Ухвала суду № 41534451, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4714/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Ключкович В.Ю.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві» звернулося в суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2013 року №000069/2204/725.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року Державного підприємства «Білоцерківське підприємство по племінній справі у тваринництві».

За результатами перевірки складено Акт від 30.09.2013 року №46/22-04/19427132/72, в якому зафіксовано, що позивачем:

- завищено значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» по декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 132701 грн., чим порушено п.п.4.6.6. п.4.6 п.4 розділу V Порядку № 1342, затвердженого наказом Мінфіну від 17.12.2012 року № 1342 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»;

- занижено суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за серпень 2013 року у розмірі 27234 грн., чим порушено п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача актів: документальної позапланової невиїзної перевірки з ПДВ від 18.01.2013 року №153/15-39427132 за жовтень 2012 року; документальної позапланової невиїзної перевірки з ПДВ від 27.03.2013 року № 1297/15-3/ 19427132 за грудень 2012 року; документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.06.2013 року №2592/15-3/19427132 за березень 2013 року.

14 жовтня 2013 року відповідачем на підставі акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 000069/2204/725, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27 234,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 809,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. (абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 192.1, 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню; результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. п. 200.1-200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що висновок податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача актів: документальної позапланової невиїзної перевірки з ПДВ від 18.01.2013 року №153/15-39427132 за жовтень 2012 року; документальної позапланової невиїзної перевірки з ПДВ від 27.03.2013 року № 1297/15-3/ 19427132 за грудень 2012 року; документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.06.2013 року №2592/15-3/19427132 за березень 2013 року.

Висновки актів перевірок від 27.03.2013 року №1297/15-3/19427132 за грудень 2012 року та від 25.06.2013 року №2592/15-3/19427132 за березень 2013 року, в свою чергу, також ґрунтуються на висновках акту перевірки від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132 за жовтень 2012 року.

В акті перевірки від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132 за жовтень 2012 року зафіксовано, що позивачем безпідставно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень у сумі 2 589 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012 року у сумі 156 840 грн.

Апелянт зазначає, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року, результати вищевказаних перевірок не відображені в рядку 21.3 декларації.

Разом з тим, податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року № 0000021504, яке прийнято за наслідками перевірки, оформленої актом перевірки від 18.01.2013 року №153/15-3/19427132, визнано протиправним та скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 року.

Доказів прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень на підставі актів перевірки від 27.03.2013 року № 1297/15-3/ 19427132 за грудень 2012 року та 25.06.2013 року №2592/15-3/19427132 за березень 2013 року, у зв'язку із завищенням позивачем від'ємного значення суми податку на додану вартість, суду не надано.

За таких підстав, зобов'язання податковим органом платника податків відображати в податковій звітності неузгоджені результати перевірок є необґрунтованими, а прийняте на основі таких висновків спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя В.Ю.Ключкович

Повний текст виготовлено - 21.11.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Ключкович В.Ю.