Ухвала суду № 41533809, 11.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/52587/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову № 30682570 від 10.01.2012 року про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Письмових заперечень від позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ВП № 30682570 від 10 січня 2012 року відкрито виконавче провадження з виконання вимоги УПФУ у Комсомольському районі № ф-231 від 26 листопада 2010 року, про стягнення з позивача на користь відповідача боргу у сумі 695 грн. 46 коп. Боржнику надано строк для самостійного виконання постанови до 17 січня 2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав у державного виконавця для відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фінансові санкції визначені позивачу органами Пенсійного фонду України, який обрав особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

З даним висновком колегія не погоджується та вважає його передчасним, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За змістом частини 5 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою було виключено відповідні положення статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень зазначеного положення вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Оскільки вимога Пенсійного фонду про сплату боргу є виконавчим документом, в розумінні зазначених положень Закону, позивачем не оскаржена до суду у передбаченому законом порядку, відповідач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений законами, відкрив виконавче провадження по виконанню виконавчого документу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є правомірним таким, що прийняте у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Посилання суду апеляційної інстанції на положення частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як на підставу протиправності спірної постанови відповідача є невірними, оскільки у вибраному позивачем способу захисту порушеного права (оскарження рішення державного виконавця) не ставиться питання про дослідження законності винесеної вимоги по сплаті визначених органом Пенсійного фонду сум страхових внесків.

Згідно з частиною 3 статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на невірне застосування апеляційним судом положень частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» та частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 5 статті 25 Закону України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу про адміністративне судочинство України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі № 2а-278/12/2170 скасувати, залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець