Постанова № 41527312, 23.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Справа № 908/2258/14

У складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю :

ліквідатора ТОВ "Мульти-Мастер" - Мірошник І.В.

від заявника апеляційної скарги - не прибув;

від крелиторів - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (вх.№2651З/2 від 11.09.2014р.) на постанову господарського суду Запорізької області від 30.07.2014р. у справі №908/2258/14,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИ-МАСТЕР", м. Запоріжжя,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 15.09.2014р. (суддя Кричмаржевський В.А.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИ-МАСТЕР", м. Запоріжжя, код з ЄДР - 34915634 банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Мірошника Ігоря Вікторовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (адреса листування: АДРЕСА_1). Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ТОВ "МУЛЬТИ-МАСТЕР" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження до 29.06.2015р

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 30.07.2014р. у справі №908/2258/14 по визнання боржника банкрутом та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова місцевого господарського суду прийнята при неправильному застосуванні норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. (колегія суду у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Кухар В.І., суддя Шутенко І.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 23.10.2014р.

У зв'язку з відпусткою судді Кухаря В.І. розпорядженням секретаря судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий Шутенко І.А., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Відповідно до роз'яснень, наданих господарським судам у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деяки питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ліквідатор боржника надіслав відзив (вх. 10557 від 17.11.2014р.) на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні.

Заявник апеляційної скарги в судове засідання 17.11.2014р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. та від 23.10.2014р. сторін та інших учасників провадження у справі про банкрутство попереджено, що у разі неявки їх уповноважених представників в судове засідання та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Приймаючи до уваги вищевикладене та зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника заявника апеляційної скарги.

В судовому засіданні 17.11.2014р. ліквідатор боржника пояснив, що проти вимог апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві, просить відмовити в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення ліквідатора боржника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Голова ліквідаційної комісії ТОВ "Мульти-Мастер" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Мульти-Мастер".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.07.2014р. заява ТОВ "Мульти-Мастер" про порушення справи про банкрутство прийнята до розгляду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 21.07.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мульти-Мастер" ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

30.07.2014р. господарським судом Запорізької області прийнято постанову про визнання ТОВ "Мульти-Мастер" банкрутом, яка є предметом апеляційного оскарження.

Приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд Запорізької області вважав, що ТОВ "Мульти-Мастер" правомірно звернулось із відповідною заявою, оскільки наявні всі ознаки неплатоспроможності боржника. За висновком суду першої інстанції обставини неспроможності ТОВ "Мульти-Мастер" виконати грошові зобов'язання підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи, тому є всі підстави для застосування до боржника процедури ліквідації.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 2 зазначеної статті за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Під час розгляду справи про банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд повинен враховувати особливості застосування процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником у відповідності до ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульти-Мастер" від 23.04.2014р. прийнято рішення розпочати процедуру ліквідації, у зв'язку з закінченням фінансово-господарської діяльності; встановлено двохмісячний строк пред'явлення кредиторами своїх вимог з моменту публікації в бюлетені державної реєстрації (а.с. 26).

Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Всупереч положенням цивільного законодавства ліквідатором не надано доказів про вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, не надано доказів заявлення вимог та позовів про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи до заяви про порушення справи про банкрутство не надано доказів того, що ліквідатор до затвердження ліквідаційного балансу склав та подав органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Матеріали справи не містять доказів проведення інвентаризації активів боржника у передбаченому законодавством порядку, а саме, Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 р.).

Відповідно до п. 7 вказаної інструкції, основними завданнями інвентаризації є: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі; б) установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; в) виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів; д) перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.

Відповідно до п. 14. Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1993р. № 158 "Про затвердження Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)" в інвентаризаційному описі найменування цінностей та їх кількість подається за номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих в обліку.

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються прописом число порядкових номерів цінностей та загальну кількість у натуральних вимірах усіх цінностей, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) вони відображені.

У цих документах ніяких помарок і підчисток не допускається. Виправлення помилок повинно робитися в усіх примірниках описів шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення повинні бути обумовлені та підписані всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами.

В інвентаризаційних описах забороняється залишати незаповнені рядки. На останніх аркушах опису незаповнені рядки прокреслюються.

Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їх присутності, що вони не мають до членів комісії ніяких претензій та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі цінності.

В матеріалах справи міститься акт №1 від 23.06.2014р. про проведення інвентаризації майна (а.с.32) та інвентаризаційний опис станом на 23.06.2014р. (а.с. 33).

Вищезазначені документи свідчать про те, що у боржника відсутнє майно, активи, грошові кошти. Однак, дані документи не відповідають вимогам законодавства, оскільки виконані у довільній формі.

Поряд з цим, відсутні докази вжиття ліквідатором заходів по виявленню або неможливості виявлення дебіторської заборгованості, немає доказів наявності або відсутності укладених інших господарських договорів, платіжних або розрахункових документів, які б свідчили про здійснення боржником підприємницької діяльності на момент звернення боржника до суду.

Окрім того, як свідчить зміст заяви про порушення справи про банкрутство, загальний розмір кредиторської заборгованості складає 81144,00 грн., при цьому вартість усіх активів підприємства складає 0 грн. Тобто, майнові активи, які можна було б реалізувати на погашення заборгованості у боржника відсутні.

Будь-яких документів, з яких можливо встановити відсутність активів справа не містить. Справа також не містить і документів, які б свідчили про відсутність зареєстрованого за боржником у відповідних установах (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Держкомзем, ДАІ, Інспекції держтехнагляду, тощо) майна. Відсутні в матеріалах справи і докази проведення оцінки наявних активів боржника, що унеможливлює визначити їх реальну вартість.

До заяви не додано, також, довідок банківських установ, що свідчили б про відсутність на рахунках, відкритих боржнику, грошових коштів.

До заяви про визнання боржника банкрутом ліквідатором не надано відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи (філій, представництв) та докази заходів щодо їх закриття всупереч вимогам законодавства.

Таким чином, ліквідатором боржника був порушений порядок добровільної ліквідації.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Отже, в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України, заявником не надано належних доказів - первинної документації, на підтвердження дебіторської заборгованості, наявності майна у боржника, залишку коштів на рахунках у фінансових установах, тощо, що перешкоджає встановленню обставин щодо кредиторських вимог та їх розміру відносно розмірів активів боржника.

Таким чином, за наявними у справі матеріалами неможливо встановити реальний стан його платоспроможності, а відповідно не можна вважати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недостатність активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, судом першої інстанції передчасно винесено постанову від 30.07.2014р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульти-Мастер" банкрутом.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин оскаржувана постанова про визнання боржника банкрутом суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню, як передчасно порушене, відповідно до пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області підлягає задоволенню, постанова господарського суду Запорізької області від 30.07.2014р. по справі № 908/2258/14 - скасуванню, а провадження у справі - припиненню.

Керуючись пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 85, 99, ст. 101, п. 3 ч. 1 ст. 103, ст. 105, Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 30.07.2014р. у справі №908/2258/14 скасувати.

Припинити провадження у справі № 908/2258/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИ-МАСТЕР", м. Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 24.11.2014р.

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.