Справа № 344/245/14-ц
Провадження № 22-ц/779/2500/2014
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.
секретаря Турів О.М.
з участю: представника апелянта - ОСОБА_2
представника відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, - за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
В січні 2014 року представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся в суд з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 26.04.2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №66/КВ/Ф-06, згідно з яким позичальник отримав від банку кредитні кошти у розмірі 23000 доларів США зі сплатою 11,5 % річних за весь час користування кредитом на строк до 08.04.2011 року. В забезпечення зобов'язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 26.04.2006 року укладено іпотечний договір предметом якого є земельна ділянка, площею 0,0734 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Незалежності,180 в м. Івано-Франківську. Відповідно до укладеного договору про передачу активів від 30.06.2010 року, ТОВ «Укрпромбанк» відступив ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за даним кредитним договором. ОСОБА_3 не виконує взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 146036,84 грн., яку позивач просив стягнути з боржника а також звернути стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.10.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ПАТ «Дельта Банк» 21442,94 грн. заборгованості за кредитним договором №66/КВ/Ф-06 від 26.04.2006 року, в тому числі заборгованість по тілу кредиту - 16822,96 грн., заборгованість за відсотками - 4619,98 грн., а також 243,60 грн. витрат по оплаті судового збору. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням вважаючи його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права,за невідповідності висновків суду обставинам справи представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу.
Апелянт вказує, що висновок суду про неправомірне нарахування Банком відсотків після закінчення строку дії договору, є невірним, оскільки в пункті 2.6 Договору зазначено, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються з дня його надання до дня його повернення, проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість за період з першого по останній день кожного календарного місяця. Так як ОСОБА_3 продовжувала користуватись кредитними коштами після кінцевої дати повернення кредиту, то банк правомірно та згідно з умовами договору продовжував нараховувати відсотки за користування кредитними коштами до 2012 року. Суд не врахував, що визначені в договорі строки платежів у погашенні кредиторської заборгованості не є окремими грошовими зобов'язаннями перед банком, а є єдиною складовою одного грошового зобов'язання з повернення суми отриманого кредиту та сплати процентів, строк виконання якого є єдиними і визначений датою 08.04.2011 року, а тому з цієї дати обчислюється строк позовної давності, як це передбачає ст.257 ЦК України.
Крім того, в порушення ст.27 ЦПК України судом не надано можливості новому представнику банку належним чином ознайомитись з матеріалами справи та надати відповідні документи, зокрема стосовно підтвердження прав вимоги АТ «Дельта Банк» про передану в іпотеку земельну ділянку.
Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким їхній позов задовольнити повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.
Суд першої інстанції, стягуючи частково з ОСОБА_3 кредитну заборгованість, виходив з того, що ПАТ «Дельта Банк» пропустило строк позовної давності, сума кредитної заборгованості є необґрунтованою через нарахування позичальнику процентів після закінчення строку дії договору, а відповідачі визнали позов в розмірі 21442 грн.94 коп. Відмовляючи в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд обґрунтовував рішення тим, що таке є передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо підтвердження нового іпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк» права на передану в іпотеку ОСОБА_4 ТОВ «Укрпромбанк» земельну ділянку.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що 26.04.2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №66/КВ/Ф-06, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 23000 доларів США під 11,5% річних з кінцевим терміном повернення 08.04.2011 року.
В порядку забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між банком та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, предметом якого відповідно до п. 1.2. є земельна ділянка площею 0,0734 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.06.2005 року серії ІФ №044900.
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», внаслідок чого останній набув право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_3 за кредитним договором від 26.04.2006 року №66/КВ/Ф-06.
Згідно з п. 4.8 договору про передачу активів від 30 червня 2010 року, ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрпромбанк» зобов'язані письмово, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладення, повідомити боржника про передачу відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення за узгодженою формою впродовж 5 робочих днів з дати укладення цього договору (а.с.25).
Дана вимога ПАТ «Дельта Банк» виконана, що підтверджується копією листа адресованого ОСОБА_3 та списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з рекомендованими повідомленням з поштовим штампом (а.с. 76-77).
Як вбачається з розрахунку по кредитному договору на 20.05.2014 року, заборгованість ОСОБА_3 перед банком по кредитному договору за період з 01.07.2010 року складає по тілу кредиту 8717,63 Євро і по відсотках 3001,9 Євро, яких разом згідно курсу валют на час подачі позову становило 146036,84 грн.(а.с.54).
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За таких обставин ПАТ „Дельта Банк", як кредитодавець, має право вимагати від відповідача ОСОБА_3, як позичальника, який прострочив виконання зобов'язань, повернення суми заборгованості по кредиту та сплати належних йому відсотків за користування кредитом згідно умов кредитного договору та вимог цивільного законодавства.
Разом з тим, згідно ст. ст. 256,257,261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Така ж позиція висловлена і Верховним Судом України в постанові № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року, яка за приписами ч.1ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
За таких обставин, оскільки за умовами кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником частинами, за наявності заяви відповідача про застосування строку позовної давності, колегія приходить до висновку, що звернувшись до суду 30.12.2013 року позивач має право на стягнення платежів, строк внесення яких настав після 30.12.2010 року.
За таких обставин колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ „Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 66/КВ/Ф-06 від 26.04.2006 року в сумі 21442,94 грн., з яких 16822,96 грн. (1540 Євро) тіло кредиту та 4619,98 грн. (422,92 Євро) - заборгованість по несплачених відсотках, так як дана сума визнана відповідачем, ним розрахована з врахуванням строків позовної давності та не спростована банком.
Інших доказів, крім наданих суду першої інстанції при розгляді даної справи, для підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі, представником апелянта не надано.
Колегія погоджується з висновком суду про те, що вимога ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасною.
Так, на порушення вимог ч. 1 ст. 513 ЦК України, ч. ч. 2, 3 ст. 24 Закону України "Про іпотеку", ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» додатково не уклали договір відступлення права вимоги іпотекодержателя за відповідним договором іпотеки, предметом якого є земельна ділянка, у п'ятиденний строк не повідомили боржника про відступлення прав за іпотечним договором, не зареєстрували відомості про таке відступлення у встановленому законом порядку, тому у відповідності до ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до ПАТ «Дельта Банк» не перейшло право вимоги за договором забезпечення, укладеним ТОВ «Укрпромбанк» з ОСОБА_4
За таких обставин,колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.
Підстав для скасування даного рішення і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
О.Ю. Беркій
О. В. Пнівчук
Судове рішення № 41553325, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.11.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 344/245/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: