Постанова № 41536363, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2613/14 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року №0000161700.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 12 листопада 2013 року податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань повноти нарахування та порядку реєстрації платником на додану вартість фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.06.2012 по 31.10.2013, за результатами якої складено Акт від 12.11.2013 №1296/17/НОМЕР_1.

В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем ст.185, 187 розділу V Податкового кодексу України в частині несплати суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в результаті чого ним було досягнуто обсяг оподаткованих ПДВ операцій понад 300 тисяч гривень, що призвело до збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень - жовтень 2013 року в сумі 40195,60 грн. та п.п. «а» п. 202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 розділу V Податкового кодексу України в частині неподання декларацій по податку на додану вартість за червень - жовтень 2013 року.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 №0000161700.

27 Березня 2014 року Міністерством доходів і зборів України за результатами розгляду повторної скарги позивача на рішення податкового органу від 18.11.2013, вимоги позивача було задоволено частково. Рішення в частині штрафної санкції згідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України було визнано неправомірним та таким, що не відповідає нормам Податкового кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0000161700, прийняте за результатами перевірки позивача, не відповідає вимогам чинного податкового законодавства, а тому дійшов висновку про необхідність його скасування, посилаючись на норми, що регулюють оподаткування податком на прибуток.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновку про порушення позивачем ст.185, 187 розділу V Податкового кодексу України податковий орган дійшов з огляду на те, що у період з 01.06.2012 по 01.06.2013 загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів ФОП ОСОБА_3 склала 307709,87 грн., у зв'язку з чим згідно із п. 183.2 ст.183 ПК України, позивач повинен був з липня 2013 року зареєструватись платником ПДВ.

В свою чергу, представник позивача судовому засіданні вказав на те, що вказана сума від операцій з постачання товарів містить у собі 20% ПДВ, який сплачено на користь постачальників, без врахування цього ПДВ товарооборот за спірний період є меншим ніж 300 тис. грн.

На думку позивача, суму ПДВ, сплаченого ним постачальникам, слід вирахувати із суми загально обсягу виручки від продажу ним товарів, в результаті чого загальний обсяг такої виручки складатиме суму, що не перевищуватиме 300 тис.грн.

Однак, колегія судів вважає такі посилання позивача необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Зі змісту п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України вбачається, зокрема, що право на нарахування податку на додану вартість надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є саме операція з продажу товарів.

Разом з тим, на момент перевірки позивач не був зареєстрованим платником ПДВ, а тому не мав права на отримання будь-яких податкових пільг в зв'язку зі сплатою ПДВ, в тому числі і на виключення сплачених на користь постачальників сум ПДВ при розрахунку сум від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню.

Проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів апеляційного суду вважає, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та порядку, передбаченими статтями 180 - 183 Розділу V Кодексу, не подала до органу державної податкової служби заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, з огляду на що дійшла висновку про правомірність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та, відповідно, відсутність підстав до скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Натомість, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року скасувати.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного позову до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.