увійти
УКР
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року Справа № 2а-2724/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Мірошниченко М.В., Баранник Н.П.
при секретарі - Дубова К.С.
за участю представників:
позивача: - Чекурін С.А. дов від 02.15.05.09
відповідача: - Переверзев І.В. дов від 22.07.08
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу приватного підприємства «СЕКТОР-Д»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року
у справі № 2а-2724/08
за позовом приватного підприємства «СЕКТОР-Д»
до державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА :
Приватне підприємство «СЕКТОР-Д» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську № 0016992301/1/5043 від 15.02.08 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 44291,00 грн., із яких 29527,00 грн. - основний платіж, 14764,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством було надано всі необхідні документи, що підтверджують правомірність віднесення витрат на придбання товарів (послуг) до податкового кредиту з податку на додану вартість, і свідчать про невідповідність вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.08 у задоволенні адміністративного позову відмовлено, оскільки при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Позивачем не подано належних доказів в підтвердження надання податковому органу необхідних первинних документів.
Не погодившись із винесеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову, якою задовольнити адміністративний позов, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми як процесуального, так і матеріального права та не з'ясовано всі обставини у справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією в м. Дніпродзержинську проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства приватного підприємства «СЕКТОР-Д» за період з 01.07.05 по 30.09.07, за результатами якої складено акт № 166/23/30617407 від 10.12.07.
Перевіркою встановлено, що позивач в порушення вимог п.п 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в травні 2007 року включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості придбаних товарів в розмірі 29527 грн., які не підтверджені податковими накладними.
20.12.07 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016992301/0/43216 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 44291,00 грн., із яких 29527,00 грн. - основний платіж, 14764,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Означене вище податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Як зазначив позивач, разом із скаргою до ДПІ ним були надані всі необхідні документи.
За результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін (рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.02.08 № 4792/10/25-008), відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016992301/1/5043 від 15.02.08 про нарахування податку на додану вартість в загальному розмірі 44291,00 грн.
Під час розгляду скарги відповідачем було запропоновано надати позивачеві у термін до 09.01.08 оригінали податкових накладних, наданих до скарги, але вказані документи позивачем не надані.
Факт того, що до скарги були додані копії податкових накладних, відповідачем не заперечується. Відповідачем вказані копії не були взяті до уваги, оскільки вони не були засвідчені у встановленому законом порядку, а за відсутності оригіналів податкових накладних у податкового органу не було можливості пересвідчитися у їх достовірності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача щодо виключення зі складу податкового кредиту травня 2007 року сум податку на додану вартість, які підтверджені лише копіями податкових накладних без їх оригіналів.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Згідно п.7.2.6 вказаної статті податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному податкову (звітному) періоді необхідною умовою є наявність оригіналів податкових накладних, складених в установленому Законом України «Про податок на додану вартість» порядку.
В даному випадку позивачем не доведено наявність у нього належним чином оформлених документів, податкових накладних, які б підтверджували правомірність визначення податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2007 року.
Кодекс адміністративного судочинства України, покладаючи на суб'єкт владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх ді й (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України), разом з тим не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України) .
Пунктом 10.1 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог.
Доводи, які викладені позивачем в апеляційній скарзі, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.08 без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу приватного підприємства «СЕКТОР-Д» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.08 у справі № 2а-2724/08 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Ухвалу складено у повному обсязі 13.07.09
