Ухвала суду № 41533770, 21.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/27111/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овація»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року

у справі № 2а-8751/08/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овація»

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Овація» (далі - ТОВ «Овація»; позивач) до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова; відповідач) задоволено повністю. Скасовано рішення № 0002292330/2315/238 від 21 червня 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Овація» 3,40 грн. судового збору.

Скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суд виходив з того, що відсутність відповідного запису в книзі обліку розрахункових операцій про рух готівки за наявності вклеєного Z-звіту, як у наведеній ситуації, не може бути кваліфіковано як неоприбуткування готівки.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року та залишення в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Овація» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт № 223/23-2/22392394 від 14 червня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято рішення № 0002292330/2315/238 від 21 червня 2007 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 320 133,35 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), у зв'язку з нездійсненням обліку готівкових коштів у розмірі 64 026,67 грн. у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій № 0226 за 29 травня 2007 року шляхом внесення відповідного запису до книги обліку розрахункових операцій.

Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овація» відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.