Постанова № 41536756, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3009/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Міністерства охорони здоров'я України, Державної фінансової інспекції України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Міністерства охорони здоров'я України до Державної фінансової інспекції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонікс ЛАБ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювіс», Публічне акціонерне товариство «Фармстандарт-Біолік», Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар» про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 5, 9, 10 вимоги від 26 грудня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство охорони здоров'я України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України та просило визнати протиправними та скасувати 2, 5, 9 та 10 пункти вимоги відповідача від 26 грудня 2013 року.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року до участі у справі як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонікс ЛАБ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювіс», Публічне акціонерне товариство «Фармстандарт-Біолік» та Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано 5 пункт вимоги Державної фінансової інспекції України від 26 грудня 2013 року № 04-14/2100. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані пункти вимоги відповідача від 26 грудня 2013 року № 04-14/2100 є безпідставними та не відповідають дійсності.

Також не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав відповідач та просив скасувати постанову суду в частині задоволення позову з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана вимога повністю відповідає нормам чинного законодавства та прийнята ним в межах наданих йому повноважень.

Крім того, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подало Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» та просило скасувати постанову суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування вимог скарги посилається на висновок державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 14 квітня 2014 року № 609-883, яким підтверджена правомірність віднесення будівлі по вул. Грушевського, 7 (літера «Б») в Печерському районі до ІV категорії складності і застосування коефіцієнта К=0,5 в кошторисі на виконання роботи, згідно таблиці 2 СОУ Д.1.2-0149543-001:2008.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТОВ «Енергоконсалт», Державної фінансової інспекції України підлягають повному задоволенню, а апеляційна скарга Міністерства охорони здоров'я України підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 05 серпня 2011 року по 28 жовтня 2013 року відповідно до пункту 2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІІІ квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Міністерства охорони здоров'я України за період з 01 жовтня 2011 року по 01 серпня 2013 року, за результатами якої складено Акт від 18 листопада 2013 року № 04-21/212.

Відповідачем під час ревізії було встановлено, зокрема, наступне:

- при розрахунку вартості робіт з обстеження технічного стану конструкцій горищного перекриття та покриття будівлі по вул. Грушевського, 7 (літера «Б») в Печерському районі м. Києва застосовано коефіціент К1=0,5 як для ІV категорії складності споруди, внаслідок чого, в порушення пункту 1.3 СОУ Д.1.2-02495431-001:2008 «Нормативи витрат праці для визначення вартості робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівель і споруд», завищено вартість робіт з обстеження технічного стану конструкцій горищного перекриття та покриття будівлі позивача по вул. Грушевського, 7 (літера «Б») в Печерському районі м. Києва на загальну суму 88 346, 16 грн.;

- порушення вимог підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України та підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» при укладанні та виконанні договорів про поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонікс ЛАБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювіс»;

- позивачем - відповідальним виконавцем бюджетних програм та головним розпорядником бюджетних коштів спрямовані бюджетні кошти на закупівлю вакцин, які Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» не були поставлені, а отже територіальні органи охорони доров'я та підпорядковані установи не забезпечено вакцинами у 2012 році, що є підставою для розірвання умов договору на поставку вакцини та виставлення вимог про повернення суми попередньої оплати за непоставлені лікарські засоби та вироби медичного призначення на загальну суму 6 481 594, 72 грн.;

- позивачем не проводиться в повному обсязі претензійно-позовна робота щодо стягнення сум штрафних санкцій за невиконання постачальниками умов договорів на загальну суму 7 207 112, 82 грн., а саме: Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» у сумі 3 807 550, 34 грн. та Приватним акціонерним товариством «По виробництву інсулінів «Індар» у сумі 3 399 562, 48 грн.

26 Грудня 2013 року відповідачем на підставі вказаного Акту перевірки внесено вимогу № 04-14/2100 «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків».

