Ухвала суду № 41556241, 21.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2014 року м. Київ К/800/59140/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 17 жовтня 2013 року по 17 березня 2014 року включно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області здійснити, з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення нею трирічного віку за період 17 жовтня 2013 року по 17 березня 2014 року включно, але не менше розміру прожиткового мінімум для дітей відповідного віку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із касаційної скарги та доданих до неї судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що судом першої інстанції справу було розглянуто в порядку скороченого провадження.

Згідно частин 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону та те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, рішення суду апеляційної інстанції у даній справі є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

Пунктом 1 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 березня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко