Рішення № 41542096, 18.07.2014, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/645/14-ц

2/137/198/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2014 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді: Сільченка О.В.

при секретарі: Плахотнюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Літина цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

В С Т А Н О В И В;

02.04.14 р. цей позов заявлено до суду.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав та вимагав його задовільнити, посилаючись на те, що відповідач отримав кредитні кошти на придбання автомобіля та не виконує зобов»язань щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. В результаті заборгованості нараховані відсотки, комісію та пеню.

Представник позивача пояснив, що автомобіль був предметом застави та його банк отримав у рахунок погашення заборгованості, однак виручених від продажі автомобіля коштів не вистачило для повного погашення боргу. Автомобіль як предмет застави, відповідно до рішення Літинського районного суду від 20.04.11 року, отриманий банком 26.06.12 р., однак оцінений та проданий лише 18 квітня 2013 року. Причини такого розриву в часі щодо дати ухваленого рішення суду та дати отримання автомобіля та його продажі представник позивача пояснити не зміг.

Відповідач та його представник позову не визнали та пояснили, що при укладенні кредитного договору між сторонами на отримання коштів для придбання автомобіля, було укладено договір застави, предметом якого став придбаваємий автомобіль. 20.04.11 року за рішеннями Літинского районного суду на автомобіль як предмет застави було звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості зав кредитним договором в сумі 9940,78 дол. США. Автомобіль було передано позивачеві та позивач лише через тривалий період часу його продав, однак оцінку автомобіля було проведено через два роки після ухваленого рішення суду про звернення стягнення на предмет застави, а тому з вини позивача було занижено його вартість, що стало наслідком нехватки коштів на погашення заборгованості за кредитом. Крім цього, представник відповідача пояснив, що мас факт повернення автомобіля як предмета застави свідчить про те, що відповідач погасив наявну заборгованість за кредитним договором. Представник відповідача пояснив, що позивач незаконно нараховував відповідачеві заборгованість, відсотки, комісію та пеню, починаючи від вступу в силу судового рішення про звернення стягнення на предмет застави, так як позивач мав можливість відразу отримати предмет застави в рахунок погашення заборгованості, але він цього своєчасно не вчинив, що свідчить про винуватість позивача у тривалості реалізації предмета застави. Крім цього, предмет застави до його продажі тривалий час перебував у позивача і невідомо яким чином зберігався чи експлуатувався, що стало наслідком заниження його вартості при продажі.

З'ясувавши позиції сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1054, 1055 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.572, 582 ЦК України в силу застави кредитор ( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом; оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до рішення Літиинського районного суду від 20.04.11 року (а.с. 59-61 ) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIHOAU07740409 від 01.03.06 р. в сумі 99940, 78 дол. США звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль Шевролет 2006 р.в. д\з НОМЕР_1, що належить відповідачеві у справі.

Відповідно до акту прийому автомобіля (а.с.63 ) автомобіль як предмет застави передано позивачеві 26.06.12 року.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля від 18.04.13 року, який проведено без участі відповідача, його оцінено в 34000 грн. (а.с. 76-78).

Відповідно до довідки-рахунок № 450407 від 18.04.13 р. вказаний автомобіль як предмет застави продано за 34000 грн., які, відповідно до рахунку (а.с. 83) зараховані як погашення боргу за кредитним договором.

Не дивлячись на те, що 20.04.11 року ухвалено судове рішення про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення боргу за кредитним договором, позивачем здійснювалося нарахування процентів, комісії від наявної суми боргу, що суперечить вимогам ст. 572 ЦК України, оскільки зверення стягнення на предмет застави за змістом вказаної норми, є задоволення зобов»язання за рахунок заставленого майна, незалежно від того продане воно заставодержателем чи ні, а тому суд критично оцінює розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 8-11).

Крім цого, суд критично оцінює доводи представника позивача у тій частині, що коштів, що отримані від продажі заставного майна не достатньо для погашення боргу відповідача та критично оцінює розрахунки позивача, так як сам факт отримання позивачем заставного майна є погашенням боргу, як вказано у судовому рішенні від 20.04.11 року.

Крім цього, в порушення вимог ст. 582 ЦК України оцінка заставного майна проведена без участі відповідача та із значним розривом в часі, починаючи від дати вступу у закону силу судового рішення від 20.04.11 р. до часу оцінки та продажу автомобіля, а саме до 18.04.13 року , що свідчить про неправомірні дії позивача щодо нарахування заборгованості у відповідача по кредитному договору.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України;

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VIHOAU07740409 від 01.03.06 р., а саме по тілу кредиту- 6501,69 доларів США, по процентах- 9290,06 доларів США, по комісії 553,76 доларів США відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Літинський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя : Сільченко О. В.