Вирок № 41549350, 25.11.2014, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/22/14

381/7283/13-к

В И Р О К

IМЕНЕМ УКРАIНИ

25 листопада 2014 року Фастiвський мiськрайонний суд Київської областi в складi:

головуючого судді Суботiна А.В.,

при секретарi Суській О.О., Борщ Л.А.

за участю сторiн кримiнального провадження:

прокурора Корнєва К.В., Грузінова О.М., Піруса Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду матерiали кримiнального провадження №12013100310001683 від 10.09.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина

України, освiта середня технічна, працюючого водієм ТОВ

«Фастів-автотранс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ранiше не судимого,

у вчиненнi злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2013 року, близько 17.20 години, керуючи маршрутним автобусом «ПАЗ-32051» реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Фастів-авто транс», за нормальних дорожніх умов та дорожньої обстановки, під час повороту праворуч на вул. Соборна з вул. Червоноармійської в м. Фастові Київської області, на регульованому дозволяючому рух транспортним засобам сигналом світлофора перехресті автодоріг, зі швидкістю близько 3 км/год (зі слів водія), в порушення вимог п. 16.2 ПДР України, згідно якого «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає», допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка в свою чергу, переходила проїзну частину дороги вул. Соборна на дозволяючий пішоходам сигнал світлофора в зоні дії пішохідного переходу з права на ліво відносно руху автобуса.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 згідно висновку СМЕ №134/д від 01.11.2013 року отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ребер зліва, лівобічного гемопневмотораксу, лівобічного посттравматичного плевриту, перелому голівки лівої плечової кістки, множинних гематомів та саден тулуба та кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію, як небезпечні для життя

Допитаний в судовому засiданi обвинувачений ОСОБА_3 вину свою не визнав повністю та показав, що він працює водієм автобуса ПАЗ, що має маршрут «Курган Слави-вул.Незалежності» м. Фастів Київської області. 09 вересня 2013 року він заступив на зміну та їздив по даному маршруту. О 17 год.25 хв. виїжджав з вул. Червоноармійської на вул. Соборну в м. Фастові на зелене світло світлофора, пропустив пішоходів, які рухалися на зелене світло світлофора. Закінчуючи маневр повороту, почув шум під задньою частиною автобуса. Коли вийшов з автобуса, то побачив незнайому жінку, яка лежала на асфальті під задньою частиною автобуса. Пішоходи допомогли йому зкерувати від'їзд автобуса, щоб звільнити доступ до жінки, яка лежала на асфальті, викликали швидку допомогу, та став чекати працівників міліції. Стаж керування транспортними засобами має близько 4 років.

