Ухвала суду № 41549496, 17.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4126/14-ц Головуючий у І інстанції Проць Т.В.Провадження № 22-ц/780/6066/14 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С.Категорія 30 17.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Березовенко Р.В.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Київського національного університету технологій та дизайну на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року у справі за позовом Київського національного університету технологій та дизайну до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у серпні 2014 року звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що на початку квітня 2001 року гр.. відповідач ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 з метою крадіжки майна, шляхом зриву навісного замка, проникли до ангару спортивно-оздоровчого табору «Молодіжний», що розташований в с.Плюти Обухівського району Київської області та належить Київському національному університету технологій та дизайну, звідки таємно викрали 19 човнів «Язь».

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 25 листопада 2002 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення крадіжки 12 човнів, ОСОБА_2 на той час був оголошений в розшук.

Пізніше, 20 серпня 2013 року, вироком Обухівського районного суду Київської області засуджено ОСОБА_2 за скоєння даного злочину за ч.3ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі; відповідно до ст..75 КК України засудженого звільнено від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього зобов»язання. Цивільний позов Київського національного університету технологій та дизайну задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь університету 3936 грн. в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Як заначав позивач, реальні збитки, які були заподіяні відповідачем ОСОБА_2 на час розгляду судом кримінальної справи та постановлення вироку становлять 19362 грн. 43 коп., що підтверджується бухгалтерською довідкою-розрахунком, а тому просив на відшкодування збитків, заподіяних ОСОБА_2 злочином, стягнути з останнього суму 15393 грн. 43 коп., що становить різницю між сумою, яка була стягнута з ОСОБА_2 вироком в рахунок заявленого цивільного позову (3936 грн.) та реальною шкодою 19393,43 грн. (вартістю викрадених 12 човнів).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представника Київського національного університету технологій та дизайну, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

По справі встановлено, що на початку квітня 2001 року вночі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2, за пропозицією останнього, з метою крадіжки чужого майна, прийшли до ангару оздоровчо-спортивного табору «Молодіжний» с.Плюти Обухівського району Київської області, що належить Київському національному університету технологій та дизайну м.Київ, де шляхом злому навісного замка «фомкою», принесеною з собою, проникли в приміщення і викрали два човни «Язь» вартістю 246 грн. кожен на суму 492 грн. Продовжуючи злочинні дії, через тиждень, вночі, разом прийшли до того ж ангару, де відкривши замок викрали з ангару ще 10 човнів «Язь» на суму 2460 грн. Загальна вартість викраденого майна становить 2952 грн.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 25.11.2002 року ОСОБА_3 визнано винним по ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_3, солідарно на користь Київського національного університету технологій та дизайну м.Києва - 2214 грн. матеріальної шкоди. Цим же вироком речові докази: човни - залишено власнику.

Відносно ОСОБА_2 оголошено розшук.

Вироком Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком один рік та покладенням певних обов'язків. Цивільний позов Київського національного університету технологій та дизайну м.Києва задоволено у повному обсязі (а.с.5, 7). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київського національного університету технологій та дизайну м.Києва - 3936 грн. матеріальної шкоди шляхом звернення стягнення на частину застави, внесеної обвинуваченим.

Як вбачається із виписки по рахунку позивача станом на 03.09.2014 року грошові кошти в розмірі 3936 грн. зараховані на рахунок останнього згідно вироку суду. (а.с. 28-29).

Відмовляючи у задоволені позову Київського національного університету технологій та дизайну до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину, суд виходив з того, що вартість викраденого у позивача майна підтверджувалась довідкою про вартість викраденого, що знаходилась в матеріалах справи і була надана самим позивачем. При розгляді кримінальної справи позивач з розміром викраденого був згоден, цивільний позов підтримував у розмірі 3936 грн., на розгляд кримінальної справи до суду не з'явився, просив розглядати справу у його відсутність.

Згідно вироку суду, заявлений позивачем під час розгляду кримінального провадження розмір збитків стягнутий з відповідача за рахунок внесеної ним заяви та зарахований на рахунок університету.

Доводи представника позивача, що на час винесення вироку вартість збитків, завданих злочинними діями відповідача, становила 15393,43 грн. обґрунтовано відхилено судом, оскільки спростовується обставинами, встановленими як вироком Обухівського районного суду Київської області від 25 листопада 2002 року про засудження ОСОБА_3, так і вироком Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_2 (а.с. 31-32, 5).

Посилання позивача на те, що у ході розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 університет намагався збільшити розмір позовних вимог за цивільним позовом, але не встиг це зробити, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обставини, встановлені судом у ході розгляду кримінальних справ, в яких Київський національний університет технологій та дизайну м.Києва був визнаний потерпілим і на підтвердження вимог за заявленим цивільним позовом надавав слідству та суду усі необхідні документи щодо розміру заподіяної підсудними шкоди.

Як видно з матеріалів справи у ході розгляду даної справи судом було досліджено також матеріали кримінальної справи № 1-228/02 по обвинуваченню ОСОБА_3 (а.с.33).

Як встановлено з матеріалів справи позивач звертався до Обухівського районного суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину в сумі 3936 грн. та просив його визнати цивільним позивачем в кримінальній справі. Позовна заява датована 07.08.2013 року (а.с.7).

Щодо посилання позивача на заяву про уточнення вимог за цивільним позовом, то вона не була предметом дослідження суду при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України та постановлення відносно нього вироку . Більш того, з бухгалтерської довідки-розрахунку збитків від розкрадання човнів від 16.08.2013 року, яке мало місце у квітні 2001 року, на який посилається позивач, вбачається, що розрахунок стосується збитків від розкрадання майна, а саме 16 човнів. Крім того, зміст зазначеної довідки свідчить про те, що університетом ( як потерпілим) невірно надано дані слідчим органам щодо розміру збитків за цінами, що існували на день вчинення осудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 злочину (а.с.8-9), а заявлений у кримінальній справі позов стосується дванадцяти викрадених обвинуваченими човнів, вартість яких становила 3936 грн.

Крім того, суд правомірно врахував ту обставину, що позивачем не заявлялися вимоги до ОСОБА_3 щодо відшкодування збитків у повному, збільшеному розмірі, а також, що представник позивача відмовилася від залучення останнього до участі у справі (а.с.33 зв.).

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Київського національного університету технологій та дизайну - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: