Ухвала суду № 41557709, 24.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 листопада 2014 року справа №810/1288/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання- Сакевич Ж.В.;

за відсутності сторін та їхніх представників,

розглянувши заяву про розстрочення виконання постанови суду в адмінісьтративній справі за позовом: управління Пенсійного фонду України у м.Бровари та Броварському районі Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Постійно діючий будівельний поїзд-2" про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось із заявою ТОВ "Постійно діючий будівельний поїзд №2" про розстрочення виконання судового рішення -постанови суду від 02.04.2014 р. про стягнення на користь УПФУ в м.Бровари та Броварському районі Київської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 25591грн., посилаючись на відсутність коштів. У судове засідання представники заявника та стягувача не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши доводи клопотання, з наданням йому відповідної правової оцінки, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке:

розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду допускається лише за наявності виняткових підстав, а наведені боржником підстави не є такими.

Згідно з ч.1 ст. 263 КАСУ, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку боржника та неможливість його поповнення, відсутність майна, присудженого в натурі, стихійне лихо) державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання такого рішення або унеможливлюють його виконання взагалі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх майновий стан (кожної сторони), ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність дефіциту бюджету, деструктивних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У п. 10 постанови ВСУ “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” від 26 грудня 2003 року № 14 вказано, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події).

Отже, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні виняткові обставини особливого характеру, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Із заяви про розстрочення виконання судового рішення вбачається, що заявник посилається на складне фінансове становище, але до заяви не надано належних доказів щодо відсутності майна, на яке може бути накладено стягнення у рахунок погашення заборгованості, відсутності інших джерел для покриття заборгованості, зокрема і кредитних, не доведена неможливість погасити заборгованість в будь-який інший спосіб.

Крім того, при ухваленні рішення суд виходив із того, що за судовою статистикою право на державні пільги в Україні мають понад 40% громадян. В адміністративних судах 80% від загального обсягу всіх справ — соціальні спори, які репрезентують собою право громадян на пільги, передбачені для них законодавством.

Станом на 01.01.2014 р. величина невиконаних державою зобов'язань пенсійних виплат, що підтверджені судовими рішеннями становить 18 910 100 000 грн. і вказана сума щомісячно збільшується. Разом з тим, у бюджеті України на забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою (тобто усіх вищеназваних рішень), виділено лише 153.9 млн. грн., що у 100 разів менше, необхідного по одних лише пенсійних виплатах.

У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та вирішення питань, пов’язаних із соціальними виплатами, ВАСУ своїм листом від 13.06.2013 № 846/12/13-13 звернув увагу адміністративних судів на гарантування державою виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Єдиною підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Наведена позивачем причина про скрутне фінансове становище не є обставиною, у розумінні Закону та суду, які унеможливлюють виконання судового рішення, з огляду на те, що у таких обставинах останнім часом перебуває більшість підприємств України.

Як зазначено у листі ВАСУ № 846/12/13-13 лише зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов’язального характеру, унеможливлюють їх виконання.

Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, при цьому зазначено в листі "суди повинні звертати увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. І головне, що ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення".

У категорії справ про соціальні виплати зміна способу і порядку виконання рішення можлива лише шляхом зміни зобов’язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Але ж, ВАСУ відразу зауважує, що така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов’язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

З огляду на все вищевикладене, суд вважає необхідним у задоволенні заявленого клопотання відмовити.

Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення,-відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку і строки, визначені статтею 186 КАСУ.

Суддя Брагіна О.Є.