Ухвала суду № 41555502, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6507/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдфілд Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ТОВ «Трейдфілд Україна» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11 квітня 2013 року № 0003502280, № 0003512280 та № 0003522280.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток по правовідносинах з ТОВ «Херсон Пак», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «АТ Арго», ТОВ «СМА Лоджистик», ПП «Гамма-Плюс», ТОВ «ТД Люкс Трейд», НІ ТОВ НКО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Нордскол», ПП «Проторус Плюс», ТОВ «Будметхимопт», ТОВ «Южтехномонтаж», ТОВ «Сільгосп-Центр», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем», ТОВ «Укрзерногруп», ТОВ «Агро-респект».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Полігрейн Агро» (змінено назву на ТОВ «Трейдфілд Україна») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 26 березня 2013 року № 158/1-22-80-37641298.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2013 року № 0003522280, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 6221878 грн. 00 коп., з яких 4977502 грн. 00 коп. - за основним платежем та 1244376 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, від 11 квітня 2013 року № 0003502280, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1561813 грн. 00 коп., з яких 1249450 грн. 00 коп. - за основним платежем та 312363 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 11 квітня 2013 року № 0003512280, яким позивачу зменшена сума від'ємного значення податку на додану вартість на 3832004 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Трейдфілд Україна» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Трейдфілд Україна» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат на підставі документів, складених ТОВ «Херсон Пак», ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «АТ Арго», ТОВ «СМА Лоджистик», ПП «Гамма-Плюс», ТОВ «ТД Люкс Трейд», НІ ТОВ НКО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Нордскол», ПП «Проторус Плюс», ТОВ «Будметхимопт», ТОВ «Южтехномонтаж», ТОВ «Сільгосп-Центр», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем», ТОВ «Укрзерногруп», ТОВ «Агро-респект».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ТОВ «Трейдфілд Україна» та ТОВ «Ділкорн», ТОВ «АПК «Аріана-М», ТОВ «АТ Арго», ТОВ «СМА Лоджистик», ПП «Гамма-Плюс», НІ ТОВ НКО «Контехсистем ЛТД», ТОВ «Нордскол», ПП «Проторус Плюс», ТОВ «Будметхимопт», ТОВ «Южтехномонтаж», ТОВ «Сільгосп-Центр», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем», ТОВ «Агро-респект» були укладені договори купівлі-продажу сої, пшениці, гороху, рапсу.

Із ТОВ «ТД Люкс Трейд» та ТОВ «Укрзерногруп» позивач уклав договори купівлі-продажу олії нерафінованої.

Між ТОВ «Трейдфілд Україна» та ТОВ «Херсон Пак» був укладений договір про надання послуг з сертифікації вантажу.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаних договорів, позивачем був сформований податковий кредит та витрати.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Трейдфілд Україна» неправомірними з огляду на те, що в діяльності вказаних контрагентів наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в актах перевірки, які складені ДПІ у м. Херсоні Херсонській області, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ДПІ у Біляївському районі Одеської області, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, Кіровоградською ОДПІ, ДПІ у Вишгородському районі Київської області.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій ТОВ «Трейдфілд Україна» із зазначеними юридичними особами, адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковим органом обставини, що можуть свідчити про фіктивну діяльність контрагентів позивача, колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ними, ТОВ «Трейдфілд Україна» зобов'язане було надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного отримання товару за договорами купівлі-продажу позивач надав суду копії видаткових накладних, податкових накладних та виписок з рахунків у банку.

Перевезення товару від продавців до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Місце розвантаження товару, зазначене у товарно-транспортних накладних, відповідає місцю доставки товару, що було визначене у договорах купівлі-продажу (ПАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів», ПАТ «Копанське ХПП», ТОВ «Херсонес»). Товарно-транспортні накладні містять відмітки підприємств, що здійснювали приймання товару, про вагу фактично доставленого товару. До кожної товарно-транспортної накладної додано акти приймання, в яких зазначено найменування постачальника і отримувача товару, відомості про транспортний засіб, контракт, назву товару та результати його аналізу і зважування, а також підписи посадових осіб, які доставили товар та здійснили його прийняття.

На вимогу суду апеляційної інстанції ТОВ «Трейдфілд Україна» надало також копії складських квитанцій, складених у зв'язку з прийманням сільськогосподарської продукції на зберігання.

На підтвердження фактичного отримання послуг по договору про надання послуг з сертифікації вантажу позивач надав суду копії актів виконаних робіт та податкових накладних.

Відповідно до п. 2.2.2 договору № 01/09-15/160/172 від 13 грудня 2011 року кінцевим результатом надання послуг є належним чином оформлені карантинні сертифікати.

Надані ТОВ «Трейдфілд Україна» акти виконаних робіт містять у собі відомості про види карантинних сертифікатів, оформлених ТОВ «Херсон Пак», найменування товару, на який було отримано документ та кількість відповідних сертифікатів, а, отже, дають можливість встановити зміст та обсяг господарської операції. Також до суду були надані копії карантинних сертифікатів.

Обґрунтовуючи необхідність замовлення послуг з оформлення карантинних сертифікатів, представник позивача зазначив, що такі документи є необхідними для здійснення експорту сільськогосподарської продукції. Здійснення ТОВ «Трейдфілд Україна» експорту підтверджується копіями зовнішньоекономічних контрактів та вантажними митними деклараціями.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне здійснення поставки товару за договорами купівлі-продажу та отримання послуг за договором про надання послуг з сертифікації вантажу.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Трейдфілд Україна» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11 квітня 2013 року № 0003502280, № 0003512280 та № 0003522280.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 вересня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів та зборів України у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.