Вирок № 41549052, 19.11.2014, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/281/13-к

Провадження № 1/364/1/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2014 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

при секретарі Бондаренко Л. С.,

з участю прокурорів Гайданка А.І.,

Редчиць М.В.,

Шурашкевич Г.М.,

захисників ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

підсудних ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка, справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великополовецьке Сквирського району Київської області, який проживає АДРЕСА_1 з вищою освітою, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, не працює, не судимого,

у вчиненні злочинів, що передбачають кримінальну відповідальність за ст.ст. 121 ч.1, 136 ч. 3 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Великополовецьке Сквирського району Київської області, який проживає АДРЕСА_2 з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, громадянина України, українця, невійськовозобов'язаного, не працює, судимого 14 червня 2010 року Сквирським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України, на два роки позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік та з покладенням обов'язку періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію,

у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ст. 136 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ввечері 30 квітня 2011 року у с. Великополовецьке Сквирського району Київської області біля клубу зустрілися ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які домовилися, що будуть йти додому разом, так як проживають неподалік один від одного. Під час розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6, що той має відвідати знайомого ОСОБА_7, який хворіє. Приблизно о 00 год 15 хв. 01 травня 2011 року ОСОБА_5 підійшов до будинку АДРЕСА_3 Сквирського району Київської області, де в квартирі №1 проживав ОСОБА_7 . Біля під'їзду вищевказаного будинку сидів ОСОБА_8, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_8, щоб той пропустив його пройти у під'їзд будинку, у відповідь ОСОБА_8 пригрозив йому і став підніматися на ноги. У цей момент ОСОБА_5 побачив у руках ОСОБА_8 ніж. На крик ОСОБА_5 підбіг ОСОБА_6, якому ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_8 має ніж, попередив його про небезпеку. ОСОБА_6 вибив з рук ОСОБА_8 ніж та відштовхнув ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 заспокоївся, ОСОБА_6 поклав відібраний у нього ніж в кишеню брюк ОСОБА_8 . ОСОБА_6 з ОСОБА_5 вирішили доставити ОСОБА_8 до знайомого ОСОБА_6 ОСОБА_9, який в минулому працював дільничним інспектором міліції, і повідомити, що ОСОБА_8 носить при собі ніж. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 підходили до повороту на вул. Кошова с. Великополовецьке ОСОБА_8 раптово вийняв з карману ніж і мав намір нанести удар ОСОБА_6 в область шиї, внаслідок чого було пошкоджено светр, в який був одягнений ОСОБА_6 Під час відібрання ножа ОСОБА_6 були заподіяні ушкодження на задній поверхні п'ятого пальця лівої кисті по ліктьовій поверхні.

Окрім того судом доведено, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року в період часу з 00 год 15 хв. до 01 год 30 хв. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 після конфлікту з ОСОБА_8 та нанесення тілесних ушкоджень, привели останнього до ставу «Центральний» по АДРЕСА_4 Сквирського району Київської області з метою вмити того, так як на обличчі в нього була кров, та в подальшому доставити його до колишнього дільничного інспектора міліції, в зв'язку з тим що потерпілий ОСОБА_8 їм погрожує ножем та намагався вдарити ножем ОСОБА_6. Коли потерпілий ОСОБА_8 ввійшов у воду та вмився, вийшовши зі ставу на берег, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не втримавши рівновагу тіла впав з шести метрової бетонної греблі у воду. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, знаходячись поруч і знаючи, що потерпілий ОСОБА_8 зазнав тілесних ушкоджень, перебував в стані алкогольного сп'яніння та усвідомлюючи, що останній перебуває в небезпечному стані, а саме, на дні бетонної дамби ставу, після падіння з шестиметрової висоти на бетонне дно дамби, не поважаючи право людини на життя і безпеку, нехтуючи моральними та правовими нормами, що зобов'язують надавати допомогу людям, які перебувають у небезпечному стані, залишили місце, не повідомили належних осіб і установи про перебування потерпілого в небезпечному стані.

Внаслідок бездіяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 настала смерть ОСОБА_8, адже він утопився. Таким чином підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинили злочин, передбачений ст. 136 ч. 3 КК України, а саме, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинило смерть потерпілого. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знали, що потерпілий ОСОБА_8 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, перебував в агресивному стані, якого вони вели до ставу щоб він умився, так як лице було в крові, проте коли потерпілий впав з шестиметрової висоти, покинули місце події, та нікому не повідомили про небезпечний для життя потерпілого стан. Бездіяльність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виявляється в тому, що вони не надали допомогу потерпілому ОСОБА_8, який перебував в небезпечному для життя стані, та не повідомили про такий стан належним установам чи особам.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, вказав суду, що обвинувачення за ст. 136 ч. 3 КК України йому зрозуміле, вину у вчиненні злочину не визнає, цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 не визнає, вказавши при цьому, що в ніч з 30.04.2011 року на ІНФОРМАЦІЯ_10 року він пішов на дискотеку в клуб с. Великополовецьке, де пізніше купив дві бутилки пива та випив їх. Пізніше до клубу підійшов ОСОБА_6 та вони домовилися, що будуть йти додому разом, так як проживають неподалік один від одного. Під час розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6, що той має відвідати знайомого ОСОБА_7, який хворіє. Приблизно о 00 год 15 хв. 01 травня 2011 року ОСОБА_5 підійшов до будинку АДРЕСА_3 Сквирського району Київської області, де в квартирі №1 проживав ОСОБА_7 . Біля під'їзду вищевказаного будинку сидів невідомий йому чоловік, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, звернувшись до останнього, щоб той пропустив його пройти у під'їзд будинку, у відповідь ОСОБА_8 пригрозив йому і став підніматися на ноги. У цей момент побачив у руках ОСОБА_8 ніж. На крик ОСОБА_5 підбіг ОСОБА_6, якому ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_8 має ніж, попередив його про небезпеку. ОСОБА_6 забрав з рук ОСОБА_8 ніж і заламав йому руку за спину, тілесних ушкоджень не наносив. Коли ОСОБА_8 заспокоївся, ОСОБА_6 поклав відібраний у нього ніж в кишеню брюк ОСОБА_8 Він з ОСОБА_6 вирішили доставити ОСОБА_8 до знайомого ОСОБА_6 - ОСОБА_9, який в минулому працював дільничним інспектором міліції, і повідомити, що ОСОБА_8 носить при собі ніж. Узявши ОСОБА_8 за плече з одної сторони, а ОСОБА_6 з іншої сторони, повели до ОСОБА_9, коли підходили до повороту на вул. Кошова с. Великополовецьке ОСОБА_8 раптово вийняв з карману ніж і мав намір нанести удар ОСОБА_6 в область шиї, внаслідок чого було пошкоджено светр, в який був одягнений ОСОБА_6 . Під час відібрання ножа ОСОБА_6 були заподіяні ушкодження пальця на руці, після чого ОСОБА_6 пішов до АЗС, так як там горів ліхтар, щоб подивитись, чому болів палець на руці. Разом з ОСОБА_6 підводили до ставу «Центральний» ОСОБА_8 з метою, щоб той умився та в подальшому доставити до колишнього працівника міліції. Він бачив, як ОСОБА_8 вмивався, зайшовши в у воду ставу приблизно до колін, а потім побіг берегом в напрямку дамби. ОСОБА_6 пішов до АЗС, яка розташована неподалік ставу, пояснивши йому, що в нього порізана рука, а потім повернувся та запитував в нього, де подівся ОСОБА_8, та під час розмови повідомив, що наближатися до дамби небезпечно, тому що там слизько, та можна впасти в дамбу, адже були випадки, що в дамбу падали люди. ОСОБА_6 пояснив йому, щоб він нікому не повідомляв проте, що сталося з ОСОБА_8 . Він сам наступного дня прийде на дамбу, де подивиться, куди подівся ОСОБА_8, тому він не повідомляв про обставини, що сталися з ОСОБА_8 .

Показання, які надавав раніше під час досудового розслідування та під час попередніх розглядів справи в суді змінив, в зв'язку з тим, що покази, які надавав раніше, надавав під тиском та погрозами працівників міліції, проте стверджувально вказав, що ОСОБА_6 не бив ОСОБА_8.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6, вказав суду, що обвинувачення за ст. 121 ч. 1 та ст. 136 ч. 3 КК України йому зрозуміле, вину у вчиненні злочинів не визнає, цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 не визнає та дав суду показання, що він 30.04.2011 року зустрічався з знайомими з приводу святкування його дня народження, де в магазині придбав продукти харчування. Вийшовши з магазину, почув музику, що линула з клубу. Біля клубу він побачив ОСОБА_5, з яким разом повертався додому. Під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що в будинку по АДРЕСА_4 Сквирського району Київської області проживає його знайомий ОСОБА_7, який ходить з допомогою костилів, постійно голодує. ОСОБА_5 попросив зачекати його неподалік будинку, а сам пішов до під'їзду будинку. Самого під'їзду будинку, в який пішов ОСОБА_5, йому не було видно, оскільки там росли дерева. Через декілька хвилин як пішов ОСОБА_5 він почув його крик, який біг до нього і сховався за його спину, при цьому повідомив, щоб був обережний, тому що в ОСОБА_8 є ніж. До нього наблизився ОСОБА_8, якого він відштовхнув від себе долонями та почав заспокоювати останнього. ОСОБА_8 замахнувся на нього ножем, якого він відібрав, при цьому пояснив ОСОБА_8, що заведе його до бувшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_9, якого він знав, щоб той більше не ходив з ножем біля будинків в селі Великополовецьке. Коли ОСОБА_8 заспокоївся, він відібраний ніж вкинув у правий карман брюк ОСОБА_8 та взявши за плечі з ОСОБА_5 ОСОБА_8 з обох сторін, та повели його до ОСОБА_9. Коли проходили вулицею, ОСОБА_8 раптово вийняв з карману ніж, яким замахнувся в область шиї, через що порізав йому светр. У відповідь на дії ОСОБА_8 він відібрав ніж, але ударів не наносив. Він не бажав заподіювати ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Тілесних ушкоджень ОСОБА_8 не наносив, вказав, що тілесні ушкодження ОСОБА_8 нанесла невідома особа до того, коли вони з ОСОБА_5 зустрілись з ОСОБА_8, з ОСОБА_8 стався нещасний випадок. Щодо зміни показань, вказав, що змінив їх, так як давав покази під тиском та погрозами працівників міліції, які вказували, що він може попасти під амністію та буде звільнений від кримінальної відповідальності.

Вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 136 ч. 3 КК України, а саме, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена сукупністю зібраних досудовим слідством та досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема, показаннями самих підсудних, а також, оголошеними та дослідженими письмовими доказами, що є в матеріалах кримінальної справи.

Потерпіла ОСОБА_10 надала до суду письмове клопотання про розгляд справи у її відсутність, де вказала, що підтримує свій цивільний позов (т.7а.с.147-150). Прокурор, підсудні та захисники підсудних не заперечували проти розгляду справи у відсутність потерпілої відповідно до її клопотання.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні надав показання, про те, що він працює оператором АЗС в с. Великополовецьке, Сквирського району Київської області, про подію, яка сталася на дамбі ставу с. Великополовецьке в ніч з 30.04.2011 року на ІНФОРМАЦІЯ_10 року, а саме, утоплення ОСОБА_8 та знаходження його тіла на дамбі, йому нічого не відомо. АЗС знаходиться на відстані приблизно 100-150 метрів до дамби. Про бійку між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 йому нічого не відомо, про виявлений труп на дамбі йому стало відомо від його колеги, оператора який його змінював, а саме, ОСОБА_12 . До нього ОСОБА_6 не звертався про надання будь-якої допомоги. В цю ніч в приміщенні АЗС він спав. В нічний час дана АЗС не працює та паливо-мастильні матеріали не відпускаються, світло, яке є на АЗС від ліхтаря до дамби не достає.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала показання, про те, що протягом тривалого часу проживає АДРЕСА_5 ОСОБА_6 проживає неподалік її будинку, разом з хворою матір'ю, за якою постійно доглядає. Вона знала його як добросовісну та товариську особу, нічого поганого про нього сказати не може. ОСОБА_8 вона знала, як жителя села, але ніяких стосунків з ним не підтримувала. На початку квітня ОСОБА_8 звільнився з місць позбавлення волі. В період з 25.04. по 28.04.2011 року коли вона сиділа на лавці біля подвір'я свого будинку, а її співмешканець ОСОБА_14 пас корову перед подвір'ям, то вона бачила, як до нього підійшов ОСОБА_8 та між ними зав'язалась розмова. Було видно, що ОСОБА_8 п'яний. Під час розмови з її співмешканцем ОСОБА_8 раптово вихопив з задньої кишені штанів предмет схожий на ніж та різко протягнув руку з ножем до ОСОБА_10 в область живота. Від чого вона почула крики, після чого ОСОБА_8 заховав ніж та пішов. Чи бачив ОСОБА_8 її сказати не може. Пізніше ОСОБА_10 сказав їй, що тоді ОСОБА_8 доставав до нього ножа та намагався ним його вдарити. Після чого вона ОСОБА_8 не бачила. Щодо подій або про конфлікт між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, їй нічого невідомо. Обставини смерті ОСОБА_8 їй невідомі.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні надав показання, про те, що він працює оператором АЗС в с. Великополовецьке, Сквирського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_10 року, прийшовши на роботу о 08 годині, підійшов громадянин ОСОБА_15 і повідомив, що в дамбі на ставу лежить труп. Коли підійшов до дамби, то побачив труп, після чого зателефонував до міліції. Відстань від АЗС до дамби, де був труп, приблизно 80 метрів. Світло від ліхтаря на АЗС до дамби не дістає. Про конфлікт або бійку між ОСОБА_6, ОСОБА_5 з ОСОБА_8 йому нічого невідомо. Тіло ОСОБА_8 лежало нам дамбі, зверху дамби тіло легко проглядалося, труп водою не покривався та знаходився в положенні на спині лицем догори, основа, на якій лежало тіло ОСОБА_8 є бетонною заливкою. Працівники міліції приїхали приблизно через 20-30 хвилин. Висота дамби з верху до бетонного дна приблизно 5-6 метрів.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надав показання, про те, що весною, приблизно ІНФОРМАЦІЯ_10 року ранком його розбудила дружина, в зв'язку з тим, що до нього прийшов ОСОБА_6, який йому повідомив, що між ним та ОСОБА_8 була сутичка, ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_8 в калганку (дамбу), про те не пам'ятає, щоб він щось просив. Також повідомив йому, що ОСОБА_8 кидався на нього чи з ножем чи з заточкою, в зв'язку з чим між ними була бійка. Щодо ОСОБА_8, характеризувався негативно, раніше судимий, приставав до жителів с. Великополовецьке.

Винність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального злочину передбаченого ст. 136 ч. 3 КК України, а саме, ненаданні допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинила смерть потерпілого ОСОБА_8, підтверджується показами самих підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_11, ОСОБА_9, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, зокрема:

- Рапортом чергового Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області від ІНФОРМАЦІЯ_10 року, відповідно до якого, зафіксовано повідомлення віл гр. ОСОБА_12 про те, що в с. Великополовецьке на дамбі сільського ставу виявлено труп чоловічої статі (т.1а.с.2);

- Протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_10 року з фототаблицями, відповідно до яких, проведено огляд місцевості по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке, берега біля ставу, дамби, трупа гр. ОСОБА_8 (т.1а.с.3-25);

- Протоколом додаткового огляду місця події від 22.06.2011 року з фототаблицями, відповідно до якого оглянуто берег ставу «Центральний» в с. Великополовецьке Сквирського району (т.1а.с.26-30);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.05.2011 року, який проведено в с. Великополовецьке, Сквирського району Київської області, за участю понятих та свідка ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 розповів про обставини події, які мали місце 30.04.2011 року між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.1а.с.97-101), відтворення обстановки та обставин події фіксувалось на відеокамеру, відеозапис даної слідчої дії досліджено в судовому засіданні;

- Протоколом перегляду відеозапису до відтворення обстановки та обставин події від 03.05.2011 року, де зазначено, що після перегляду даного відеозапису учасники слідчої дії підтвердили відповідність тим подіям, які відбувались під час відтворення обстановки та обставин події, заяв та зауважень не надходило, в тому числі і ОСОБА_5 (т.1а.с.102-103);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.05.2011 року, який проведено в с. Великополовецьке, Сквирського району Київської області, за участю понятих та підозрюваного ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_6 розповів про обставини події, які мали місце 30.04.2011 року між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (т.1а.с.153-156), відтворення обстановки та обставин події фіксувалось на відеокамеру, відеозапис даної слідчої дії досліджено в судовому засіданні;

- Протоколом перегляду відеозапису до відтворення обстановки та обставин події від 05.05.2011 року, де зазначено, що після перегляду даного відеозапису учасники слідчої дії підтвердили відповідність тим подіям, які відбувались під час відтворення обстановки та обставин події, заяв та зауважень не надходило, в тому числі і ОСОБА_6 (т.1а.с.157-158);

- Висновком експерта № 15 від 04.05.2011 року, відповідно до якого у ОСОБА_6 було виявлено тілесне ушкодження від дії ріжучого предмета, можливо леза ножа, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що підтверджує показання ОСОБА_6 про отримання тілесного ушкодження при відібранні у ОСОБА_8 ножа (т.2а.с.16);

- Актом судово-токсикологічного дослідження крові № 741 від 11.05.2011 року, відповідно до якого в крові трупа ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт - 1,67% (т.2а.с.84);

- Актом судово-медичного дослідження № 40 від 03.06.2011 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, наступила внаслідок утоплення у воді із закритою черепно-мозковою травмою (т.2а.с.88-90);

- Висновком експерта № 40/Д від 03.06.2011 року, відповідно до якого також зазначено причину настання смерті ОСОБА_8 - утоплення з черепно-мозковою травмою (т.2а.с.97-98);

- Протоколом очної ставки від 23.06.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до якого зафіксовано показання щодо події 30.04.2011 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, в яких вони підтвердили нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, падіння ОСОБА_8 в дамбу та те, що вони залишили місце події не надавши допомогу ОСОБА_8, відповідно до якого підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначено, що протокол очної ставки ними прочитано та записано вірно, що також підписано і захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_16 (т.2а.с.170-174).

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ст. 136 ч. 3 КК України, повністю доведена в судовому засіданні, невизнання вини підсудними за ст. 136 ч. 3 КК України, суд розцінює, як намагання уникнути покарання за скоєний злочин.

Об'єктивна сторона складу злочину за ст. 136 ч. 3 КК України, характеризується бездіяльністю, настанням наслідків, причинним зв'язком між ними. Бездіяльність особи може проявлятись у двох формах: ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, якщо у винного була можливість надати йому допомогу без загрози для нього, або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам. Суб'єктивна сторона складу злочину за ст. 136 ч. 3 КК України, характеризується прямим умислом, щодо бездіяльності, що стосується наслідків, то до них може бути віднесено, як умисел (прямий або непрямий), так і необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість).

Покази підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд оцінює критично, оцінивши та дослідивши в судовому засіданні докази, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, в тому числі і відео фіксація процесуальних дій з підсудними, та враховуючи, що під час досудового розслідування інтереси підсудного ОСОБА_6 представляв захисник - адвокат ОСОБА_16 (т.1а.с.223), який не оскаржував дій досудового розслідування, а також враховуючи, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 28.02.2013 року (т.7а.с.208-211), старшим слідчим прокуратури Білоцерківського району Київської області не встановлено перевищення службових повноважень працівниками Сквирського РВ ГУ МВС України в Київській області та працівниками прокуратури Сквирського району Київської області під час розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в зв'язку з чим було винесено постанову про закриття кримінального провадження щодо посадових осіб Сквирського РВ та прокуратури Сквирського району за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 366, 373 КК України. Дана постанова від 28.02.2013 року прокуратури Білоцерківського району Київської області не оскаржувалась та набрала законної сили.

Органи досудового розслідування, окрім наведеного вище, пред'явили ОСОБА_6 обвинувачення в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_10 року близько 00.15 год., знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_6 Сквирського району Київської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин в ході сварки, яка переросла в бійку, діючи умисно наніс ОСОБА_8 два удари в область життєво-важливого органу - голови, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку ( лівій тім'яній ділянці та лівій висковій ділянці по крововиливу під м'яку мозкову оболонку на ділянці 7x5 см.), в області лівого тім'яного бугра рана щелевидної форми з нерівними краями в області кутів тканини перемички розміром 6x0.1 см. довжик рани розташований горизонтально верхній край рани підритий, в області лівого вуха та завушній ділянці синець розміром 4x3 см., які згідно висновку судово-медичної експертизи №40/Д від 03.06.2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень так як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_6, припинивши свої злочинні дії, разом з ОСОБА_5, який був очевидцем вказаної події, взявши ОСОБА_8 під руки з метою умити останнього, повели до ставу «Центральний» що розташований по вул. Жовтнева в с.Великополовецьке Сквирського району. По дорозі до ставу на асфальтовому покритті, неподалік АЗС, ОСОБА_6 з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_8 наніс йому один удар ногою в область грудної клітини та два удари правою рукою в область голови, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження: перелом 5-го ребра зліва по передній підмишечній лінії, зі сторони зовнішньої кісткової пластинки лінія перелому з викришуванням губчастої речовини, в області перенісся синець довгастої форми розташований нижче рівня оточуючої шкіри розміром 4x2 см. на фоні синця садно характеру вищеописаного розміром 2x0.7 см., в області зовнішнього кута лівого ока синець характеру вищеописаного розміром 3x1 см., в області нижньої повіки лівого ока синець характеру вищеописаного розміром 3x1 см., в області лівого лобного бугра синець характеру вищеописаного розміром 3x1 см., на верхній губі набряк та синець синього кольору розміром 6x3 см. Згідно висновку судово-медичної експертизи №40/Д від 03.06.2011 року перелом ребра відноситься до категорії тілесних пошкоджень середньої степені важкості так як для зрощення перелому потрібно більше 21 дня. Інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він вчинив злочин, відповідальність за який передбачено ст. 121 ч. 1 КК України, тобто, своїми діями наніс умисно тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисне тяжке ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вказані вище обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, враховуючи, що з об'єктивної сторони тілесне ушкодження характеризується: дією або бездіяльністю у виді посягання на здоров'я іншої людини; наслідками у виді спричинення тілесних ушкоджень; причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками. Для притягнення до відповідальності за заподіяне тілесне ушкодження, необхідним є встановлення причинного зв'язку між діянням винного із шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого. Це питання має вирішуватися слідчим і судом, в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. Відсутність необхідного причинного зв'язку між діяннями винного і наслідком, що стався - шкодою здоров'ю, - означає відсутність складу тілесного ушкодження. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 надав показання про те, що тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_8 не наносив, змінивши показання, які надавав раніше про нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_8, як вказав в судовому засіданні, що попередні покази давав під тиском органів міліції та прокуратури. Підсудний ОСОБА_5 надав показання про те, що ОСОБА_6 не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_8, показання змінив з тих же причин, що і ОСОБА_6 . Показання підсудних суд оцінив критично, враховуючи інші досліджені в судовому засіданні докази. Однак оцінивши висновок експерта № 40/Д від 03.06.2011 року (т.2 а.с.97-98), неможливо встановити які саме тілесні ушкодження отримано потерпілим ОСОБА_8 та перебувають в причинному зв'язку з діями ОСОБА_6, так як відповідно до акту експерта ОСОБА_8 отримано тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, середньої тяжкості тілесні ушкодження та інші легкі тілесні ушкодження. Необхідною ознакою закінченого складу тілесного ушкодження є настання злочинного наслідку у виді різної тяжкості шкоди здоров'ю людини. Відсутність такого наслідку виключає можливість притягнення до відповідальності за закінченим тілесним ушкодженням. У таких випадках може постати питання про наявність в діях винного ознак замаху на злочин, а у випадках створення умов для вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст. 121 КК), або умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст. 122 КК). У підсумках висновку експерта № 40/Д, смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9, наступила внаслідок утоплення у воді із закритою черепно-мозковою травмою (субдуральна гематома справа 50мл. крововилив під м'яку мозкову оболонку в лівій тім'яній та висковій ділянці). Враховуючи характер та локалізацію тілесних пошкоджень ймовірно, що відбулося не просто падіння на бетонний пол дамби з висоти 6 метрів, а відбулося з'їжджання по бетонній стіні дамби з послідуючим ударом голови, внаслідок чого і виникли ушкодження в області голови справа та в області підборіддя правої частини обличчя. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя. Проте в подальшому експерт вказує, що в ліву тім'яну ділянку голови та ліву вискову ділянку було зроблено не менш чим по одному удару (тобто є в наявності по одній точці прикладення сили) внаслідок чого і виникла закрита черепно-мозкова травма. Тому в судовому засіданні неможливо встановити, чи отримано потерпілим ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, а саме, закриту черепно-мозкову травму, від падіння (з'їжджання) на бетонний пол дамби з висоти 6 метрів, чи від декількох ударів підсудного ОСОБА_6 . Перелом ребра у потерпілого ОСОБА_8 виник від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею і відноситься до категорії тілесних пошкоджень середнього ступеню важкості. Всі інші тілесні пошкодження виникли від дії тупих предметі або при падінні нам такі, які відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. У висновку експерта, експерт посилається на те, що виявлені тілесні ушкодження, дані протоколу допиту ОСОБА_6, тілесні пошкодження могли утворитися в час та за обставин вказаних в постанові слідчого. Враховуючи викладене, неможливо встановити якої тяжкості тілесні ушкодження завдано ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8, а які отримано при падінні з шестиметрової висоти, що унеможливлює встановлення причинного зв'язку між діяннями винного і шкідливими наслідками, що настали для здоров'я потерпілого, тому суд вважає, що з цих підстав відсутній склад об'єктивної сторони злочину, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України, клопотань сторони обвинувачення про перекваліфікацію дій ОСОБА_6 чи зміну обвинувачення до суду не надходило, а також не надходило клопотань про проведення можливо додаткових комісійних судово-медичних експертиз, тому обвинувачення щодо ОСОБА_6 за ст. 121 ч. 1 КК України не доведено, тому його слід виправдати за відсутністю в його діях складу злочину (об'єктивної сторони), передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6, за ч. 3 ст. 136 КК України, як ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, або неповідомлення про такий стан особи належним установам або особам, що спричинило смерть потерпілого.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_5, за ч. 3 ст. 136 КК України, як ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу, або неповідомлення про такий стан особи належним установам або особам, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5, суд додержується вимог ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, внесеними Постановами Верховного Суду №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року, №11 від 06.11.2009 року, які зобов'язують суд враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

- ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, злочин вчинив вперше середньої тяжкості, характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6, судом не встановлено.

- ОСОБА_5 раніше судимий 14 червня 2010 року Сквирським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік та з покладенням обов'язку періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, вчинив злочин середньої тяжкості під час іспитового строку, має постійне місце проживання та реєстрації, характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про осіб, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що покарання підсудним має бути призначене у виді позбавлення волі, адже воно буде достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

За вироком від 14.06.2010 року Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, йому призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.

До засудженого застосовано ст. ст. 75, 76 КК України. Його звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік. Покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_5 вчинив злочин протягом іспитового строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його покарання.

Потерпіла ОСОБА_10 08.06.2011 року подала слідчому Сквирського РВ ГУ позовну заяву, в якій вона просить визнати її цивільним позивачем, так як внаслідок смерті її брата їй завдано матеріальної і моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі сім тисяч гривень, які просить стягнути з підсудних.

До Володарського районного суду потерпіла подала заяву, в якій вказала, що вона зазнала моральної та матеріальної шкоди в зв'язку з похованням брата ОСОБА_8 в сумі 7000 гривень.

Відповідно до ст. 28 КПК України (1960 р.) особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Цивільний позов може бути пред'явлено як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Органи досудового слідства визнали ОСОБА_10 цивільним позивачем.

Згідно до ст. 50 КПК України (1960 р.), цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ним позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, - після закінчення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.

Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, зв'язані з заявленим позовом.

Рішення про задоволення цивільного позову суд приймає у випадках, коли він дійшов висновку, що: злочином, у вчиненні якого підсудний визнаний винним, заподіяна матеріальна шкода, встановлено розмір шкоди, шкода заподіяна саме тій особі, яка заявила позов у цьому судовому процесі.

За ст. 328 КПК України (1960 р.), постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Позивач не надала суду доказів, що їй завдано матеріальної і моральної шкоди на 7 тисяч гривень, а саме, понесених витрат на поховання брата ОСОБА_8, на яку суму, не зазначено на яку суму завдано матеріальної шкоди, а також, розмір моральної шкоди, тому під час розгляду кримінальної справи суд, вважає, цивільний позов ОСОБА_10 необхідно залишити без розгляду, в зв'язку з ненаданням доказів про понесення витрат, роз'яснивши, що потерпіла ОСОБА_10, як цивільний позивач має право звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства, після набрання вироком законної сили з наданням письмових доказів понесених витрат, пов'язаних з похованням та розрахунок розміру моральної шкоди.

