Ухвала суду № 41557030, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1904/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000682206 від 16.12.2013, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000682206 від 16.12.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2014 року та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сіті Транспорт Груп» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортним контрактам: № 15/02 від 15.02.2013 р. з фірмою нерезидентом «Dirak GmbH» (Німеччина) за період з 22.04.2013 р. по 07.06.2013 р.; № 0502 від 05.02.2013 р. з «Inova Otomotiv» (Туреччина) за період з 22.04.2013 р. по 29.11.2013 р.; № PL-23/01/2013 від 23.01.2013 р. з «STER Sp.Z o.o.» (Польща) за період з 23.07.2013 р. по 29.11.2013 р.; № 804/3014 УК/ЛАЗ від 11.01.2013 р. з ОАО «Белкард» (Республіка Білорусь); № 12/06/2013 від 12.06.2013 р. з Фірмою ЦФ «Фридрихсхафен АГ» (Німеччина) за період з 18.06.2013 р. по 29.11.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2013 р. № 2512/26-58-22-06-15/35122889 у якому зазначено виявлені порушення: ст. 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94 -ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» зі змінами і доповненнями, а саме: порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту №0502 від 05.02.2013 р. з нерезидентом «Inova Otomotiv» (Туреччина), № 804/3014 УК/ЛАЗ від 11.01.2013 р. з ОАО «Белкард» (Республіка Білорусь), № PL-23/01/2013 від 23.01.2013 р. з «STER Sp.Z o.o.» (Польща); № 12/06/2013 від 12.06.2013 р. з Фірмою ЦФ «Фридрихсхафен АГ» (Німеччина).

Згідно наданих документів, станом на 29.11.2013 р. з нерезидентами встановлено наступні заборгованості:

прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 0502 від 05.02.2013 р. з нерезидентом «Inova Otomotiv» (Туреччина) у сумі 8835,30 Євро;

прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 804/3014 УК/ЛАЗ від 11.01.2013 р. з ОАО «Белкард» (Республіка Білорусь) у сумі 266,00 дол. США;

прострочена дебіторська заборгованість по контракту № PL-23/01/2013 від 23.01.2013 р. з «STER Sp.Z o.o.» (Польща) у сумі 117,00 Євро;

прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 12/06/2013 від 12.06.2013 р. з Фірмою ЦФ «Фридрихсхафен АГ» (Німеччина) у сумі 103 128,00 Євро.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. № 0000682206 форми «У», яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД 21081000 на загальну суму 281 030,18 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що у зв'язку із протиправністю основної частини оскаржуваного рішення, неможливістю відокремити вірно розраховано суму штрафних санкцій, оскільки матеріали перевірки не містять розрахунків відповідно до наведеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. № 0000682206 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цілому.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуване рішення прийнято відповідачем у зв'язку з перевищенням граничних строків розрахунків по імпортних контрактах, укладених між позивачем та його контрагентами.

Так, між ТОВ «Сіті Транспорт Груп» (Покупець) та «Inova Otomotiv» (Туреччина) (Продавець) укладений контракт від 05.02.2013 р. № 0502 на імпорт запчастин.

На виконання умов зазначеного контракту Покупцем перераховано валютні кошти нерезиденту «Inova Otomotiv» на загальну суму 8 835,30 Євро, про що свідчать платіжні документи, а саме:

- від 22.04.2013 р. на суму 8620,30 Євро (90 365,05 грн.), граничний термін отримання товару - 22.07.2013 р. Поставка здійснена 29.11.2013 р. Кількість прострочених днів - 112 днів. Сума нарахованої пені становить 30 381,14 грн.

- від 12.06.2013 р. на суму 215,00 Євро (2280,96 грн.), граничний термін отримання товару - 10.09.2013 р. Поставка здійснена 10.11.2013 р. Кількість прострочених днів - 61. Сума нарахованої пені становить 416,38 грн.

З відмітки штампу Чернівецької обласної митниці «під митним контролем» на рахунку «Commercial invoice» б/н від 06.11.2013 р. та міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) А № 028980 від 08.11.2013 р., на суму 8 620,30 Євро вбачається, що позивачем було ввезено придбаний товар, який перетнув митний кордон України 10.11.2013 р.

