Постанова № 41534383, 25.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2014 року № 826/915/14 ( вх. 15277)

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до відповідача Філії «Спілловер. Шкіряний завод» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер»

про стягнення заборгованості в розмірі 26 992,70 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до відповідача Філії «Спілловер. Шкіряний завод» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» про стягнення заборгованості в розмірі 26 992,70 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2014 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/915/14.

Зважаючи на надані відповідачем заперечення проти позову, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2014 р. було призначене судове засідання з розгляду справи № 826/915/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 р. було передано матеріали справи № 826/915/14 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 р. було скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.04.2014 р. про передачу справи № 826/915/14 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, та направлено справу № 826/915/14 для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Зважаючи на таке, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2014 р. справу № 826/915/14 (вх. № 15277) було прийнято для продовження судового розгляду суддею Добрянською Я.І. та призначено судове засідання.

Проте, в судове засідання 13.11.2014 р. позивач та відповідач не прибули та не скерували своїх представників, хоча останні належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

З даного приводу, позивачем було скеровано до канцелярії суду клопотання про розгляд адміністративної справи № 826/915/14 (вх. № 15277) за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В силу ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, та зважаючи на неприбуття в судове засідання 13.11.2014 р. всіх сторін по справі (позивача та відповідача), що були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, суд, з урахуванням вимог ст. ст. 41, 128 КАС України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/915/14 (вх. № 15277) в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Про перехід до розгляду даної справи № 826/915/14 (вх. № 15277) в порядку письмового провадження позивача та відповідача було повідомлено належним чином листом від 13.11.2014 р., докази чого містяться в матеріалах справи.

За наслідками зазначеного, станом на 25.11.2014 р. інших документів від сторін по справі № 826/915/14 (вх. № 15277) до канцелярії суду не надходило.

Так, у позовній заяві позивач просить суд:

- постановити рішення, яким стягнути з Філії «Спілловер. Шкіряний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 26 992,70 грн.

Натомість відповідач у своїх письмових запереченнях зазначає про відсутність правових підстав щодо стягнення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з Філії «Спілловер. Шкіряний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 26 992,70 грн., оскільки така сума заборгованості не є підтвердженою допустимими у справі доказами.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було жодними допустимими доказами по справі спростовано відповідачем, Філія «Спілловер. Шкіряний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» (вул. Еспланадна, 30а/5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 36017698, в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську зареєстрована як юридична особа та відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, оскільки ст. 14 Закону визначає відповідача страхувальником.

Так, в силу ч. 2 Прикінцевих положень Закону України 1058-IV та ч. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663 (далі - Інструкція), у відповідача виникає обов'язок сплачувати в установлені строки 100% суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 та за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ.

Згідно з Інструкцією, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки встановлені зазначеними вище документами.

Згідно з п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, законодавчо передбачений обов'язок відповідача сплачувати до Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до чинного законодавства.

Проте, як підтверджується наявними у справі доказами, та жодним чином не було спростовано відповідачем, всупереч зазначених вимог Закону України № 1058-ІV та Інструкції, відповідачем неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за період з 01.08.2013 р. по 01.12.2013 р., у зв'язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 26 992,70 грн.

Належне повідомлення відповідача про зобов'язання останнього за фактичними витратами на виплату та доставку пільгових пенсій у зазначеній сумі підтверджується розрахунком суми відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, направленого страхувальнику супровідним листом № 751/04 від 18.11.2013 р., № 598/04 від 16.09.2013 р. та № 445/04 від 21.06.2013 р.

Проте, добровільно та в строки, встановлені законодавством, зазначений борг у сумі 26 992,70 грн. відповідачем сплачено не було, відповідно до чого, такий борг підлягає стягненню в примусовому порядку.

В даному випадку, посилання відповідача на те, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 26 992,70 грн. не підтверджуються відповідними доказами, - не відповідають дійсності, та спростовуються наявними матеріалами справи.

Зокрема, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 26 992,70 грн., позивачем надані відповідні розрахунки сум відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які в свою чергу також були отримані відповідачем, проте як зазначені в таких розрахунках суми коштів жодним чином відповідачем не оспорювалися.

Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, несплата відповідачем боргу завдає шкоди інтересам держави та порушує конституційні права громадян.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене в сукупності, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність заявлених ним позовних вимог, а відповідач не надав суду допустимих доказів на підтвердження обґрунтувань щодо підстав відмови в позові, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом стягнення з Філії «Спілловер. Шкіряний завод» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» заборгованості в розмірі 26 992,70 грн.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Філії «Спілловер. Шкіряний завод» Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» (вул. Еспланадна, 30а/5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 36017698) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 26 992,70 грн.

Стягувач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895, адреса: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 44).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 25.11.2014 р.