Ухвала суду № 41555501, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2381/14 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року КП «Черкасиелектротранс» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 01 квітня 2014 року № 20/23-01-17-0508/03328675.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що сплачував податок на доходи фізичних осіб до бюджету одночасно з виплатою заробітної плати, як це передбачено пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте направив до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмові заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу КП «Черкасиелектротранс» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Черкасиелектротранс» з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 27 грудня 2013 року № 1535/23-01-17-0508/03328675.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2014 року № 20/23-01-17-0508/03328675, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 517410 грн. 68 коп. та пеню у розмірі 104876 грн. 09 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням податкового органу, КП «Черкасиелектротранс» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог КП «Черкасиелектротранс» суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив строки сплати податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим йому були правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції та пеня.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно акту перевірки від 27 грудня 2013 року № 1535/23-01-17-0508/03328675 КП «Черкасиелектротранс» у період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року несвоєчасно та не в повному обсязі перераховано податок на доходи фізичних осіб.

Податок на доходи фізичних осіб, нарахований у період з серпня 2010 року по червень 2012 року сплачувався до бюджету протягом 2011-2012 років включно під час виплати заробітної плати. Оскільки виплата заробітної плати здійснювалася з порушенням строків, встановлених ст. 24 Закону України «Про оплату праці», було також порушено строки перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Позивач вважає, що правомірно здійснював перерахування податку на доходи фізичних осіб одночасно із виплатою заробітної плати. Обґрунтовуючи такий висновок представник позивача послався на те, що податковим законодавством встановлено суперечливі строки сплати податкових зобов'язань, у зв'язку з чим підлягає застосуванню та норма права, яка створює більш сприятливі умови для платника податків.

У відповідності до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 якого податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Проте, з 06 серпня 2011 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 якого якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Позивач вважає, що пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України та пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлюють правила сплати податку на доходи фізичних осіб, які суперечать один одному.

Судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про те, що зазначені норми Податкового кодексу України встановлюють диференційовані строки сплати податку на доходи фізичних осіб в залежності від способу його перерахування до бюджету та не суперечать одна одній.

Також судом першої інстанції було вірно визначено граничні строки сплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року та правильно обчислено розмір штрафних (фінансових) санкцій і пені.

Як на підставу для задоволення своїх вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2014 року № 20/23-01-17-0508/03328675, позивач посилався на те, що штрафні (фінансові) санкції були нараховані без урахування строку накладення адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 205 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З 01 січня 2011 року ст. 250 ГК України було доповнено частиною 2 наступного змісту «Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи».

У зв'язку з цим відповідач вважає, що штрафні (фінансові) санкції за порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб, строк сплати яких настав у період з серпня по грудень 2010 року, були нараховані неправомірно.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком позивача, адже відповідно до п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було прийняте законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову КП «Черкасиелектротранс» про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2014 року № 20/23-01-17-0508/03328675.

Під час судового засідання представник відповідача також послався на те, що КП «Черкасиелектротранс» не отримує доходів від здійснення господарської діяльності та фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету. У зв'язку з цим представник позивача вважає, що податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб були несвоєчасно сплачені до бюджету з поважних причин, що є підставою для звільнення від нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені.

Разом з тим, ст.ст. 126 та 129 ПК України, які встановлюють порядок та підстави нарахування штрафних санкцій і пені, не передбачають можливості звільнення платників податків від застосування санкцій та нарахування пені у разі порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з поважних причин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги КП «Черкасиелектротранс» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 вересня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу КП «Черкасиелектротранс» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Комунального підприємство «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 25 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.