Постанова № 41527309, 24.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 905/2805/14

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Катренко І.С.

за участю:

від позивача - ПАТ "Донецький металопрокатний завод" - Ципляк П.С. (за довіреністю від 12.09.2014р. №1132/19м);

від відповідача - ПАТ "Дельта Банк" - Чабан І.В. (за довіреністю від 26.08.2011р. б/н);

від третьої особи - ТОВ "Енергосталь" - Ципляк П.С. (за довіреністю від 12.09.2014р. № 2855/19),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3622 Д) на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.14 у справі № 905/2805/14

за позовом ПАТ "Донецький металопрокатний завод", м. Донецьк

до ПАТ "Дельта Банк" , м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь», м.Курахове

про визнання недійсними договрів та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Донецький металопрокатний завод» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсними договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в національній валюті юридичної особи-резидента №03/ДА_33ДС/08 від 19.06.2013 року, договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №11/ДА_33ДС/09 від 19.06.2013 року та стягнення 1123067,50 грн. та 100000 дол.США в порядку застосування наслідків недійсності зазначених правочинів; визнання недійсними договорів застави №2005-110/20 від 19.06.2013 року та №2005-110/22 від 19.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі №905/2805/14.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014 року по справі №905/2805/14 задоволено заяву ПАТ «Донецький металопрокатний завод» про забезпечення позову. Вжито заходи до забезпечення позову ПАТ «Донецький металопрокатний завод» до ПАТ «Дельта Банк» про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків визнання їх недійсними.

Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу суду скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.11.2014р.

Позивач та третя особа відзив на апеляційну скаргу не надали.

В судовому засіданні 19.11.2014р. представник заявника апеляційної скарги (відповідача у справі) підтримав її вимоги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 19.11.2014р. представник позивача та третьої особи заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції, якавважає законною та обгрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи заяву про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції вважав, що у разі ухвалення рішення у даній справі на користь позивача невжиття заходів забезпечення позову може стуттєво утруднити його виконання.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

19.06.2013р. між ПАТ "Донецький металопрокатний завод" як вкладником та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір строкового банківського вкдладу (депозитної лінії) в національній валюті юридичної особи резидента від 19.06.2013р. № 03/ДА_33ДС/08 від 19.06.2013р., на підставі якого позивач (як вкладник) передав, а відповідач (банк) прийняв на строковий депозитний рахунок № 26156002017310 строком до 20.01.2015р. грошові кошти в сумі 1123067,50 грн. Крім того, укладено договір строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи резидента від 19.06.2013р. №11/ДА_33ДС/09 від 19.06.2013р., на підставі якого позивач (як вкладник) передав а відповідач (банк) прийняв на строковий депозитний рахунок грошові кошти в сумі 100000,00 доларів США.

В подальшому між позивачем (як заставодавцем) та відповідачем (як заставодержателем) укладено: договір застави № 2005-110/20, відповідно до якого в рахунок забезпечення належного виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором позивач передав відповідачу в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 1123067,50 грн., які знаходяться на депозитному рахунку № 26156002017310; договір застави№ 2005/110/22, згідно якого в рахунок забезпечення належного виконання третьою особою зобов'язань за ркедитним договором позивач передав відповідачу в заставу майнові права на грошові кошти в сумі 100000,00 доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку № 26156002017310.

Вважаючи, що договори банківського вкладу та застави не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в національній валюті юридичної особи-резидента №03/ДА_33ДС/08 від 19.06.2013 року, договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №11/ДА_33ДС/09 від 19.06.2013 року та стягнення 1123067,50 грн. та 100000 дол.США в порядку застосування наслідків недійсності зазначених правочинів; визнання недійсними договорів застави №2005-110/20 від 19.06.2013р. та №2005-110/22 від 19.06.2013р.

Позивач також звернувся до господарського суду Донецької області із заявою про забезпечення позову, в якій просив до моменту вирішення господарського уду та набрання відповідним рішенням законної сили вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 1123067,50 грн., внесені на депозитний рахунок № 261560020117310/980 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору № 03/ДА_33ДС/08 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в національній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.; грошові кошти в сумі 100000 доларів США, внесені на депозитний рахунок № 26156002017310/840 на підставі договору строкового банківського вкладу № 11/ДЛ_33ДС/09. До моменту вирішення спору по суті на набрання відповідним рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони ПАТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого переказу щодо вищезазначених коштів.

Відповідно умов спірних договорів застави № 2005-110/20 від 19.06.2013р. та №2005-110/22 від 19.06.2013р., а саме, п. 3.4 у разі набуття підстав для звернення стягнення на права заставодавець доручає заставодержателю перерахувати з депозитного рахунку грошові кошти в сумі, достатній для погашення заборгованості заставодавця перед заставодержателем за кредитним договором на погашення цієї заборгованості.

Таким чином договори застави (які, крім інших, у позові просить визнати недійсними позивач) надають можливість відповідачу (банку) здійснити списання грошових коштів, внесених на депозитні рахунки позивачем, які у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог підлягатимуть поверненню у порядку застосування реституційних наслідків недійсності договорів депозиту.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно п. 1.38. статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні" договірне списання - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним та клієнтом.

Враховуючи викладене, звернення стягнення відповідачем на майно, передане позивачем в заставу на підставі спірних договорів застави, шляхом списання з депозитних рахунків грошових коштів в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором, укладеним з третьою особою, може значно ускладнити виконання рішення (у разі задоволення позовних вимог), оскільки таке списання частково або повністю унеможливить застосування реституційних наслідків недійсності договорів банківського вкладу № № 03/ДА_33ДС/08 від 19.06.2013р., №11/ДА_33ДС/09 від 19.06.2013р.

У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застоування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Судова колегія вважає правомірним висновки суду першої інстанції про те, що існують достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову про визнання недійсними договорів банківського вкладу, застосування наслідків їх недійсності та визнання недійсними договорів застави, оскільки існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання імовірного судового рішення про задоволення позову, пов'язана з наявністю можливості списання відповідачем повністю або частково грошових коштів, які знаходяться на депозитних рахунках (повернення яких є, крім іншого, предметом позовних вимог).

З урахуванням наведеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що спосіб забезпечення позову відповідає змісту позовних вимог, є адекватним, збалансованим, спірмірним та достатнім в розумінні положень процесуального закону.

Обраний господарським судом першої інстанції забезпечувальний засіб має безпосередній зв'язок з предметом позову, зможе гарантувати виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та не порушує прав та охоронюваних законом інстересів відповідача, оскільки носить тимчасовий характер та діє тільки до моменту вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.14 у справі № 905/2805/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.14 у справі № 905/2805/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.11.14

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.