Рішення № 41535903, 24.11.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.2014 Справа № 920/1816/14

за позовом Приватного підприємства «Транс Логістик», смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС ТСК», с. Сакуниха, Недригайлівський район, Сумська область

про стягнення 16 214 грн. 86 коп.

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 16 214 грн. 86 коп. заборгованості по договору про надання послуг по транспортному обслуговуванню №256 від 10.12.2013р., а саме: 15 200 грн. 00 коп. основного боргу, 736 грн. 26 коп. пені та 278 грн. 60 коп. - 3% річних.

В судове засідання 13.11.2014р. представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач визнав суму основної заборгованості перед позивачем в сумі 15 200 грн. 00 коп. При цьому, представник відповідача зазначив, що решту заборгованості він не визнає: а саме: 736 грн. 26 коп. пені та 278 грн. 60 коп. - 3% річних, оскільки умовами договору №256 від 10.12.2013р. укладеного між позивачем та відповідачем пеня не була передбачена. Тому, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В дане судове засідання представник позивача надіслав лист №14/11-14 від 14.11.2014р., в якому зазначив, що відповідач сплатив основну заборгованість в сумі 15 200 грн. 00 коп. без штрафних санкцій, тому позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення 736 грн. 26 коп. пені та 278 грн. 60 коп. - 3% річних та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в дане судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

10.12.2013р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №256 про надання послуг по транспортному обслуговуванню, за умовами п. 2.1. якого позивач зобов'язується надати відповідачу послуги по транспортному обслуговуванню: перевезення вантажів, та/або організація перевезення вантажів автотранспортом на території України, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити послуги в строк та на умовах, вказаних в даному договорі.

Згідно п. 5.1 договору, оплата послуг позивачу по даному договору здійснюється відповідачем в безготівковій формі в національній валюті України на підставі акту здачі-приймання наданих послуг, підписаний сторонами. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Відповідно п. 5.3 договору відповідач зобов'язується оплатити надані послуги позивача на протязі 7 (семи) банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг обома сторонами.

Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору про надання послуг по транспортному обслуговуванню, в якому зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та дії на протягом 1 (одного) року.

Між сторонами був складений та підписаний акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №273 від 15.02.2014р. по договору про надання послуг по транспортному обслуговуванню №256 від 10.12.2013р.

Відповідно до вказаного акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 15 200 грн. 00 коп., за що відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок не провів.

Факт отримання відповідачем послуг за договором підтверджується матеріалами справи, а саме актом здачі - прийняття робіт (надання послуг), на якому міститься підпис та печатка відповідача.

При цьому, у вищевказаному акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) зазначено, що послуги надавалися на підставі та відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору №256 від 10.12.2013р.

Але, відповідач розрахунки з позивачем не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Таким чином, станом на 13.10.2014р., заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 15 200 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В дане судове засідання представник позивача надіслав лист №14/11-14 від 14.11.2014р., в якому підтвердив факт сплати відповідачем основної заборгованість в сумі 15 200 грн. 00 коп.

Тому, враховуючи пояснення позивача і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу в розмірі 15 200 грн. 00 коп. була погашена під час розгляду справи в суді (проплата основного боргу була здійснена 31.10.2014р., а провадження у даній справі порушено 30.10.2014р.), тому провадження у справі в частині стягнення 15 200 грн. 00 коп. основного боргу припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 736 грн. 26 коп. за період 28.02.2014р. по 02.09.2014р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.7 договору про надання послуг по транспортному обслуговуванню №256 від 10.12.2013р. (в разі порушення відповідачем строків оплати послуг він зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки).

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 736 грн. 26 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору про надання послуг по транспортному обслуговуванню №256 від 10.12.2013р., позивач просить стягнути з відповідача 278 грн. 60 коп. - 3% річних за період з 28.02.2014р. по 13.10.2014р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 278 грн. 60 коп. - 3% річних та є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС ТСК" (42142, Сумська область, Недригайлівський район, с. Сакуниха, вул. Рябова, буд. 105, код 32807457) на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 27с, код 34307753) 736 грн. 26 коп. пені, 278 грн. 60 коп. - 3% річних та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 15 200 грн. 00 коп. основного боргу - провадження у справі припинити згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення cкладено 25.11.2014р.

СУДДЯ О.Ю.Резніченко