Ухвала суду № 41556898, 17.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Справа № 876/14004/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Сапіги В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року у адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області до товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

12.08.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 38552,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що УПФУ у м. Бориславі виплатило за липень 2013 року працівникам товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» пільгові пенсії, призначені відповідно до вимог п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за списком № 1 становить у 2012 році та 100%. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, просить суд їх стягнути.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року позов задоволено, оскільки позивачем доведено позовні вимоги.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставині, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленим, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначає, що сума заборгованості 38552,59 грн. розрахована за липень 2013 року, але підставою нарахування відповідач вказує розрахунки № 153/04-32 від 09.01.2013 року, № 428/04-32Ь від 24.01.2013 року, № 750/04-32 від 13.02.2013 року, які жодного відношення до нарахування за липень 2013 року не мають, так як відображають нарахування» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень та лютий 2013 року. Крім того, при зарахуванні перерахованих товариством коштів у відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій УПФУ у м. Бориславі не довело до відома платника податку, яка заборгованість і за який період погашена перерахованими коштами.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне, що відповідач, товариство з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак зобов'язане сплачувати пенсійні страхові внески в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

За період роботи зі шкідливими та важкими умовами праці на товаристві працівники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, набули право на пільгову пенсію за списком № 1.

Як встановлено в судовому засіданні першої інстанції, склад витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 1, призначених переліченим вище особам, на загальну суму 38 552,59 грн. за липень 2013 року включно підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Докази направлення та отримання відповідачем розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наявні в матеріалах справи. Позивач також надав суду копії виданих відповідачем довідок на підтвердження пільгового стажу та докази отримання пільгових пенсій.

Отже, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій щодо вищезгаданих громадян, яким пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суми заборгованості відповідачем добровільно не сплачено, такі підлягають стягненню судовому порядку.

Відповідачем всупереч ст. 2 Закону України № 400/97-ВР не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим у ТДВ «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» виникла перед УПФ України в м. Бориславі за липень 2013 року заборгованість, яка становить 38552,59 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції вірними та зазначає наступне.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.1 зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України в таких розмірах: 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2013 року.

Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень»Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п.6.4, 6.8 п.6 Інструкції).

Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Докази погашення боргу станом 31.07.2013 року в розмірі 38552,59 грн. грн. відповідачем суду не представлені.

Оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не були відшкодовані, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в користь управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в розмірі 38552,59 грн.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу з приводу розрахунків, які йому направлялись за січень та лютий 2013 року до уваги не беруться та спростовуються тим, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, що розрахунки направлялись позивачу за 2013 рік із зазначеними однаковими частками суми за кожен місяць.

За приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Бориславський експериментальний ливарно-механічний завод» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року у справі № 813/6260/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька