на майно на підставі зазначеної вимоги винесеної відповідачем. Позивач зазначає, що єдиний орган, який має право приймати рішення по сплаті єдиного внеску і застосовувати штрафні санкції це орган Пенсійного фонду, тому з вимогою ДПІ не згоден та просить її скасувати.

Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що податковим органом не допущено порушень вимог чинного законодавства при винесенні вимоги, так як за ФОП ОСОБА_2 в базах даних по теперішній час рахується заборгованість по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне страхування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 09.12.2013р. № Ф-142 У в сумі 6960,48 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_2 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 24.04.1997р. та перебуває на обліку платників податків, з 01.012012р. зареєстрований платником єдиного податку.

Видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є здавання в оренду власного нерухомого майна.

23.05.2013р. управлінням ПФУ прийняті вимоги № Ф-1007-У на суму 4572,42 грн., № Ф-2144-У від 21.06.2013 на суму 1194,03 грн., № Ф-3348-У від 13.09.2013 р. на суму 1194,03 грн.

На підставі вказаних вимог відділом ДВС відкрито виконавчі провадження.

Враховуючи наявність заборгованості по зазначеним вимогам в розмірі 6 960,48 грн. при передачі повноважень по адмініструванню єдиного соціального внеску від управління ПФУ до ДПІ, беручі до уваги поточну заборгованість ФОП ОСОБА_2 за 3 кв.2013р., ДПІ прийняла вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-142 У на суму 8154,51 грн., у якій визначена заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а. с. 6).

18.12.2013 р. відділом ДВС відкрито виконавче провадження за вищезазначеною вимогою ДПІ.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не може двічі сплачувати за один і той самий період заборгованість з єдиного внеску за вимогами різних державних органів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він є законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.1 та п.7.ч.1 ст.11 Закону № 2464-VI в редакції, яка діє з 11 серпня 2013 року, центральним органом, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію є орган доходів та зборів та його територіальні органи, які вправі стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

З матеріалів справи вбачається, що управлінням ПФУ винесені вимоги про сплату недоїмки по єдиному внеску № ф-1007-у від 23.05.2013р. за 2012р. в розмірі 4 572,42 грн. та № ф-3348-у від 13.09.2013р. за другий квартал 2013р. в розмірі 1 194,03 грн. (а.с.71), № Ф-2144-У від 21.06.2013 на суму 1194,03 грн. за 1 квартал 2013р. (а.с.87), по цим вимогам відкрито виконавче провадження.

ДПІ, приймаючи вимогу № Ф-142 від 09.12.2013р. в розмірі 8 154,51 грн., виходила з наявності у ФОП ОСОБА_2 при передачі повноважень по адмініструванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування заборгованості за 2012рік та 1 півріччя 2013р. в розмірі 6 960,48 грн., що підтверджується карткою особового рахунку позивача (а.с.86), а також поточної заборгованості за 3 квартал 2013р. в розмірі 1 194,03 грн. (6 960,48 + 1194,03 = 8 154,51).

Судова колегія враховує, що згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, вимога ДПІ про сплату недоїмки по єдиному внеску на суму 8 154,51 грн. повинна бути зменшена на суму недоїмки по вимогам управління ПФУ на суму 6 960,48 грн. Інше становище призведе до обов'язку для позивача сплатити двічі заборгованість по сплаті єдиного внеску за період 2012 - 2 квартал 2013рр., що є неприпустимим.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції щодо наявності обставин подвійного стягнення заборгованості по єдиному внеску.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Разом з тим, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат та стягнення з ДПІ на користь Державного бюджету України несплаченого позивачем судового збору в розмірі 1397,66 грн. (пропорційно частині задоволених вимог).

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цього органу.

Тому, на ДПІ не може бути покладений обов'язок щодо сплати судового збору, в т.ч. не сплаченого позивачем пропорційно частині задоволених вимог.

Відповідно до ст.201 КАС України судове рішення першої інстанції підлягає зміні в зв'язку із невірним застосування норм процесуального права шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини постанови суду першої інстанції обґрунтувань та висновків щодо стягнення з ДПІ судового збору на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,201,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. - змінити шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини постанови суду першої інстанції обґрунтувань та висновків щодо стягнення з ДПІ судового збору на користь Державного бюджету України.

В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.А. Шевчук