Незважаючи на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винність підтверджується зібраними по справі доказами: показами допитаних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що 09 вересня 2013 року близько 17 год. 25 хв. переходила дорогу по вул. Соборній м. Фастова по пішохідному переході на зелене світло. Вона бачила автобус зліва, але не очікувала, що він наїде на неї. Автобус її фактично підмяв під себе, вона декілька разів перевернулася під автобусом. Коли автобус зупинився, вона лежала на животі і хтось запитав, чи не зачепить її, якщо автобус від'їде. Після цього автобус від'їхав вперед і її забрали до лікарні. На проїзжу частина вона йшла спокійним кроком.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що 09 вересня 2013 року після 17 год. він йшов з роботи. Підійшовши до перехрестя вул.Соборна та вул. Червоноармійська в м. Фастові, став чекати поки засвітиться зелене світло на світлофорі. Дочекався зеленого світла на світлофорі, перейшов проїзжу частину дорогу, коли ступив на тротуар, почув позаду крик жінки, яка лежала під переднім бампером автобуса, а автобус продовжував рух, і цю жінку продовжувало під автобусом перевертати. Коли автобус зупинився, жінка вже лежала під задньою частиною автобуса під балонами. Після чого він викликав швидку допомогу. Потім автобус відїхав трохи вперед, щоб вказану жінку звільнити. Потерпілу забрала швидка допомога, яка поверталася з виклику та завезла до лікарні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що 09 вересня 2013 року близько 17 год. 17 хв. він їхав разом з сином ОСОБА_8 на своєму автомобілі по вул. Соборній в м. Фастові у напрямку мікрорайону «Заріччя» м. Фастів. Він керував автомобілем. Підїжджаючи до перехрестя вулиць Соборна та Червоноармійська в м. Фастові їм засвітилося червоне світло світлофора, і вони зупинилися. В цей час по пішохідному переходу почали йти пішоходи, серед них побачив знайомого ОСОБА_6, який переходив проїзжу частину дороги і раптом озирнувся, а потім присів та подивився на сторону вул.Соборна, після чого і він став дивитись в той самий бік. Він побачив, що на перехрестя виїхав автобус ПАЗ, коли автобус порівнявся з їхньою машиною, син сказав, що там збили людину. Коли краще придивився, то зрозумів, що стався наїзд на пішохода.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 09 вересня 2013 року близько 17 год. 00 хв. разом з дружиною ОСОБА_11 та донькою ОСОБА_12, пішли в центр міста Фастів гуляти. Їхня донька знаходилась в калясці. Приблизно 17 год. 30 хв. підійшли до перехрестя вулиць Соборна та Червоноармійська м. Фастова, оскільки їм потрібно було перейти на іншу сторону вулиці Соборна, де розташований магазин «Космо». Дочекалися коли засвітилося зелене світло світлофора, та почали переходити проїзжу частину дороги. Він йшов з каляскою, коли підняв очі, то побачив, що з протилежної сторони, їм назустріч на пішохідний перехід не зупиняючись вийшла незнайома жінка, у якої в руках була сумка. Автобус в цей час, продовжуючи рух, правою стороною почав здійснювати наїзд на вказану жінку, яка не втрималась на ногах та впала на проїзжу частину дороги під автобус, автобус не зупиняючись продовжив рух та повністю виїхав на вулицю Соборна м. Фастова, і протягнув потерпілу приблизно до другого кіоска. Коли автобус ПАЗ виїжджав на центральну дорогу водій дивився в ліву сторону, тобто в ту сторону, від якої вони з дружиною йшли. Побачивши це, вони з дружиною повернулися назад.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 09 вересня 2013 року близько 17 год. 17 хв. він їхав разом з батьком ОСОБА_7 на їхньому автомобілі по вул. Соборній в м. Фастові у напрямку мікрорайону «Заріччя» м. Фастів. За кермом автомобіля знаходився батько ОСОБА_7, він знаходився на пасажирському місці. Під'їжджаючи до перехрестя вулиць Соборна та Червоноармійська в м. Фастові їм засвітилося червоне світло світлофора, і вони зупинилися. Він бачив, як на перехрестя виїжджав автобус ПАЗ, і в цей момент побачив, як перед автобусом щось падає, а потім побачив, що під автобус затягує людину. Про побачене повідомив батькові.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 09 вересня 2013 року в вечірній час він йшов по вулиці Соборній м. Фастова разом з онукою ОСОБА_18, поруч з магазином «Еко-маркет», в цей час йому подзвонила дружина, та повідомила, що на перехресті вулиць Соборної та Червоноармійської в м. Фастові, на пішохідному переході автобус збив їхню сваху ОСОБА_4 Після чого він прибіг до вказаного перехрестя, там зустрівся з своєю донькою ОСОБА_13 Потім побачив, на правій половині дороги у напрямку «Вечірнього ринку» стояв автобус, а позаду на проїзжій частині дороги лежала його сваха ОСОБА_4, поруч з нею лежала сумка, з якої текла рідина, підійшовши до ОСОБА_4 став з нею розмовляти та казав їй, щоб вона не рухалась. Зі сторони танка до «Вечірнього ринку» рухалась швидка допомога, яку вони з донькою ОСОБА_13 зупинили та попрохали забрати сваху ОСОБА_4, її завезли до приймального відділення Фастівської ЦРЛ. Пізніше приїхала швидка допомога, яку перед цим викликали.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що 09 вересня 2013 року близько 17 год. 00 хв. разом з чоловіком ОСОБА_9 та донькою ОСОБА_12, гуляли в центрі міста Фастів. Приблизно 17 год. 30 хв. підійшли до перехрестя вулиць Соборна та Червоноармійська м. Фастова, оскільки їм потрібно було перейти на іншу сторону дороги. На зелене світло світлофора, вони почали переходити проїзжу частину дороги. Чоловік тримав за ручку каляску, вона йшла поруч. Коли вони були майже посередині проїзжої частини дороги, почула як кричить жінка, яку відповідно збиває автобус. Жінка знаходилась на пішохідному переході, автобус їхав повільно, гальмувати він став тільки після того, як стали кричати люди.