Згідно митної довідки № 2090000002013941609 товар зберігається на митному складі.

Щодо правовідносин з нерезидентом ОАО «Белкард» (Республіка Білорусь), контракт від 11.01.2013 р. № 804/3014 УК/ЛАЗ, окружним адміністративним судом вірно зазначено наступне.

Між ТОВ «Сіті Транспорт Груп» (Покупець) та ОАО «Белкард» (Республіка Білорусь) (Продавець), укладений контракт від 11.01.2013 р. № 804/3014 УК/ЛАЗ на імпорт запчастин.

На виконання умов імпортного контракту від 11.01.2013 р. № 804/3014 УК/ЛАЗ Покупцем перераховано валютні кошти нерезиденту ОАО «Белкард» (Республіка Білорусь) на загальну суму 16 885,20 дол. США (134 963,40 грн.), про що свідчать надані платіжні документи, а саме:

- від 22.01.2013 р. на суму 16 619,20 дол. США (132 837,27 грн.), граничний термін отримання товару - 21.04.2013 р. Поставка здійснена 08.02.2013 р.

- від 23.07.2013 р. на суму 266 дол. США (2126,14 грн.), граничний строк отримання товару 22.10.2013 р. Поставка здійснена 26.11.2013 р. Кількість прострочених днів - 36. Сума нарахованої пені становить 229,62 грн.

Як встановлено судом, на суму перерахованих 16 885,20 дол. США, позивачем:

- 06.02.2013 р. ввезено на митну територію України оплачені 22.01.2013 р. ТМЦ на суму 16 619,20 дол. США, згідно рахунку фактури № 0033754 від 04.02.2013 р., що підтверджується відміткою штампу Ягодинської митниці «під митним контролем», та вантажної митної декларації № 20914000/2013/003773 від 08.02.2013 р.;

- 26.11.2013 р. ввезено на митну територію України ТМЦ на суму 266,00 дол. США, оплачені згідно рахунку-фактури № 378 від 18.07.2013 р. та вантажної митної декларації № 209140000/2013/042425 від 26.11.2013 р.

Таким чином на момент закінчення перевірки, розрахунки із нерезидентом завершені в повному обсязі.

З правовідносин з нерезидентом «STER Sp.Z o.o.» (Польща), контракт від 23.01.2013 р. № PL-23/01/2013, вбачається.

Між ТОВ «Сіті Транспорт Груп» (Покупець) та «STER Sp.Z o.o.» (Польща) (Продавець), укладений контракт від 23.01.2013 р. № PL-23/01/2013 на імпорт запчастин.

На виконання умов зазначеного контракту, згідно рахунку (Proforma invoice) № 2013/9113001810 від 10.07.2013 р., 23.07.2013 р. перераховано валютні кошти нерезиденту «STER Sp.Z o.o.» (Польща) на загальну суму 25 825,80 Євро (271 779,98 грн.) (заява № 24 про купівлю іноземної валюти від 23.07.2013 р.). Граничний строк надходження товару - 22.10.2013 р.

На суму 25 825,80 Євро позивачем ввезено придбані пасажирські сидіння згідно:

- вантажно-митної декларації № 209140000/2013/027036 від 09.08.2013 р. на суму 25 094,40 Євро. Дата поставки 09.08.2013 р.;

- вантажно-митної декларації № 209140000/2013/037825 від 24.10.2013 р. на суму 614,40 Євро. ТМЦ ввезено на територію України 10.10.2013 р., що підтверджується рахунком (invoice) № 2013/9113002931 від 08.10.2013 р., що також підтверджується відміткою штампу Львівської митниці «під митним контролем» на рахунку про перетин митного кордону України 10.10.2012 р. Кількість прострочених днів -3. Сума нарахованої пені становить 674,84 грн.

Отже, завершення митної імпортної операції з ввезення на митну територію України пасажирських сидінь на суму 25 825, 80 Євро мало місце 10.10.2013 р.

