Ухвала суду № 41533753, 07.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/4300/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року

у справі № 2а/0570/17196/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька,

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року, позов Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» (далі - ПрАТ «Донагроімпекс»; позивач) до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька; відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі - ГУДК України у Донецькій області; відповдіч-2) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Донагроімпекс» 1 263 186,00 грн. бюджетної заборгованості. Присуджено з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Донагроімпекс» витрати із сплати судового збору в розмірі 1 478,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-1 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено невиїзну документальну перевірку ПрАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період жовтень - листопад 2007 року (по декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року) з урахуванням результатів отриманих відповідей по запитам щодо підтвердження правових відносин з контрагентами, спрямованим в попередніх перевірених податкових періодах, за результатами якої складено акт № 1033/23-3/25333903 від 06 листопада 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002082340/0 від 07 липня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 581 489,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2009 року у справі № 2-а-11962/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, вказаний акт індивідуальної дії визнано недійсним.

Також, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька здійснено виїзну позапланову перевірку товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період січень - квітень 2008 року (по деклараціях з податку на додану вартість за лютий - квітень 2008 року), за результатами якої складено акт № 1371/23-3/25333903 від 22 липня 2009 року.

На підставі названого акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002652340/0 від 04 серпня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 66 620,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-а-18079/08, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2009 року, зазначене податкове повідомлення-рішення визнано недійсним.

Крім того, податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку ПрАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період: березень, квітень, травень, жовтень 2008 року, за результатами відповідей по запитам щодо підтвердження правовідносин з контрагентами, спрямованим у попередніх перевірених податкових періодах, за результатами якої складено акт № 1385/23-3/25333903 від 26 серпня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення № 00026423240/0 від 26 серпня 2009 року, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 434 269,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року у справі № 2а-14811/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2010 року, названий акт індивідуальної дії визнано недійсним.

Поміж іншого, відповідачем-1 здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень, вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з квітня 2008 року по вересень 2008 року, з урахуванням результатів отриманих відповідей по запитам щодо підтвердження правових відносин з контрагентами, спрямованим у попередніх перевірених податкових періодах, за результатами якої складено акт № 959/23-3/25333903 від 19 червня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001932340/0 від 19 червня 2009 року, яким ПрАТ «Донагроімпекс» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 180 808,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року у справі № 2а-14824/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року, вказане податкове повідомлення-рішення визнано недійним.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, оскільки відповідачем-1, незважаючи на визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002082340/0 від 07 липня 2009 року, № 0002652340/0 від 01 серпня 2008 року, № 00026423240/0 від 26 серпня 2009 року, № 0001932340/0 від 19 червня 2009 року в судовому порядку, не подано органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню ПрАТ «Донагроімпекс» з бюджету, позивач правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Костенко М.І.