Вказаною вимогою позивача зобов'язано вжити заходи щодо усунення вище перелічених допущених порушень вимог законодавства, про що проінформувати в термін до 27 лютого 2014 року.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що положення статті 197 ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 867 не розповсюджуються на товари, що були поставлені позивачу на підставі договорів від 29 серпня 2012 року № 77Т/230/21-24, від 29 липня 2013 року № 126Т/191/21-24, від 27 травня 2013 року №125Т/197/21-24 та від 16 жовтня 2012 року № 88Т/287/21-24, а тому пункт 5 вимоги відповідача не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню. В решті ж позовних вимог дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII), Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 р. за № 1212/19950 (далі - Положення № 1236) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 2939-XII визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з п. п. 7, 15 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до п. 46 Порядку № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 2 вимоги від 26 грудня 2013 року № 04-14/2100 «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків» позивача зобов'язано відобразити дебіторську заборгованість ТОВ «Енергоконсалт» у бухгалтерському обліку Міністерства на суму 88 346, 16 грн.; вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 88 346, 16 грн. завданої Міністерству, шляхом стягнення з ТОВ «Енергоконсалт» на користь МОЗ України грошових коштів на вказану суму та перерахувати їх до Державного бюджету України та у разі неможливості стягнення з ТОВ «Енергоконсалт» грошових коштів в сумі 88 346,16 грн., вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди Державному бюджету України шляхом стягнення коштів у зазначеній сумі з осіб, які допустили дане порушення, та перерахувати їх до державного бюджету.

Водночас, підставою для зобов'язання позивача вчинити певні дії стала перевірка відповідачем виконання зобов'язань по договору від 30.09.2011 року № 177/144/12.01-22, укладеного з ТОВ «Енергоконсалт», якою встановлено, що кошторис вартості робіт з обстеження технічного стану конструкцій горищного перекриття та покриття будівлі позивача складений із порушенням застосуванням норм СОУ Д.1.2-02495431-001:2008 «Нормативи витрат праці для визначення вартості з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівель і споруд», що призвело до завищення розрахунку вартості виконаних робіт на суму 88 346, 16 грн. та в свою чергу до завдання державному бюджету збитків на вказану суму.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт від 13 грудня 2011 року №КВ08311100038 категорія складності вказаної споруди належить до ІІІ, а тому позивачем неправомірно застосовано коефіцієнт К 1=0,5 як для IV категорії складності споруди при розрахунку вартості робіт з обстеження технічного стану конструкцій горищного перекриття та покриття будівлі Міністерства по вул. Грушевського, 7 (літера «Б») в Печерському районі м. Києва, наслідком чого стало завищення вартості робіт на загальну суму 88 346, 16 гривень.

Надаючи оцінку вказаним вище фактам, колегія суддів виходить з наступного.

30 Вересня 2011 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Енергоконсалт» (виконавець) було укладено Договір № 177/144/12.01-22 на виконання робіт з обстеження технічного стану конструкцій горищного перекриття та покриття будівлі МОЗ України по вул. Грушевського, 7 (літера Б) в Печерському районі м. Києва, розробка висновку щодо можливості та умов їх подальшої безпечної експлуатації відповідно до паспорту бюджетної програми за КПКВК 2301810.

25 Жовтня 2011 року замовником та виконавцем було складено Акт № 1 про те, що виконавцем виконані роботи за пунктами 1, 2, 3 календарного плану за договором від 30 вересня 2011 року №177/144/12.01-22, що складає 148 380, 54 грн. (в т.ч. ПДВ 24 730, 09 грн.).

Так, категорія складності будівлі в декларації про початок виконання будівельних робіт визначається відповідно до ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

В свою чергу, категорія складності споруди при проведені робіт з обстеження за СОУ Д.1.2 - 02495431 - 001: 2008 визначається згідно з додатком 6 ДБН.1-7-2000.

На підтвердження правильності визначення ціни в кошторисі та правомірності застосування для обґрунтування договірної ціни коефіцієнта К 1 = 0,5, ТОВ «Енергоконсалт» надало суду висновок розробника СОУ Д.1.2 -02495431 - 001: 2008 - Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», відповідно до якого будівля МОЗ України по вул. Грушевського, 7 (літера Б) в Печерському районі м. Києва відноситься до IV категорію складності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про необхідність застосування при проведенні робіт з обстеження згіддо СОУ Д.1.2 - 02495431 - 001: 2008 категорії складності, визначеної в декларації про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, обстеження технічного стану приміщення не є підготовчими роботами. Згідно Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою КМ України від 13 квітня 2011 №466, підготовчі роботи - це роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Категорія складності споруди, яка визначається за СОУ тільки для визначення вартості робіт з обстеження, що передують проектним роботам, котрі враховують їх висновки, і яка визначається згідно ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» тільки при виконанні проектних робіт на підставі класу наслідків, не може бути використана в будь-яких інших документах (в тому числі і в декларації про початок виконання будівельних робіт, де категорія складності визначається за іншими ДБН).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність пункту 2 вимоги відповідача та необхідність його скасування.

Пунктом 5 вимоги від 26 грудня 2013 року № 04-14/2100 «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків» щодо вжиття заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди завданої державному бюджету в особі Міністерства, позивача зобов'язано стягнути кошти у сумі 38 848, 89 грн. з ТОВ «Біонікс Лаб» та ТОВ «Ювіс» за порушення вимог пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 ПК України та пп. 2 п.1 постанови КМ України від 17.10.2008 року № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

На думку відповідача, вказані порушення виникли через неналежний юридичний супровід процедури укладання договорів про поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення з ТОВ «Біонікс Лаб» та ТОВ «Ювіс».

Так, відповідно до підпункту 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 ПК України (в редакції,чинній на час вчинення правочинів),звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором від 29 серпня 2012 року № 77Т/230/21-24, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонікс ЛАБ» та позивачем було передбачено постачання препаратів фармацевтичних різних (лабораторні реагенти) «ДНК-полімераза» 250 од., 50 мкл з активністю 5 од., Біо-Рад» в кількості 31 одиниця, за ціною 3 987, 50 грн. (без ПДВ), ПДВ - 797, 50 грн., на загальну суму 148 335, 00 грн. (з ПДВ).

Договором від 29 липня 2013 року № 126Т/191/21-24, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонікс ЛАБ» та позивачем було передбачено постачання препаратів фармацевтичних різних (лабораторні реагенти) «ДНК-полімераза» 250 од., 50 мкл з активністю 5 од., Біо-Рад» в кількості 40 наборів, за ціною 4433,94 грн. (з ПДВ), на загальну суму 177 357, 60 грн., в тому числі ПДВ на суму 29 559, 60 грн.

Вказані вироби медичного призначення, що закуповувались згідно вищеозначених договорів у ТОВ «Біонікс ЛАБ»», а саме: «ДНК-полімераза iTaq, 5 ОД/мкл, містить 250 ОД полімерази, 1,25 мл 10-кратного ПЛР-буферу (200 мМ Tris-HCl, рН 8,4, 500 мМ KC1)S 1,25 мл 50 мМ розчину MgC12, виробник - Bio-Rad Laboratories (Singapore) Pte. Ltd., Сингапур; Bio-Rad Life Science Group для Bio-Rad Laboratories, Inc. (CIIIA), зареєстровано та дозволено для застосування на всій території України 17.07.2009 (Свідоцтво про державну реєстрацію № 8812/2009) та внесено відомості до свідоцтва про код УКТ ЗЕД зазначених товарів.

Також, за договорами від 27 травня 2013 року № 125Т/197/21-24 та від 16 жовтня 2012 року №88Т/287/21-24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювіс» постачало Міністерству охорони здоров'я України вироби медичного призначення, зокрема,COULTER CLENZ Cleaning Agent Засіб для очищення 5 літрів,з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно вантажно-митних декларацій, копії яких наявні в матеріалах справи, вищевказані вироби медичного призначення мають код згідно з УКТ ЗЕД 3507909000. Як вбачається з зазначених декларацій, медичні вироби були оформлені митними органами за вказаним кодом та випущені у вільний обіг.

При цьому, відповідно до видаткових накладних від 12.09.2012 №229, від 08.07.2013 № 162 отримано МОЗ України товар «ДНК полімераза», що має державну реєстрацію за Свідоцтвом №8812/2009 17.07.2014, а також відповідно до видаткових накладних від 26.12.2012 № 3581, від 24.07.2013 №1986 МОЗ України отримано товар «Розчин Coulter Clenz», що має державну реєстрацію за Свідоцтвом № 6284/2007 10.02.2017. За вказаними свідоцтвами по згаданим виробам медичного призначення передбачені коди згідно з УКТЗЕД по 9027 50 00 00 та 3822 00 00 00 відповідно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 867 «Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість» (далі - постанова № 867) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання виробів медичного призначення, зокрема, приладів та апаратів, що використовують оптичні випромінювання (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне), які ввозяться на митну територію України за кодом згідно з УКТЗЕД 9027 50 00 00 з відміткою «*», та реагенти діагностичні або лабораторні на підкладках і приготовлені (готові), діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї, які ввозяться на митну територію України за кодом згідно з УКТЗЕД 3822 00 00 00 з відміткою «*».

Також, відповідно до листа Державної податкової служби України від 26.10.2011 № 4262/7/15-3417-23, якщо йдеться про продаж виробів медичного призначення, які в переліку значаться з відміткою «*», то для застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість необхідно, щоб така продукція була зареєстрована в Державному реєстрі виробів медичного призначення, мала відповідне маркування та документи, що підтверджують її медичне використання. Підтвердженням того, що вироби відносяться до виробів медичного призначення, є Свідоцтво про державну реєстрацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Відповідно до договорів від 29.08.2012 № 77Т/230/21-24 з TOB «БІОНІКС ЛАБ», від 16.10.2012 №88Т/287/21-24 з TOB «Ювіс», від 27.05.2013 № 125Т/197/21-24 з TOB «Ювіс» та від 27.05.2013 № 126Т/191/21-24 з TOB «БІОНІКС-ЛАБ» вказані вироби медичного призначення придбані МОЗ України для лікування онкохворих дітей з метою подальшої їх поставки до закладів охорони здоров'я, що підтверджує призначення придбання таких виробів саме для їх медичного використання та обов'язкове звільнення операцій з їх постачання від оподаткування податком на додану вартість відповідно до вимог постанови № 867.

Крім того, підпунктом 2 пункту 1 Постанови № 955 Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» установлено на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) і вироби медичного призначення оптово-відпускні ціни, на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на додану вартість.

Разом з тим, як вбачається з п.5 осаржуваної вимоги Держфінінспекції, постачальниками позивача не виконано умови відповідних договорів щодо коригування ціни товару в установлених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 №955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» межах. Дане твердження представником МОЗ України в ході апеляційного перегляду справи не спростовано, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про хибність висновків суду першої інстанції в цій частині та, відповідно, безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправним скасування пункту 5 оскаржуваної вимоги.

Стосовно пунктів 9, 10 вимоги від 26 грудня 2013 року № 04-14/2100 «Про усунення виявлених ревізією порушень та недоліків» щодо проведення в повному обсязі претензійно-позовної роботи щодо стягнення попередньої оплати з ПАТ «Фармстандарт-Біолік» за непоставлені лікарські засоби та вироби медичного призначення відповідно до чинного законодавства та щодо стягнення сум штрафних санкцій з ПАТ «Фармстандарт-Біолік» та ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» за невиконання вище ними умов договорів про поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення, колегія суддів зазначає наступне.

04 Травня 2012 року між позивачем (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» (постачальник) були укладені договори № 32/21-24, № 33/21-24, № 34/21-24, № 36/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов яких постачальник зобов'язався у 2012 році поставити препарати імунобіологічні, зазначені в специфікації, а замовник - оплатити такий товар на умовах вказаних вище договорів.

Так само, 29 серпня 2012 року та 04 жовтня 2012 року між позивачем (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт-Біолік» (постачальник) були укладені договори № 223/21-24, №224/21-24, № 281/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов яких постачальник зобов'язався у 2012 році поставити препарати фармацевтичні різні, зазначені в специфікації, а замовник - оплатити такий товар на умовах цього Договору.

