Постанова № 41536278, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10987/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Білд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Білд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визанання дій протиправними, скасування припису, постанови та наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс Білд» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та просили визнати протиправними дії відповідача при проведенні перевірки на об'єкті будівництва житлового будинку квартирного типу на АДРЕСА_1, скасувати припис від 02.07.2014, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.07.2014 №208/14/7126-53/1407/02/3 та наказ від 15.07.2014 №41 «д».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Онікс Білд» на об'єкті будівництва «Будівництво житлового будинку квартирного типу на АДРЕСА_1», за результатом якої складено Акт від 02.07.2014.

За результатом перевірки відповідачем винесено приписи від 02.07.2014, якими з метою усунення порушень з 03.07.2014 зупинено виконання будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва та надано термін до 03.08.2014 на усунення виявлених порушень, у відповідності до чинного законодавства, та складено протоколи про адміністративне правопорушення від 02.07.2014

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення прийнято постанову від 11.07.2014 №208/14/7126-53/1407/02/3, якою ТОВ «Онікс Білд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 54 810 грн.

В подальшому, наказом від 15.07.2014 №41 «д» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництва житлового будинку квартирного типу на АДРЕСА_1», зареєстровану 25.02.2014 № КВ 083140560649.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних припису, постанови та наказу з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави до задоволення позовних вимог відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно п.5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Підставами для проведення позапланової перевірки, крім іншого, є вимоги правоохоронних органів (п. 7 Порядку).

Пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Як вбачається з матеріалів справи, перевірку позивачів здійснено на підставі вимоги Прокуратури міста Києва від 11.06.2014 №07/1/5-841вих-14, тобто за наявності підстави передбаченої п. 7 Порядку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач при проведенні перевірки діяв в межах повноважень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог про визнання протиправними дій Інспекції ДАБК у м. Києві щодо проведення перевірки.

Водночас, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість решти позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою до винесення оскаржуваних приписів стало виявлення контролюючим органом в ході перевірки низки порушень позивачами норм містобудівного законодавства. З даного приводу колегія зазначає наступне.

Твердження відповідача про порушення позивачем ч. 8 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» спростовується тим, що TOB «Онікс Білд» виконує функції генерального підрядника та інвестора, і співпрацює з ОСОБА_5 за договором Генерального підряду та фінансування будівництва від 26.02.2014 року № 17/2014, а правовідносини за Договором № 16/2014 були припиненні.

Проте, слід зазначити, що жоден з цих договорів не передбачав зміну Замовника будівництва, а лише надавав повноваження на виконання деяких функцій замовника ОСОБА_3

Крім того, право власності на земельну ділянку належить саме ОСОБА_3, саме нею як замовником будівництва було подано повідомлення до газети про початок будівництва та укладено велику кількість договорів щодо забезпечення будівництва.

Більше того, у самому Протоколі про адміністративне правопорушення від 02.07.14 чітко визначено, що ТОВ «Онікс Білд» - генеральний підрядник, а ОСОБА_3 - замовник будівництва житлового будинку квартирного типу на АДРЕСА_1.

Враховуючі вказані вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про хибність висновків суду першої інстанції щодо зміни замовника будівництва та порушення позивачем ч. 8 ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Порушення ОСОБА_3 вимог щодо виконання вимог щодо охорони культурної спадщини спростовуються договором на виконання проектно-технічної документації №54 від 22.02.2014, укладеним між ОСОБА_3 та Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування.

Стосовно дотримання забудовником вимог п.8 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п.8 ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п 'яти мінімальних заробітних плат.

За твердженням відповідача, позивачем не було забезпечено організацію та охорону праці, не дотримуються вимоги техніки безпеки та наявність інформаційного стенду.

Однак, вказане повністю спростовується наявною в матеріалах справи фототаблицею.

Так, на момент перевірки було в повному обсязі забезпечені наступні заходи: червоними прапорцями відмічена зона робіт; зроблені проходи з огородженням; особи, що перебували на будівельному майданчику були забезпечені захисними касками; всі робочі під розпис ознайомлені з інструкцією охорони праці при роботі на висоті, а керівний склад TOB «Онікс Білд» пройшов навчання у спеціалізованому закладі; на будівельному майданчику відведені місця для складування будівельної арматури та інших матеріалів; робоче місце зварника відгороджено захисними екранами; встановлено запобіжне огородження на поверхах. За поясненням представника позивача роботи здійснюються тільки у денний час, а тому сигнальні жилети не потрібні. Крім того, з працівниками регулярно проводяться інструктажі з охорони праці, з чого вбачається, що позивачем повною мірою забезпечено організацію та охорону праці на спірному об'єкті будівництва.

Колегія суддів враховує також, що повноту і якість виконання заходів з охорони праці на спірному будівельному майданчику було перевірено інспекторами Держгірпромнагляду, в ході перевірки жодних порушень не виявлено.

Крім того, постановою Обухівського районного суду Київської області від 14.08.2014 по справі №372/3732/14-а (яка набрала законної сили) скасовано протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, що був підставою до винесення оскаржуваного припису.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень з боку позивачів, а тому вважає оскаржувані приписи протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно невідповідності поверховості спірного об'єкту будівництва п.1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за № 21046/0/12-3/009-13 від 06.12.2013, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в акті перевірки відповідач визначив, що замовником у декларації про початок будівельних робіт зазначено поверховість 4-5 поверхів, що, на думку ДАБК у м. Києві, не відповідає робочому проекту.

Суд першої інстанції в своєму рішенні пославшись на п. 1 містобудівних умов та обмежень встановлено граничнодопустиму поверховість зазначеного об'єкту - не більше чотирьох поверхів (п.3.19* ДБН 360-92*), однак не врахував приписів Додатку В.9 ДБН В.2.2-15-2005 відповідно до якого, визначення поверховості будинків у кількості поверхів враховуються усі надземні поверхи, в т.ч. мансардний, а також цокольний поверх, якщо верх його перекриття знаходиться вище планувальної позначки не менше ніж на 2 м. Згідно Додатку Б ДБН В.2.2-15-2005 поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі.

Допитаний в судовому засіданні архітектор проекту ОСОБА_6, який є спеціалістом в галузі архітектури і будівництва, повідомив, що планувальна позначка землі на спірному об'єкті будівництва розташована зі сторони АДРЕСА_1, жоден з додаткових поверхів зі сторони АДРЕСА_1 не перевищує позначку в 2 м. відповідно до Додатку В.9 ДБН В.2.2-15-2005, а тому не може вважатись наземним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що раніше, 17.07.2014 ОСОБА_6 звертався до Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України з проханням роз'яснити норми чинних ДБН стосовно визначення надземних та підземних поверхів на спірному об'єкті будівництва, зокрема, в частині А будинку, та просив надати консультацію стосовно можливості підняти висоту будинку «Б» до максимального рівня частини А» враховуючи, що сприйняття будинку відбувається тільки з АДРЕСА_1.

Листом від 06.08.2014 №7/14-9418 Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово- комунального господарства України повідомило наступне: «Враховуючи, що запроектований об'єкт знаходиться на ділянці з перепадом рельєфу, Міністерство вважає, що запроектований будинок відповідає п.1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, наданий Департаментом містобудування та архітектури Київської міської ради (КМДА) за № 21046/0/12-3/009-13 від 06.12 2013 року в частині обмежень поверховості сторони зі сторони АДРЕСА_1».

Отже, на думку колегії суддів, відповідність проекту будівництва п.1 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за № 21046/0/12-3/009-13 від 06.12.2013 доведена позивачем належними та допустимими доказами, - а тому висновок контролюючого органу щодо недостовірності даних Декларації про початок будівельних робіт є необгрунтованим.

Стосовно Наказу про скасування відповідача № 41 «д» від 15.07.2014 про скасування Декларації від 25.02.2014 за № КВ 08314056049, колегія суддів дійшла висновку про його протиправність та необхідність скасування, з огляду на наступне.

Згідно частини 2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, лише встановлення факту подання недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, є підставою до скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт.

Однак, на переконання колегії суддів, підстави вважати спірний об'єкт будівництва самочинним будівництвом відсутні.

Так, замовник будівництва, - ОСОБА_3, є власником земельної ділянки, а будівництво здійснювалось на підставі декларації про початок будівельних робіт, що зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 25.02.2014 року за №КВ 0831405604, що свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача та, як наслідок, протиправність Наказу про скасування відповідача № 41 «д» від 15.07.2014 про скасування Декларації від 25.02.2014 за № КВ 08314056049.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та хибність висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів, постанов та наказу, - з огляду на що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. В решті постанова Окружного адміністративного суду м. Києва є законною та обґрунтованою, а тому підстав до її скасування немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Білд» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів від 02.07.2014, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.07.2014 №208/14/7126-53/1407/02/3 та наказу від 15.07.2014 №41 «д».

Визнати протиправними та скасувати приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві щодо ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс Білд» від 02.07.2014, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.07.2014 №208/14/7126-53/1407/02/3 та наказ від 15.07.2014 №41 «д».

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2014 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.