Щодо правовідносин з нерезидентом Фірмою ЦФ «Фридрихсхафен АГ» (Німеччина), контракт № 12/06/2013 від 12.06.2013 р., судом першої інстанції зазначено та матеріалами справи підтверджено наступне.

На виконання умов зазначеного контракту Покупцем перераховано валютні кошти нерезиденту ЦФ «Фридрихсхафен АГ» (Німеччина) на загальну суму 103 128,00 Євро (1099371,71 грн.). Граничний строк надходження товару - 16.09.2013 р.

На суму 103 128,00 Євро позивачем було ввезено придбаний товар згідно:

- транспортної накладної № DX73560563 від 19.10.2013 р. Дата ввезення підтверджується відміткою штампу Львівської митниці «під митним контролем» на документах про перетин митного кордону України 14.10.2013 р. та рахунком (invoice) № 61085649 від 10.07.2013 р. Датою закінчення валютного контролю є 15.10.2013 р. Кількість прострочених днів - 28. Сума нарахованої пені становить 92 486,14 грн.

Товар зберігається на митному складі, що підтверджується формою ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання № 1 від 15.10.2013 р.

Згідно розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, наданої позивачем, загальна сума нарахованої пені у сфері ЗЕД становить 124 260,02 грн., замість нарахованої відповідачем 281 030,18 грн.

Аналізуючи норми чинного законодавства при вирішенні даного спору, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абз. 14 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року N 959-XII імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку (п. 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Абзацом 4 пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N 338/3631 визначено, що імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення (п. 49 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

У розумінні ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року185/94-ВР імпортна операція передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця (абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів органів доходів і зборів протягом робочого часу, встановленого для цих органів (ч. 1 ст. 247 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (ч.5 ст. 255 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Проаналізувавши вищевикладене в сукупності колегія суддів зазначає, що у випадку порушення резидентом 180 - денного строку відстрочення поставки товару з моменту здійснення авансового платежу, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України.

При цьому, моментом здійснення експорту (імпорту) може бути як момент переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця так і на момент перетину товаром митного кордону України.

Наведена правова позиція узгоджується із висновками Верховного суду України у постановах від 04.07.2011 р. у справах № 21-136а11 та № 21-108а11, від 16.01.2012 р. у справі № 21-412а11.

Оскільки, під час проведення перевірки податковим органом невірно встановлені фактичні обставини щодо взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентами, відповідачем не досліджувалися та не бралися до уваги дати перетину митного кордону України, то колегія суддів зауважує, що наявність інформації щодо дати перетину митного кордону України, що вбачається із рахунків (invoice), товарно-транспортних накладних тощо, є достатньою підставою вважати про завершення операції з імпорту товарно-матеріальних цінностей та закінчення розрахунків по такій операції.

Крім того, наявність окремих порушень строків розрахунків в іноземній валюті не відображено належним чином ані в акті перевірки, ані в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні.

Водночас, колегія суддів зауважує, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Суд також не може собою підміняти податковий орган і надавати оцінку значення вищевказаних невідповідностей на результат прийняття податкового повідомлення - рішення, яке приймається керівником відповідача. Суд не повноважений давати оцінку впливу вказаних невідповідностей, оскільки такими повноваженнями наділений лише керівник відповідача, суд вправі надати оцінку оскаржуваному податковому повідомленню в межах предмету позову по даній справі. Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Дана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 р. у справі № 21-527во06, позицією Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 08.10.2012 р. у справі № К-58359/09, від 14.06.2012р. у справі К-34052/10 та від 08.05.2007р. у справі № К-10137/06, постанові від 20.02.2008р. у справі К/С№ К-19462/06.

З огляду на викладене вище, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та надана вірна правова оцінка, а тому повністю погоджується з висновком суду про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. № 0000682206 підлягає визнанню протиправним та скасуванню у зв'язку із протиправністю основної частини оскаржуваного рішення та неможливістю відокремити вірно розраховано суму штрафних санкцій, оскільки матеріали перевірки не містять відповідних розрахунків.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.