Коли автобус ПАЗ виїжджав на центральну дорогу, водій дивився в ліву сторону, тобто в ту сторону, від якої вони з чоловіком йшли.

Крім показів потерпілої та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, вина обвинуваченого в інкримінованому йому діянні повністю підтверджується матеріали справи, а саме:

- Протоколом огляду місця події проведеного 09.09.2013 року, а саме: певного відрізку проїзної частини автодороги по вул.Соборній, м.Фастів, навпроти будинку №63 навпроти якого розташований кіоск блакитного кольору, ілюстративною таблицею та план-схемою до нього (а.к.п.3-12);

- Протоколом огляду транспортного засобу, а саме: автобуса марки ПАЗ 32051, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ТОВ «Фастів Автотранс» (а.к.п.13);

- Довідкою Фастівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_4 09 вересня 2013 року о 17 год. 25 хв. звернулась в приймальне відділення з діагнозом: пнемогематоракс, бронхопульмональ-ний шок, переломи 5,6,7,8,9,10 ребер ліворуч, закритий перелом шийки лівої плечової кістки, забій, садна лівої лопатки, попереку, забій лівого ліктьового суглобу (а.к.п.14);

- Висновком експерта №740А від 08.10.2013р., відповідно до якого система робочого гальма автобуса ПАЗ 32051 д.н.з. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно несправному стані, із-за розгерметизації системи приводу гальм передніх коліс, яка виникла через спрацювання манжет головного гальмівного циліндра. Дана несправність виникла в процесі експлуатації, до ДТП, та водій мав можливість її виявити як перед виїздом так і під час експлуатації автобуса. Рульове керування автобуса ПАЗ 32051 д.н.з. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автобуса ПАЗ 32051 д.н.з. НОМЕР_2, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено. (а.к.п.34-36).

- Висновком експерта №134/д від 21.10.2013 р., відповідно до якого ОСОБА_4 отримала тiлеснi ушкодження у виглядi перелому ребер зліва. Лівобічного гемопневмоторакс. Лівобічного посттравматичного плевриту. Перелому голівки лівої плечової кістки. Множинних гематом та саден тулуба та кінцівок, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію, як небезпечні для життя. (а.к.п.56-57).

Свідок ОСОБА_15, в судовому засіданні показала, що вона їхала в маршрутному автобусі з кінцевої зупинки разом з дитиною, сиділи позаду водія. Підїхавши до перехрестя вулиць Червоноармійська та Соборна м. Фастова, автобус зупинився на червоне світло світлофора. Потім, на зелене світло світлофора автобус почав рухатись і вона побачила, як потерпіла ОСОБА_4 із-за другого кіоска по доріжці, дуже швидко вийшла на пішохідний перехід і потім почула, як в кінці автобуса жінки сказали, що там когось збили, і водій зупинився. Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_15, оскільки вказані покази спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 пояснив, що і водій ОСОБА_3 і пішохід ОСОБА_4 обоє допустили порушення Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Відповідно до п.16.2 ПДР України водій автобуса на регульованих і нерегульованих перехрестях, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає.

