Ухвала суду № 41547358, 18.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/44/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.11.2014 Справа 27/10Б

Господарський суд у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

ліквідатор - не з'явився;

від РВ ФДМУ по Донецькій області - не з'явився;

розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у справі №27/10Б

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕСТІЛ», м. Донецьк (новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛНОВАСЬКИЙ КАР'ЄР», 85771, Донецька область, Волноваський район, с. Дмитрівка, вул. Першотравнева, 1А; ідент. код - 36887337);

до боржника - Відкритого акціонерного товариства «ЛІТОС» (85771, Донецька область, Волноваський район, с. Дмитрівка, ідент. код - 05420480);

ліквідатор - арбітражний керуючий Біленко Роман Іванович (02154, м. Київ, а/с 22),

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2013 у справі №27/10Б (суддя Тарапата С.С.) визнано поточні грошові вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до боржника частково - в сумі 1573295,33 грн.; відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області у визнанні грошових вимог до боржника частково - на суму 1072800,00 грн.; ліквідатора зобов'язано включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області в порядку черговості, встановленої ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі №27/10Б залишено без змін ухвалу господарського суду Донецької області від 03.10.2013 у справі № 27/10Б.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 у справі № 27/10Б скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 27/10Б та ухвалу господарського суду Донецької області від 03.10.2013 у справі №27/10Б в частині відмови Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області у визнанні грошових вимог до боржника в сумі 1072800,00 грн., справу в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014 № 28-р, справу для розгляду направлено до господарського суду Запорізької області (а.с.126, том - «матеріали оскарження ухвали»).

Справа надійшла до господарського суду Запорізької області у двох томах, а саме, том №9 та том із назвою «матеріали оскарження ухвали».

В порядку статті 21 Господарського процесуального кодексу України справу №27/10Б в частині розгляду грошових вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до боржника в розмірі 1072800,00 грн. передано судді Шевченко Т.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 справу №27/10Б суддею Шевченко Т.М. прийнято до свого провадження в частині розгляду грошових вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до боржника у розмірі 1072800,00 грн., справі присвоєно номер провадження - 23/44/14, слухання справи в засіданні господарського суду призначено на 20.10.2014.

У зв'язку із неявкою сторін в судове засідання розгляд справи відкладено на 18.11.2014.

Кредитор - ФДМУ по Донецькій області уповноваженого представника в судові засідання не направив, про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином.

Арбітражний керуючий Біленко Р.І., ліквідатор у справі, в судові засідання не з'явився, надіслав заперечення на заяву ФДМУ по Донецькій області щодо визнання грошових вимог і включення їх до реєстру вимог кредиторів, а також клопотання, в якому просить суд:

- залишити заяву поточного кредитора (ФДМУ по Донецькій області) в частині вимог до боржника ВАТ «ЛІТОС» на суму 1072800,00 грн. без розгляду, застосувавши, за аналогією права, приписи ст. 81 ГПК України;

- розглянути справу у відсутності ліквідатора банкрута ВАТ «ЛІТОС» (відзив та клопотання долучені до матеріалів справи).

Суд вважає за можливе розглянути заяву Фонду державного майна України по Донецькій області в частині вимог кредитора в розмірі 1072800,00 грн. за наявними у справі матеріалами. За результатами розгляду кредиторських вимог в судовому засіданні 18.11.2014 винесено ухвалу.

Судом з'ясовано, що справа №27/10Б зареєстрована в автоматизованій системі документообігу господарського суду Донецької області та на час зміни територіальної підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, перебувала на стадії ліквідаційної процедури.

Господарським судом Донецької області ухвалою від 18.01.2010 порушена справа №27/10Б про банкрутство ВАТ «ЛІТОС», с. Дмитрівка Волноваського району Донецької області, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.

Ухвалою суду від 08.06.2010 затверджений реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою від 28.03.2012 введена процедура санації боржника у справі №27/10Б про банкрутство ВАТ «ЛІТОС» строком на 6 місяців - до 28.09.2012, керуючим санацією у справі №27/10Б призначений керівник ВАТ «ЛІТОС» - Поярко В.О.; розпорядником майна - арбітражний керуючий Жмайло О.І.

Постановою господарського суду Донецької області від 13.06.2013 припинено процедуру санації ВАТ «ЛІТОС»; боржник визнаний банкрутом; відкрита ліквідаційна процедура у справі строком на 12 місяців; ліквідатором призначений арбітражний керуючий Біленко Р.І.

В газеті «Голос України» №122 (5008) від 11.07.2013, на виконання вимог постанови суду від 13.06.2013, здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника ВАТ «ЛІТОС» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

29.08.2013, в рамках ліквідаційної процедури у встановлений законом строк, до господарського суду Донецької області надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №10-14-10576 від 22.08.2013 про визнання грошових вимог до боржника та включення їх до реєстру вимог кредиторів в розмірі 2646095,33 грн.

Вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області обґрунтовані наявністю поточної заборгованості боржника перед Фондом у сумі 2646095,33грн., з яких:

- 387653,31грн. - неустойка, згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2012 у справі №2а/0570/11309/2012;

- 426368,48 грн. - збитки внаслідок нестачі, згідно з актом оцінки від 28.02.2013;

- 759273,54 грн. - збитки внаслідок нестачі згідно з актом приймання-передачі основних засобів від 26.02.2013;

- 1072800,00грн. - амортизаційні відрахування на орендне майно.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2013 визнані поточні грошові вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до боржника частково, на суму 1573295,33 грн.; у визнанні грошових вимог до боржника на суму 1072800,00 грн. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області відмовлено з тих обґрунтувань, що кредитором вже нараховані та пред'явлені вимоги щодо відшкодування збитків за нестачу державного майна, а тому пред'явлення ще вимог щодо відшкодування амортизаційних відрахувань на орендне майно є намаганням кредитора двічі притягнути боржника до відповідальності за одне й те саме порушення умов договору та законодавства України, крім того, ці вимоги суд не вважає поточними.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 у справі №27/10Б в частині невизнаних кредиторських вимог Фонду ухвалу господарського суду Донецької області від 03.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2013 скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд.

