Постанова № 41547557, 18.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа№ 910/5399/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Гутник В.П., дов. б/н від 08.01.2014р.

від відповідача: Зозуля О.В., дов. № 86/14 від 18.06.2014р.

від ВДВС: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта

Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 10.09.2014 р.

у справі № 910/5399/14 (судді Гулевець О.В.)

за скаргою Приватного акціонерного товариства „Вищий

навчальний заклад „Міжрегіональна академія

управління персоналом"

на дії Головного державного виконавця відділу

примусового виконання рішень управління

державної виконавчої служби Головного

управління юстиції у м. Києві

за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта

Банк"

до Приватного акціонерного товариства „Вищий

навчальний заклад „Міжрегіональна академія

управління персоналом"

про стягнення заборгованості у розмірі

5 042 240,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" про стягнення заборгованості у розмірі 5 042 240,30 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі №910/5399/14 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "ВНЗ "МАУП" на користь ПАТ "Дельта Банк" 3773174,75 грн. заборгованості по відсоткам, 54686,73 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі № 910/5399/14 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі № 910/5399/14 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів на суму 57652,82 грн. та розподілу судових витрат скасовано з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову в цій частині. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 57652,82 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 82 копійки) пені за несвоєчасне повернення процентів та 55522,32 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 32 коп.) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі № 910/5399/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

28.07.2014р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 910/5933/14 від 10.07.2014р., видано наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 57652,82 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 82 копійки) пені за несвоєчасне повернення процентів, 55522,32 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 32 коп.) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 576,53 грн. (п'ятсот сімдесят шість гривень 53 копійки) судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Також, 28.07.2014р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5399/14 від 04.06.2014р., яке частково скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/5399/14 від 10.07.2014р. видано наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 3 773 174 (три мільйони сімсот сімдесят три тисячі сто сімдесят чотири) грн. 75 коп. - заборгованості по відсоткам.

11.08.2014р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" надійшла скарга на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у справі № 910/5399/14 скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задоволено частково. Скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р. (ВП №44236355) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. Скасовано постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2014р. (ВП №44236355) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. В іншій частині скарги Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство „Дельта Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у справі № 910/5399/14, скаргу Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" на дії відхилити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014р. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" у справі № 910/5399/14 до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р у справі № 910/5399/14 клопотання про продовження строку розгляду справи задоволено, продовжено строк вирішення спору у справі № 910/5399/14 на п'ятнадцять днів, розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.11.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 р. у справі № 910/5399/14 розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" відкладено на 10.11.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 р. у справі № 910/5399/14 Розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" призначено на 17.11.2014 року.

10.11.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 17.11.2014р. оголошено перерву на 18.11.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у справі № 910/5399/14 скасувати.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у справі № 910/5399/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники ВДВС в засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників ВДВС.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи скаргу, Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №44236355 від 01.08.2014р. направлена з порушенням строків визначених Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим, боржнику не було надано семиденного строку для добровільного виконання рішення суду. Також, 01.08.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про арешт коштів боржника.

Скаржник зазначає, що накладення арешту на все майно та кошти на рахунках Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", зупинило роботу навчального закладу, позбавило боржника можливості сплачувати обов'язкові платежі, виплачувати заробітну плату працівникам, розраховуватись з контрагентами, розпоряджатися коштами для здійснення своєї господарської діяльності з метою отримання прибутку, та як наслідок перешкоджає належному виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014 р. у справі №910/5399/14.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до вимог ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. було винесено постанови: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р. (ВП №44236355); про арешт коштів боржника від 01.08.2014р. (ВП №44236355), відповідно до яких накладено арешт на все майно боржника, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону України державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Як зазначено боржником, накладення арешту на майно та кошти боржника позбавляє боржника можливості здійснювати виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2014р. у справі №910/5399/14.

Статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Як вбачається з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

З огляду на вищезазначене, метою виконавчого провадження є, насамперед, створення умов та проведення виконавчих дій спрямованих на реальне виконання рішення. Водночас, при здійсненні виконавчого провадження мають враховуватись інтереси як стягувача, так і боржника.

З наданих скаржником документів, вбачається, що в результаті накладення арешту на кошти та майно боржника - Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р. та постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2014р., боржник позбавлений можливості виконувати зобов'язання перед іншими кредиторами, зокрема, ПП "Агробудграніт", ТОВ "Авіста РПА", ТОВ "Безпека Інтерконтинент", ТОВ "Данкол", ТОВ "Іст Мейд", ФОП ОСОБА_5, Полтавська обласна корпорація "Облагропостач", ТОВ "РеалАйТі", ТОВ "Системи безпеки-к", ФОП ОСОБА_6 та іншими кредиторами, що підтверджується довідкою про наявність кредиторської заборгованості станом на 09.09.2014р. та внаслідок чого збільшується кредиторська заборгованість боржника, що позбавляє боржника можливості виконувати рішення у даній справі.

Крім того, виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2014р. у справі №910/5399/14 можливе за рахунок доходів, які будуть отримані боржником від ведення господарської діяльності боржника, однак, в результаті арешту коштів та майна боржник позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність та відповідно отримувати доходи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2014р. у справі №910/5399/14 на 36 місяців (по 106 413,00 грн. щомісяця, а останній місяць 106 372,57 грн.).

Разом з цим, Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" здійснено часткову оплату заборгованості за рішенням суду, на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. про розстрочення виконання рішення від 04.06.2014 р. у справі №910/5399/14, у розмірі 106 413,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8321 від 02.09.2014р.

Таким чином, задовольняючи заяву стягувача про накладення арешту на все майно та кошти на рахунках, державний виконавець фактично позбавив боржника можливості розпоряджатися своїм майном та здійснювати господарську діяльність з метою отримання прибутку і подальшого виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2014р. у справі №910/5399/14.

З огляду на вищевикладене, винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р. та про арешт коштів боржника від 01.08.2014р. призвели до порушення вищезазначених принципів права та унеможливили виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. у справі №910/5399/14.

Відповідно до п. 5.6.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.99 р. №74/5 арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Відповідно до п. 5.6.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.99 р. №74/5 державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Таким чином, під час проведення виконавчих дій, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. мала бути проведена перевірка наявності, вартості та належності боржнику майна.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві - Григорян О.Г. накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 3 773 174,75 грн. без проведення відповідної перевірки, що призвело до накладення арешту на все майно боржника.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р. копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно п. 4.1.1. Інструкції з проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Як вбачається з матеріалів справи №910/5399/14 постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р., та постанова про арешт коштів боржника від 01.08.2014р. були отримані боржником одночасно - 04.08.2014р. та як зазначено боржником після накладення арешту на рахунки Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", що позбавило боржника самостійно виконати наказ Господарського суду м. Києва від 28.07.2014 р.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, про наявність підстав для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.08.2014р. (ВП №44236355) та постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2014р. (ВП №44236355) відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Щодо вимоги скаржника про зняття арешту з майна та коштів Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом".

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 р. заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121 2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом №606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону № 606-XIV), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону №606-XIV).

Господарським процесуальним кодексом України окремо не передбачений порядок зняття арешту з майна та коштів, накладеного не судовим рішенням, а постановою державного виконавця в ході виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскільки зняття арешту, накладеного на майно та кошти боржника під час виконання рішення суду є діями, які належать безпосередньо до повноважень державного виконавця, за таких обставин підстави для задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" в частині зняття арешту з майна та коштів відсутні.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у справі № 910/5399/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.09.2014р. у справі № 910/5399/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/5399/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.М. Новіков

Л.П. Зубець