Відповідно до ст. 93 КПК України (1960 р.), судові витрати покладаються на засуджених.

По справі проведені балістичні, криміналістичні та дактилоскопічні експертизи.

Стороною обвинувачення змінено звинувачення щодо ОСОБА_5, тому витрати, які понесені в зв'язку з проведенням судово-балістичної експертизи, не можуть бути стягнуті з ОСОБА_5 .

Не підлягають до задоволення витрати, які витрачені експертами для дослідження ножа, адже він належав ОСОБА_8

Підлягають до задоволення витрати в розмірі 607 грн 82 коп., які понесені в зв'язку з дослідженням гіпсових зліпків, що вбачається з висновку експерта №45 від 28.05.2011 року.

Тому з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 необхідно стягнути судові витрати в рівних долях по 303 грн 91 коп.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати не винним у вчиненні злочину за ст. 121 ч. 1 КК України та виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину за ст. 121 ч. 1 КК України.

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину за ст. 136 ч. 3 КК України та призначити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_6 попереднє ув'язнення (з 03.05.2011 року по 21.05.2013 року) у строк відбування покарання і звільнити повністю засудженого ОСОБА_6 від його відбування.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 136 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Сквирського районного суду Київської області від 14.06.2010 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточне покарання за сукупністю вироків призначити 3 (три) роки позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_5 попереднє ув'язнення (з 03.05.2011 року по 03.06.2013 року) у строк відбування покарання та строк відбування призначеного покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме:

-штани джинсові темно-синього кольору, олімпійку синього кольору на блискавці, туфлі чорного кольору повернути власнику ОСОБА_5;

-два паперові пакети зі зразками крові взятими в обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, 5 паперових пакетів з вмістом марлевих тампонів зі зразками речовини темно-бурого кольору, картонну коробку із двома гіпсовими зліпками слідів взуття, поліпропіленовий пакет з вмістом сонцезахисних окулярів, запальнички, носову хустинку, кухонного ножа, поліпропіленові пакети з вмістом спортивної олімпійки чорного кольору з білими вставками на рукавах, футболки темно-зеленого кольору, спортивної кофти темно-сірого кольору, спортивних штанів синього кольору з вставками сірого кольору на холошах, джинсів темно-синього кольору, шкіряних кросівок темного кольору зі шнурками, паперовий пакет зі зрізами нігтів з пальців рук трупа ОСОБА_8, картуз чорного кольору, поліпропіленовий пакет з вмістом двох патронів, вилучених при обшуку в будинку АДРЕСА_7 - знищити;

-светр синтетичний чорного кольору, ремінь шкіряний чорного кольору з металевою застібкою, штани джинсові темно-синього кольору, мокасини світло-коричневого кольору, шкіряне портмоне коричневого кольору, в якому знаходяться наступні речі: посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 та талон попередження до нього; посвідчення тракториста-машиніста третього класу НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 та талон попередження до нього; посвідчення (Чорнобильське) НОМЕР_3 4-ї категорії на ім'я ОСОБА_6; медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_6; посвідчення водія НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_6 та талон попередження до нього; медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_6; купюри Національного банку України номіналом 10 грн. - 1 купюра, 5 грн. - 6 купюр, 2 грн. - 2 купюри, 1 грн. - 2 купюри; монети на суму 3 грн. 62 коп. та одна монета іноземної держави з надписом «TEN PENCE»; парфуми «LAKOSTE» у трап'яному футлярі, трапчаний футляр чорного кольору до окулярів, нашивка охоронця, посвідчення інженера по охороні праці НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_6; свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_6; тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_9 на А091 Богдан; різноманітні візитні картки та пластикові картки супермаркетів та АЗС, металевий ланцюг, светр синтетичний чорного кольору з блискавкою від грудної частини до ворота, ремінь поясний шкіряний чорного кольору з металевою бряшкою - повернути власнику ОСОБА_6

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 судові витрати по 303 грн 91 коп. за проведення криміналістичної експертизи на користь держави.

Цивільний позов ОСОБА_10 залишити без розгляду, роз'яснивши позивачу, про звернення з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства після набрання вироком законної сили з наданням письмових доказів понесених витрат.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя О. В. Ткаченко