Розглянувши заяву Фонду державного майна України по Донецькій області в частині вимог кредитора до боржника у розмірі 1072800,00 грн., вивчивши наявні матеріли справи, що надійшли з Вищого господарського суду України, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд вважає вимоги кредитора обґрунтованими, з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В пункті 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» зазначено, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону. Заяви з такими грошовими вимогами надсилаються кредиторами безпосередньо до господарського суду, який призначає їх до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Частиною третьою статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

З наявних матеріалів вбачається, що 01.07.1997 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Відкритим акціонерним товариством «ЛІТОС» (боржником) було укладено договір оренди державного майна №207/97, за умовами якого орендодавець (Фонд) передає орендарю (ВАТ «ЛІТОС») в строкова платне користування нерухоме державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства (структурного підрозділу) «Кам'янодробильний цех», розташований у селі Роздольне Старобешівського району Донецької області (далі за текстом - Договір оренди).

Згідно з умовами Договору №1 про внесення змін до договору оренди №207/1997 від 01.07.1997 продовжено термін дії договору оренди до 01.07.2009.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2009 у справі №2/210пд задоволено позов РВ ФДМУ по Донецькій області до ВАТ «ЛІТОС», а саме: зобов'язано ВАТ «ЛІТОС» протягом 57 днів з першого числа місяця, від дня набрання рішенням законної сили, повернути регіональному відділенню ФДМУ по Донецькій області орендоване майно - цілісний майновий комплекс «Кам'янодробільний цех», розташований у селі Роздольне Старобешевського району, за актом приймання-передачі, відповідно до порядку повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом ФДМУ від 07.08.1997 №847 (том 9, а.с.48).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2012 задоволено позовні вимоги РВ ФДМУ по Донецькій області та стягнуто з ВАТ «ЛІТОС» на користь державного бюджету України 387653,31 грн. неустойки за невиконання боржником в період з 24.07.2009 по 30.04.2012 обов'язку щодо повернення об'єкту оренди після закінчення строку дії Договору оренди (том 9, а.с.41-42).

За період дії договору оренди загальна сума амортизаційних відрахувань, які не були спрямовані на відновлення основних фондів, складає 1072800,00 грн., які заявлені до боржника в ліквідаційній процедурі як поточні кредиторські вимоги.

У пункті третьому статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначені умови щодо порядку використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна, зокрема, зазначено, що амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів; орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендоване майно включається до балансу підприємства, господарського товариства із зазначенням, що це майно є орендованим. Таке правило передбачено саме для майна, орендованого у складі цілісного майнового комплексу, на відміну від оренди окремого індивідуально визначеного майна, для якого включення до балансу орендаря не передбачено.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статтею 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування взятого в оренду майна.

Відповідно до розділу 4 Договору оренди амортизаційні відрахування на орендоване майно залишаються в розпорядженні орендаря та використовуються на повне відновлення орендованих основних засобів. Поліпшення орендованого майна, що здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю Орендодавця.

Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди (надалі - Порядок), затверджений наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997 № 847, забезпечує реалізацію положень статей 26 - 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.

Отже, зазначеним вище Порядком врегульовано вимоги щодо здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна, зокрема, проведення інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, складання акту прийому-передачі.

Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку залишок коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованих основних засобів визначається згідно з передаточним балансом на підставі довідки керівника підприємства про рух коштів цього фонду за час оренди і зараховується до державної частки у майні орендного підприємства.

Проведення інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств регламентується Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання).

Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що РВ ФДМУ по Донецькій області визначити, яка сума амортизаційних відрахувань та яким чином використана орендарем, яку суму складає залишок невикористаних амортизаційних відрахувань, мав можливість лише після фактичного повернення орендованого державного майна з оренди відповідно до вимог Порядку.

Отже, термін виникнення у боржника зобов'язання з передачі залишку амортизаційних відрахувань, та, відповідно, моменту виникнення права вимоги у Фонду, пов'язані з моментом повернення орендованого майна згідно з Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди.

З доданих до заяви матеріалів вбачається, що РВ ФДМУ по Донецькій області було проведено повну інвентаризацію державного майна ЦМК «Кам'янодробільний цех» станом на 30.04.2012; Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Кам'янодробільний цех» складено 05.03.2013 та визначена сума амортизаційних відрахувань у розмірі 1072800,00 грн., які були нараховані за час оренди, однак невикористані на відновлення орендованих основних засобів.

Тобто, право на звернення з кредиторськими вимогами до боржника у РВ ФДМУ по Донецькій області виникло вже після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «ЛІТОС». В ліквідаційній процедурі пред'являються та, відповідно, задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто процедурах розпорядження та санації.

З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи, проаналізовані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги регіонального відділенням ФДМУ по Донецькій області у сумі 1072800,00 грн. амортизаційних відрахувань є поточними та обґрунтовано заявлені в ліквідаційній процедурі.

Доводи ліквідатора спростовуються вищенаведеними обставинами справи та нормами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 23, 38, 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

УХВАЛИВ:

Визнати вимоги кредитора Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001 м. Донецьк, вул. Артема, 97, ідент. код - 13511245) в розмірі 1072800,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення.

Копії ухвали надіслати: ліквідатору (банкруту), кредитору (РВ ФДМУ по Донецькій області).

Суддя Т.М. Шевченко