Постанова № 41557478, 14.10.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року справа № П/811/2778/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"до третя особаЛенінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_1проскасування постанови в частині звільнення з-під арешту майна боржника, - В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, в якому просить скасувати арешт, накладений постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 19.06.2007р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №629/ФКВ-07. З метою забезпечення зобов'язань між вказаними сторонами укладено Іпотечний договір від 19.06.2007 року за умовами якого Позичальником передано в іпотеку Банку квартиру АДРЕСА_1.

Проте, позивачу стало відомо, що державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ накладено арешт на все майно ОСОБА_1, в тому числі й на предмет Іпотечного договору, що перешкоджає добровільній реалізації предмета іпотеки та погашення заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання 14.10.2014 року представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с.75).

В судове засідання представник відповідача не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с.77).

Третя особа в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить супровідний лист та повістка про виклик (а.с.70, 74).

Відповідно до ухвали від 14.10.2014 року подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.06.2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1, укладено кредитний договір №629/ФКВ-07 (а.с.7-15).

У відповідності до умов зазначеного договору ОСОБА_1 отримала від позивача грошові кошти в сумі 35000,00 дол. США, які зобов'язалась повернути у повному обсязі в строк до 18.06.2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позичальником і банком укладено іпотечний договір від 19.06.2007 року за умовами якого позичальником передано в іпотеку банку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-20).

В порушення умов договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

ТОВ «Укрпромбанк» відступило свої права вимоги, зокрема, за кредитним договором та договором іпотеки на користь ПАТ "Дельта Банк". Таким чином, до ПАТ "Дельта Банк" перейшли всі права первісного кредитора і право вимоги ТОВ «Укрпромбанк».

З метою погашення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, ПАТ "Дельта Банк" з ОСОБА_1 досягнуто згоди про добровільний продаж предмету іпотеки, проте державним виконавцем постановою від 22.10.2012 року накладено арешт на все майно ОСОБА_1, в тому числі і на предмет іпотеки, що перешкоджає добровільній реалізації предмета іпотеки та погашенню заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки не існувало зареєстрованих обтяжень на предмет застави.

Натомість 22 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції при примусовому виконані виконавчого листа №2/1109/1878/2012, виданого 21.08.2012 року Кіровським районним судом м.Кіровограда, у виконавчому провадженні ВП №34785469 накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження (а.с.62).

На звернення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зняття арешту, в.о. начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції повідомлено, що на разі у відділі перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 боргів на користь окрім ПАТ "Дельта Банк", інших юридичних осіб, а тому зняття арешту з квартири не є можливим (а.с.40).

Суд вважає що постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 22 жовтня 2012 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки від 29.11.2006 року, підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч.5 та 6 ст.3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а відповідно до ч. 3 ст. 52 цього ж Закону, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

У відповідності зі ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Суд звертає увагу на те, що звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком заставодержателя при порушенні умов основного зобов'язання протягом дії договору застави.

В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що діями відповідача були порушені права позивача як заставодержателя згідно укладеного договору іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Оскільки право іпотеки на квартиру, яке виникло на підставі належним чином укладеного договору від 29.11.2006 року та на момент накладення арешту не було припинено, суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені умови та порядок звернення стягнення на заставлене майно, визначені ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з чим адміністративний позов про скасування постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 22 жовтня 2012 року в частині накладення арешту та заборони відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.

Натомість наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови в частині накладення арешту та заборони відчуження іншого, крім квартири, майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, позивачем не доведено, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.60 Закону №606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

На підставі викладеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про звільнення майна з-під арешту, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати арешт накладений постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 22 жовтня 2012 року в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

3.Присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", (код 34047020) з Державного бюджету України судові витрати в сумі 73,08 грн., зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 73,08 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (код 34977816).

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 19.10.2014 року.

Суддя Р.В. Жук