Постанова № 41557651, 18.11.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р. Справа №818/2977/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЄБО ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "СЄБО ПЛЮС", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2014 р. № 0002522204 та № 0002532204.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно в ході перевірки встановив, що не підтверджується факт реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП «СУМИ-РУНО» із ТОВ "СЄБО ПЛЮС", позивач вказує, що вказаний висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки реальність виконання вказаних фінансово-господарських операцій в повній мірі підтверджується відповідною первинною документацією. У продавця ПП «СУМИ-РУНО» відсутні зобов'язання щодо надання сертифікату або інших документів, що підтверджують якість товару, оскільки якість для даного виду товару не установлена законодавством. Транспортування товарно-матеріальних цінностей, які були придбані позивачем в ПП «СУМИ-РУНО» відбулось з складських приміщень ПП «СУМИ-РУНО» в складські приміщення позивача, що знаходяться за однією адресою, за допомогою візків вантажних промислових, які знаходяться в оренді у позивача. Позивач зазначає, що складські приміщення знаходяться на одній території індустріального парку «Патріот» на відстані на якій здійснення перевезення автомобільним транспортом економічно не доцільно.

Від відповідача надійшло заперечення в якому відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником завищено від'ємне значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 22950,00 грн. та занижено податок на додану вартість у березні 2014 року на суму 157050,00 грн.

Причиною заниження суми податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 180000,00 грн. по задокументованих операціях з продажу тканини Fabric з синтетичних волокон поф.65%, п/е 35% (код УКТ ЗЕД 5515119000) ПП «СУМИ-РУНО» для позивача згідно з видатковою накладною від 31.03.2014 року №13 та податковою накладною від 31.03.2014 року №16 на загальну суму 1080003,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 180000,60 грн., оскільки перевіркою не підтверджено факт реального здійснення цих операцій.

Перевіркою встановлено, що позивачем не надано сертифікати якості або інші документи підтверджуючі якість товару та відповідність його ТУ або ГОСтам.

На порушення пункту 2.1 договору купівлі-продажу, яким зазначено, що кількість та асортимент товару визначається у товарно-транспортних накладних, позивачем для перевірки не надано товарно-транспортні накладні чи інші документи, що підтверджують переміщення товару зі складу продавця ПП «СУМИ-РУНО» на склад покупця - позивача.

Таким чином, відповідач зазначає, що наявна податкова накладна по задокументованих операціях з придбанні тканина Fabric з синтетичних волокон поф.65%, п/е 35% (код УКТ ЗЕД 5515119000) не дає права ТОВ «СЄБО ПЛЮС» на податковий кредит, оскільки надані для перевірки первинні документи не засвідчують факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП «СУМИ-РУНО» та по ланцюгу постачання від ТОВ «Сумиреспект». Матеріали перевірки свідчать, що документування даних господарських операцій із ПП «СУМИ-РУНО» здійснено з метою формування податкового кредиту без проведення операцій реального характеру.

Отже відповідач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з мотивів викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у запереченні та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 04 серпня 2014 року по 08 серпня 2014 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "СЄБО ПЛЮС" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ПП «СУМИ-РУНО» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 2920/22- 04/38396889/328 від 15.08.2014 р. (а.с.45-51).

З висновку вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення рядка 24 декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 22950,00 грн. та заниження податку на додану вартість у березні 2014 року на суму 157050,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.09.2014 р. № 0002522204, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 196313 (а.с.41) та № 0002532204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 22950 (а.с.43).

Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Між ТОВ «СЄБО ПЛЮС» (покупець) та ПП «СУМИ-РУНО» (продавець) було оформлено договір купівлі-продажу від 16.06.2013 року №16 (а.с.11-12).

В березні місяці 2014 року на підставі договору купівлі -продажу № 16 від 16.06.2013 року позивач придбав у ПП «СУМИ-РУНО» тканину Fabric з синт волокон поф.65% п/е 35% віскоза, факт придбання підтверджується: видатковою накладною № 13 від 31.03.2013 року на суму 1080003,60 грн. ПДВ в т.ч 180000,60 грн.. (а.с.14).

Сплата за товар отриманий по накладній № 13 від 31 березня 2014 року позивачем на користь ПП «СУМИ -РУНО» проведена в повному обсязі на підставі платіжних доручень (а.с.18-24).

Таким чином, на підтвердження факту придбання вищевказаного товару позивач надав як на перевірку так і суду належним чином оформленні: видаткову накладну, податкову накладну, платіжні доручення.

Щодо ненадання позивачем сертифікату якості або іншого документу, що підтверджує якість товару та відповідність його ГОСтам та ТУ, суд зазначає наступне.

У п.3.1. договору купівлі-продажу № 16 від 16.06.2013р. визначено, що якість товару повинна відповідати вимогам установленим законодавством для цього виду товару (ТУ, ТОСТ,сертифікат).

Даний пункт договору встановлює вимоги якості товару, які саме установлені законодавством.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 446 від 14.05.2008 року "Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України та підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, і визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" передбачена обов'язкова сертифікація товарів, що ввозяться на митну територію, але визначений законодавством перелік не містить коду товару за УКТЗЕД 5515119000 - тканина, яка б підлягала обов'язковій сертифікації.

Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" № 46-93 від 10.05.1993 сертифікація в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Оскільки товар не підпадає під вимоги обов'язкової сертифікації він може бути сертифікованим тільки у добровільному порядку, а положення п.3.1. договору саме вказують на вимоги якості, які установлені законодавством тобто обов'язкові.

Виходячи з вказаного, якість для даного виду товару не установлена законодавством, а тому у продавця ПП «СУМИ-РУНО» відсутні зобов'язання щодо надання сертифікату або інших документів щодо підтвердження якості товару.

Крім того, ПП «СУМИ-РУНО» на адресу ТОВ «Сумиреспект» (імпортера) було направлено листа за № 20 від 28.08.2014 року з проханням надати документи, що свідчать про походження тканин, відвантажених підприємству позивача згідно накладної № ОтПт-000021 від 20.09.2012 року та надати підтвердження з ДП «Сумистандартметрологія» щодо обов'язкової сертифікації зазначеної тканини. Від ТОВ «Сумиреспект» було отримано листа за № 25 від 29.08.2014 року та наступні копії документів: контракт № 1728 MR від 01.03.2011 року з підприємством «PIEMONTE(NZ) LIMITED « Auskland. Нова Зеландія на поставку тканини та вантажно-митні декларації в кількості 4 штуки:

1. № 805000009/2011/006736 від 03.06.2011 Тканина з поліефірних штапельних волокон Fabric 65 % поліефір 35% віскоза в кількості 26601,96 м/п код УТК ЗЕД 5515119000.

2. № 805000009/2011/006782 від 04.06.2011 2011 Тканина з поліефірних штапельних волокон Fabric 65 % поліефір 35 % віскоза в кількості 28844,94 м/п код УТК ЗЕД 5515119000.

3. №805000009/2011/006786 від 04.06.2011 2011 Тканина з поліефірних штапельних волокон Fabric 65% поліефір 35% віскоза в кількості 19883,22 м/п код УТК ЗЕД 5515119000.

4. №805000009/2011/006894 від 07.06.2011 Тканина з поліефірних штапельних волокон Fabric 65% поліефір 35% віскоза в кількості 15300,74 м/п код УТК ЗЕД 5515119000 та копію листа за № 118 від 29.08.2014 року виданого ТОВ «Сумиреспект» (Інформація, що до сертифікації (або) оцінки відповідності продукції) де зазначено, що тканина код УКТ ЗЕД : 5515119000 не включена до «Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 28 від 01.02.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року за № 466/10746 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 р. № 446 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 21.05.2009 р. Пункт 1.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що товарно-транспортна накладна складена з порушенням, суд зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна не визначає право платника на формування податкового кредиту та валових витрат, а підтверджує факт перевезення вантажу.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 p. № 207.

Як вбачається з пояснень позивача, транспортування товарно-матеріальних цінностей, які були придбані позивачем в ПП «СУМИ-РУНО» на підставі накладної № 13 від 31.03.2014 року на суму 1080003,60 грн., згідно договору купівлі-продажу № 16 від 16.06.2013 року, відбулось з складських приміщень ПП «СУМИ-РУНО», що знаходяться за адресою м. Суми, вул. Курська, 147 в складські приміщення позивача, що знаходяться за адресою м. Суми, вул. Курська, 147 здійснювалось не автомобільним транспортом на договірних засадах, а за допомогою візків вантажних промислових, які знаходяться в оренді у позивача на підставі договору оренди обладнання № 30 від 11.07.2013 року, акт прийому-передачі № 2 до договору оренди № 30 від 11.07.2013 року. Складські приміщення знаходяться на одній території індустріального парку «Патріот» на відстані на якій здійснення перевезення автомобільним транспортом економічно не доцільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 02.09.2014 р. № 0002522204 та № 0002532204 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СЄБО ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 02 вересня 2014 року № 0002522204 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "СЄБО ПЛЮС" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 196313 ( сто дев"яносто шість тисяч триста тринадцять) грн. та № 0002532204 про зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 22950 ( двадцять дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 21 листопада 2014 року