В зв'яку з невиконанням вимог означених вище договорів, Державним підприємством «Укрвакцина» за дорученням позивача пред'явлено Публічному акціонерному товариству «Фармстандарт-Біолік» претензії:

- від 12 червня 2013 року № 01.05.20-05/399 на загальну суму 140 747, 50 грн., в тому числі: на суму пені у розмірі 98 462, 84 грн. та штрафних санкцій у розмірі 42 284, 66 грн. за договором від 04 травня 2012 року № 34/21-24;

- від 12 червня 2013 року № 01.05.20-05/400 на загальну суму 103 804, 50 грн., в тому числі: на суму пені у розмірі 72 618, 60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 31 185, 90 грн. за договором від 04 травня 2012 року № 33/21-24;

- від 12 червня 2013 року № 01.05.20-05/401 на загальну суму 308 828, 69 грн., в тому числі: на суму пені у розмірі 216 047, 54 грн. та штрафних санкцій у розмірі 92 781, 15 грн. за договором від 29 серпня 2012 року № 223/21-24;

- від 12 червня 2013 року № 01.05.20-05/402 на загальну суму 635381,68 грн., в тому числі: на суму пені у розмірі 444494,48 грн. та штрафних санкцій у розмірі 190887,20 грн. за договором від 29 серпня 2012 року № 224/21-24;

- від 12 червня 2013 року № 01.05.20-05/403 на загальну суму 66 189, 48 грн., в тому числі: на суму пені у розмірі 46 304, 23 грн. та штрафних санкцій у розмірі 19 885, 25 грн. за договором від 29 серпня 2012 року № 224/21-24;

- від 12 червня 2013 року № 01.05.20-05/404 на загальну суму 255 259, 49 грн., в тому числі: на суму пені у розмірі 178 572, 09 грн. та штрафних санкцій у розмірі 76 687, 40 грн. за договором від 04 травня 2012 року № 36/21-24.

У подальшому Міністерство охорони здоров'я України в особі Державного підприємства «Укрвакцина» МОЗ України звернулось до господарського суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт - Біолік», в якій просило стягнути з відповідача пеню в сумі 198 291, 70 грн. та штраф в сумі 76 687, 40 грн., посилаючись на неповне виконання Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт - Біолік» своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 04 травня 2012 року №36/21-24 щодо поставки товару у визначений сторонами строк, в зв'язку з чим, на думку позивача, Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт - Біолік» було прострочено постачання товару на 163 календарних дні, внаслідок чого останньому було нараховано штрафні санкції (пеню та штраф) на суму 274979,10 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року у справі №922/3925/13, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 20 січня 2014 року та Вищого господарського суду України від 18 березня 2014 року, cтягнуто з Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» на користь Міністерства охорони здоров'я України пеню в сумі 198 291, 70 грн. та штраф в розмірі 76 687, 40 грн.

Також, Міністерство охорони здоров'я України в особі Державного підприємства «Укрвакцина» МОЗ України звернулось до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт - Біолік» пеню в розмірі 544 997, 34 грн. та штраф в розмірі 210 772, 45 грн., посилаючись на неналежне виконання Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт - Біолік» зобов'язань за договором від 29 серпня 2012 року № 224/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеним між Міністерством охорони здоров'я України та Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт - Біолік».

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року у справі № 922/3927/13, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 17 січня 2014 року та Вищого господарського суду України від 12 березня 2014 року, cтягнуто з Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» на користь Міністерства охорони здоров'я України пеню в розмірі 544 997, 34 грн. та штраф в розмірі 210 772, 45 грн.

16 Вересня 2013 року Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт-Біолік» штрафних санкцій, а саме 315, 03 гривень суми нарахованої пені. Заявлена вимога обґрунтована неналежним виконанням Публічним акціонерним товариством «Фармстандарт - Біолік» умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 281/21-24, укладеного між сторонами 04 жовтня 2012 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 листопада 2013 року у справі № 922/3930/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2013 року, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт - Біолік» на користь Міністерства охорони здоров'я України 315, 03 гривень пені.

11 Листопада 2013 року Міністерство охорони здоров'я України звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про спонукання Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт - Біолік» до виконання умов договору № 34/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між сторонами 04 травня 2012 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 грудня 2013 року у справі № 922/4700/13 зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Фармстандарт - Біолік» виконати умови договору № 34/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти від 04 травня 2012 року шляхом поставки товару: 24.42.2 Препарати фармацевтичні різні (препарати імунобіологічні) - анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії та правцю (АДП) у кількості 402711 доз, на загальну суму 604 066, 50 гривень, Міністерству охорони здоров'я України.

