Ухвала суду № 41556906, 17.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Справа № 876/15662/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Ковельське шляхово-будівельне управління №63» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Ковельське шляхово-будівельне управління №63» звернулося в суд з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001952200 від 21.10.2013 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ним правомірно було включено до складу податкового кредиту з ПДВ у липні 2013 року податкову накладну №4 від 08.07.2013 року на суму 27952,00 грн., оскільки остання відповідає вимогам передбаченими статтею 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року задоволено позовні вимоги, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами щодо сформованого податкового кредиту.

Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області подала апеляційну скаргу та просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема зазначає, що позивач до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за липень 2013 року включив податкову накладну №4 від 08.07.2013 року, виписану ТзОВ «Бітум-Трейд», на суму 27951,67 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушенням пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Публічне акціонерне товариство «Ковельське шляхово-будівельне управління №63» 19.12.1991 року зареєстроване як юридична особа та з 14.07.1997 року є платником податку на додану вартість.

Працівниками Ковельської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності відображення у складі податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2013 року податкової накладної №4, від 08.07.2013 року, виписаної ТзОВ «Бітум-Трейд».

09.10.2013 року за результатами перевірки складено акт №317/22-03449019, яким встановлено порушення підприємством вимог п.198.6 ст.198, ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-У, а саме заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за липень 2013 року на суму 27952 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 21.10.2013 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення №0001952200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 41928,00 грн., з них 27952,00 грн. - основного платежу, 13976,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Між сторонами немає спору щодо змісту та форми первинних документів, які є у справі та досліджувалися під час перевірки та під час судового розгляду. Водночас, відповідач вважає, що підприємство не мало права на включення суми ПДВ за вказаною податковою накладною до складу податкового кредиту в липні 2013 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податкове зобовязання з податку на додану вартість визначено внаслідок порушення, на думку відповідача, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 р. №2755-У, в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 27952 грн.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту)затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Судом встановлено, що 08.05.2013 року між ТОВ «Бітум-Трейд» (постачальник) та ПАТ «Ковельське ШБУ №63» (покупець) укладено договір поставки №08-05/2013, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві нафтопродукти, а саме бітум БНД 60/90, БНД 90/130, БНД 50/70, БНД70/100 та мазут М-100 партіями, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму на умовах договору.

За результатами здійснення вказаної господарської ТОВ «Бітум-Трейд» виписано податкову накладну №4 від 08.07.2013 року на суму 167710 грн., в тому числі ПДВ - 27951,67 грн.

Актом перевірки встановлено, що 19.08.2013 року ПАТ «Ковельське ШБУ №63» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року, в якій до складу податкового кредиту, серед інших, включена податкова накладна №4 від 08.07.2013 року, виписана ТОВ «Бітум-Трейд».

За квитанцією №1 слідує, що податкова накладна №4 від 08.07.2013 року була доставлена до Державної податкової служби України 11.07.2013 року о 18 год. 10 хв., дана квитанція була отримана ТОВ «Бітум-Трейд» з відміткою «Документ прийнято», відправник - Центральний портал прийому звітності ДПС України та за податковою накладною №4 від 08.07.2013 року вбчатається, що вона включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже контрагентом позивача - ТОВ «Бітум-Трейд» наведені вимоги чинного законодавства щодо реєстрації податкової накладної №4 від 08.07.2013 року, що дає підстави стверджувати, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту у податковій декларації за липень 2013 року суму ПДВ по вказаній податковій накладній.

Твердження апелянта щодо недотримання позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, яким передбачено можливість віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по незареєстрованих накладних у разі одночасного подання заяви зі скаргою на постачальника, оскільки даною нормою передбачено право платника додати до податкової декларації заяву із скаргою на постачальника у разі порушення постачальником порядку реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Проте у даному випадку у позивача не було підстав для подання такої заяви, оскільки ТзОВ «Бітум-Трейд» було видано податкову накладну №4 від 08.07.2013 року із відміткою «включено до ЄДРП», крім того, в судовому засіданні представник відповідача не заперечувала той факт, що подання такої заяви є правом платника податку, а не його обов'язком.

Не можна погодитись і з твердженням апелянта на відсутність факту реєстрації станом на 21.11.2013 року згідно електронних баз даних Міністерства доходів і зборів України податкової накладної №4 від 08.07.2013 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки підтвердженням факту такої реєстрації для платника податку - продавця товару у розмінні пункту 201.10 статті 201 ПК України є надіслана квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі з відміткою «Документ прийнято», а правом платника податку - покупця товару на віднесення сум податку до податкового кредиту - наявність належним чином оформленої податкової накладної.

Одночасно суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що висновки про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України контролюючим органом були зроблені на підставі співставлення електронних баз даних Міністерства доходів і зборів України, при цьому, виявивши невідповідності даних Реєстрів отриманих позивачем та виданих його контрагентом податкових накладних із даними Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем не встановлювалася причина такої невідповідності, не були перевірені первинні документи, зокрема, податкова накладна, які стали підставою для формування податкового кредиту, а також не встановлювалось, чи зберігається примірник квитанції в електронній формі у контролюючого органу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі №803/2305/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Н.Г.Левицька

І.М.Обрізко