Згідно п.2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.В той же час і пішоходом ОСОБА_4, також не були дотримані вимоги п. 4.14 ПДР України, згідно яких, пішоходам забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

З оглянутих ним матеріалів кримінального провадження під час проведення судової експертизи вбачається, що водій ОСОБА_3 фактично не бачив потерпілу ОСОБА_4, а потерпіла ОСОБА_4 під час слідчого експерименту не змогла показати де знаходився автобус, в той момент, коли вона виходила на проїзжу частину дороги, одночасно водій ОСОБА_3 також повинен слідкувати за дорожньою обстановкою. Водій ОСОБА_3 не був уважним та не пересвідчився у безпеці дорожнього руху.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що він працює слідчим СВ Фастівського МВ ГУ МВС України в Київській області. Свідок ОСОБА_15 в якості свідка не залучалась, її було опитано дільничним інспектором міліції.

Свідок ОСОБА_10 додатково пояснив, що свідок ОСОБА_15 безпосередньо скоєння дорожньо-транспортної пригоди не бачила.

По справі було проведено дві судові авто-технічні експертизи, згідно яких експерт не зміг встановити, чи міг уникнути водій автобуса наїзду на пішохода, тому їх не можна враховувати як доказ ні обвинувачення ні виправдання.

Грубе порушення водієм ОСОБА_3 пп. «б» п. 12.3, п. 16.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася, та наслідками - тяжкі тілесні ушкодження потерпілої ОСОБА_4

Суд, оцінюючи покази обвинуваченого та свідків в їх сукупності, дійшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому діянні за ч.2 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпiлому тяжке тiлесне ушкодження, повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого, оскільки вони повністю спростовуються зібраними по справі доказами та вважає ці покази такими, що надані обвинуваченим з метою ухилитись від кримінальної відповідальності та уникнути покарання.

Згiдно ст.66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - не встановлено.

Згiдно ст.67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - є тяжкі наслідки, завдані злочином.

При обраннi міри покарання, суд враховує ступінь тяжкостi вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вину свою не визнав повністю, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, обвинувачений позитивно характеризується за мiсцем проживання та роботи, на облiку у лiкарiв нарколога та психіатра не перебуває, ранiше не судимого, думку потерпілої з приводу призначення покарання, в зв'язку з чим суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі, застосувавши до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на обвинуваченого встановлені ст. 76 КК України обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Згідно санкції ч.2 ст.286 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є факультативним, а не обов'язковим і призначається лише у тому випадку, коли суд дійде висновку про доцільність його призначення. Враховуючи те, що ОСОБА_3 працює в ТОВ «Фастів-автотранс» водієм, і його робота є єдиним джерелом його доходів та з врахуванням позиції прокурора та потерпілої ОСОБА_4, які просили суд не позбавляти його права керування транспортними засобами, суд вважає недоцільним призначати ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Питання з речовими доказами, суд вирiшує у вiдповiдностi до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Також слід стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи №151 від 23.08.2013 року в розмірі 1223,60 грн., судово-автотехнічної експертизи №250А від 18.04.2014 року в розмірі 491,40грн., судово-автотехнічної експертизи №584А від 13.08.2014 року в розмірі 589,68 грн., а всього 2304 грн. 68 коп.

Під час судового розгляду з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.368-371,395 КПК Украни, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 25 листопада 2014 року.

Мiру запобiжного заходу не застосовувати.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи №151 від 23.08.2013 року в розмірі 1223,60 грн., судово-автотехнічної експертизи №250А від 18.04.2014 року в розмірі 491,40грн., судово-автотехнічної експертизи №584А від 13.08.2014 року в розмірі 589,68 грн., а всього 2304 грн. 68 коп.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляцiйного суду Київської областi шляхом подачi апеляцiї через Фастiвський мiськрайонний суд Київської областi протягом тридцяти днiв з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває пiд вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо iнше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закiнчення строку подання апеляцiйної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разi подання апеляцiйної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили пiсля прийняття рiшення судом апеляційної iнстанцiї.

Учасники судового провадження мають право отримати в судi копiю вироку. Обвинуваченому та прокурору копiя вироку вручається негайно пiсля його проголошення, учаснику судового провадження, який не був присутнiм в судовому засiданнi, копiя судового рiшення надсилається не пiзнiше наступного дня пiсля ухвалення.

Суддя А.В.Суботiн