Також, 11 листопада 2013 року Міністерство охорони здоров'я України, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про спонукання Публічного акціонерного товариства «Фармстандарт - Біолік» до виконання умов договору № 33/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між сторонами 04 травня 2012 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02 грудня 2013 року у справі № 922/4697/13 зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Фармстандарт - Біолік» виконати умови договору № 33/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти від 04 травня 2012 року шляхом поставки товару: 24.42.2 Препарати фармацевтичні різні (препарати імунобіологічні) - анатоксин або вакцина для профілактики дифтерії із зменшеним вмістом антигену (АД-М) у кількості 303070 доз, на загальну суму 445512,90 гривень, Міністерству охорони здоров'я України.

З наданих копій претензій та судових рішень судом встановлено, що позивачем здійснювалася певна претензійно-позовна роботи щодо стягнення сум штрафних санкцій та пені та щодо зобов'язання здійснення поставки товару за умовами вказаних вище договорів. Втім, з наданих доказів не вбачається здійснення позивачем претензійно-позовної роботи щодо повернення попередньої оплати проведеної відповідно до платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 7.2 вказаних вище договорів у випадку затримки поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення поставки Товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) Товару, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Водночас, п. 6.2.1 договорів Замовник має право достроково розірвати договір у разі невиконання зобов'язань Постачальником, повідомивши його про це у двадцятиденний строк з моменту виявлення невиконання зобов'язань за цим Договором.

Враховуючи викладене, та з урахуванням невиконання третіми особами умов вказаних вище договорів, позивачем не здійснено жодних дій щодо їх розірвання в судовому порядку та повернення попередньої оплати за ними.

Окрім цього, судом першої інстанції було встановлено, що 29 квітня 2013 року між позивачем (замовник) та Приватним акціонерним товариством «По виробництву інсулінів «Індар» (постачальник) був укладений договір № 88/21-24 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити препарати фармацевтичні, інші, зазначені в специфікації, а замовник - оплатити такий товар на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 7.2 вказаного договору, передбачено, що у випадку затримки поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення поставки Товару, а за прострочення понад 30 календарних днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого (неприйнятого) Товару, а у разі здійснення попередньої оплати Постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Державним підприємством «Укрвакцина» за дорученням позивача пред'явлено Приватному акціонерному товариству «По виробництву інсулінів «Індар» претензії, у зв'язку з недопоставленям товару, згідно умов договору, а саме:

- від 12 вересня 2013 року № 01.05.20-05/726 на суму 28 600, 00 грн.;

- від 12 вересня 2013 року № 01.05.20-05/727 на суму 168 2537, 04 грн.;

- від 18 жовтня 2013 року № 01.05.20-05/788 на суму 1 677 017, 16 грн.;

- від 21 листопада 2013 року № 01.05.20-05/864 на суму 1 012 500, 17 грн.;

- від 21 листопада 2013 року № 01.05.20-05/863 на суму 46 297, 14 грн.

Інших доказів, які б підтверджували здійснення претензійно-позовної роботи щодо стягнення відповідних сум штрафних санкцій та пені за умовами вказаних вище договорів, а також вжиття заходів щодо повернення попередньої оплати, здійсненої відповідно до платіжних доручень, наявних а матеріалах справи, позивачем не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджється з висновком суду першої інстанції, що вимоги відповідача щодо зобов'язання позивача провести в повному обсязі претензійно-позовну роботу щодо стягнення попередньої оплати з ПАТ «Фармстандарт-Біолік» за непоставлені лікарські засоби та вироби медичного призначення відповідно до чинного законодавства та щодо зобов'язання провести у повному обсязі претензійно-позовну роботу щодо стягнення сум штрафних санкцій з ПАТ «Фармстандарт-Біолік» та ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» за невиконання вище ними умов договорів про поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення є правомірними.

Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги Державної фінансової інспекції України №04-14/2100 від 26 грудня 2013 року та в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 5 вказаної вимоги, - з огляду на що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нової про часткове задоволення позовних вимог та часткову відмову у позові. В решті постанова Окружного адміністративного суду м. Києва є законною та обґрунтованою, а тому підста до її скасування в частині решти позовних вимог немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування пункту 2 та в частині визнання протиправними та скасуваня пункту 5 вимоги Державної фінансової інспекції України №04-14/2100 від 26 грудня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції України №04-14/2100 від 26 грудня 2013 року.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.