Постанова № 41527280, 24.11.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 905/2802/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Ципляк П.С. на підставі довіреності №521/19м від 23.04.2014р.,

відповідача - Чебан І.В. на підставі довіреності від 26.08.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вх. №3322 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. у справі № 905/2802/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м. Курахове, Донецька обл.

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

про визнання недійсними договорів та стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсними договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №9/ДЛ_33ДС/09 від 19.06.2013р., договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №16/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р., договору строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента №17/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р. та стягнення 3 854 345, 00 дол. США, 5 080 092, 49 дол. США, 1 575 550, 72 євро в порядку застосування наслідків недійсності зазначених правочинів; визнання недійсними договорів застави №2005-110/21 від 19.06.2013р., №2005-110/23 від 19.06.2013р., №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Разом з позовною заявою позивач подав до місцевого господарського суду заяву про забезпечення позову, просить до моменту вирішення господарського спору по суті та набрання відповідним рішенням законної сили вжити заходів до забезпечення позову ТОВ "Електросталь" шляхом накладення арешту на:

- грошові кошти в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесені ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесені ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 1 575 550, 72 євро, внесені ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.

До моменту вирішення господарського спору по суті та набрання відповідним рішенням законної сили вжити заходів до забезпечення позову ТОВ "Електросталь" шляхом встановлення заборони ПАТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу щодо:

- грошових коштів в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесених ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесених ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 1 575 550, 72 євро, внесених ПАТ "Дельта Банк" на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк" на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.,

а також будь-які інші дії щодо звернення стягнення на підставі договорів застави №2005-110/21, №2005-110/23 і №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. у справі №905/2802/14 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. у справі №905/2802/14 (суддя Демідова П.В.) заяву ТОВ "Електросталь" про забезпечення позову задоволено; вжито заходів до забезпечення позову ТОВ "Електросталь" до ПАТ "Дельта Банк" про визнання правочинів недійними та застосування наслідків визнання їх недійсними; з метою забезпечення позову по справі №905/2802/14 накладено арешт на:

- грошові кошти в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесені на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесені на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошові кошти в сумі 1 575 550, 72 євро, внесені на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

заборонено ПАТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу щодо:

- грошових коштів в сумі 3 854 345, 00 доларів США, внесених на депозитний рахунок №26156002017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №9/ДЛ_33ДС/09 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 5 080 092, 49 доларів США, внесених на депозитний рахунок №26157012017235/840 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №16/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.;

- грошових коштів в сумі 1 575 550, 72 євро, внесених на депозитний рахунок №26156002017235/978 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, на підставі договору №17/ДЛ-3.1ДС-11 строкового банківського вкладу (депозитної лінії) в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 19.06.2013р.,

заборонено ПАТ "Дельта Банк" вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на підставі договорів застави №2005-110/21, №2005-110/23 і №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Не погодившись з ухвалою місцевою господарського суду від 24.04.2014р. про забезпечення позову, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2014р. у справі №905/2802/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. у справі №905/2802/14 зупинено апеляційне провадження у справі №905/2802/14 до розгляду апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. до закінчення касаційного провадження стосовно оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. по справі №905/2802/14 (якою повернуто апеляційну скаргу ПАТ "Донецький металопрокатний завод") та повернення матеріалів справи до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014р. у справі №905/2802/14 касаційну скаргу ПАТ "Донецький металопрокатний завод" задоволено; ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. у справі №905/2802/14 скасовано; справу №905/2802/14 направлено до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ПАТ "Донецький металопрокатний завод".

Як зазначає апелянт, подальший розгляд скарги Донецьким апеляційним господарським судом не відбувався.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував збалансованості інтересів сторін, так як у позивача перед відповідачем за кредитним договором №2005-110 від 27.04.2005р. станом на 05.05.2014р. наявна поточна заборгованість в сумі 27 874 094, 30 доларів США та 15 724 239, 38 євро.; забороняючи АТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу коштів з депозитних рахунків позивача та забороняючи банку вчиняти будь-які дії на підставі договорів застави, суд втручається у господарську діяльність банку як суб'єкта господарювання; у своїй заяві про забезпечення позову позивач не зазначає про потенційну можливість ухилення банку як відповідача від виконання судового рішення та у чому таке ухилення може виражатись.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014р. №28-р розгляд господарських справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014р. у справі №905/2802/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014р. у справі №905/2802/14 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, відкладено розгляд справи на 19.11.2014р. для надання можливості сторонам ознайомитись із наданими апелянтом та іншими матеріалами у справі.

03.11.2014р. відповідачем подано до Харківського апеляційного господарського суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей ТОВ "Електросталь" станом на 27.10.2014р.

18.11.2014р. до Харківського апеляційного господарського суду від господарського суду Запорізької області надійшов лист (вх.№10790), що на адресу господарського суду Запорізької області матеріали справи №905/2802/14 не надходили.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.11.2014р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржувану ухвалу від 24.04.2014р. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. без змін.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що сторони у судове засідання з'явились та надали пояснення щодо своїх вимог і заперечень, та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, між сторонами у справі були укладені договори застави, згідно з якими в рахунок забезпечення належного виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором позивач передав в заставу майнові права на отримання банківського вкладу, що знаходяться на депозитних рахунках в АТ "Дельта Банк".

Предметом позову ТОВ "Електросталь" є визнання недійсними договорів строкового банківського вкладу №17/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р., №16/ДЛ-3.1ДС-11 від 19.06.2013р., №9/ДЛ_33ДС/09 від 19.06.2013р., застосування наслідків їх недійсності, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 3 854 345, 00 доларів США, 5 080 092, 49 доларів США та 1 575 550, 72 євро та визнання недійсними договорів застави №2005-110/21 від 19.06.2013р., №2005-110/23 від 19.06.2013р., №2005-110/24 від 19.06.2013р.

Отже, у разі задоволення позовних вимог позивача та визнання оскаржуваних договорів недійсними в силу статті 216 Цивільного кодексу України, це призведе до відсутності взаємних прав та обов'язків сторін за оспорюваними договорами, а також спричинить право позивача на повернення йому грошових коштів, внесених ним згідно з договорами банківського вкладу на депозитні рахунки в АТ "Дельта Банк".

Таким чином, звернення стягнення відповідачем на майно, передане позивачем в заставу на підставі спірних договорів застави шляхом договірного списання з депозитних рахунків грошових коштів в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором або шляхом іншого розпорядження вказаними грошовими коштами може значно ускладнити виконання судового рішення, оскільки таке списання частково або повністю унеможливить застосування реституційних наслідків недійсності договорів банківського вкладу шляхом повернення грошових коштів позивачу з депозитних рахунків, залежно від обсягу списання цих коштів відповідачем, а реалізація заставних зобов'язань за договорами застави унеможливить виконання судового рішення про недійсність цих договорів, оскільки виконання зобов'язання є несумісним з його недійсністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що грошові кошти, передані на депозитний рахунок переходять у власність банку; він володіє щодо них усіма правомочностями власника; поверненню клієнта підлягають речі такого ж роду, при чому обовязок передачі коштів грунтується не на речовому праві клієнта, а на зобовязаннях банку, передбачених договором.

Крім того, залучення коштів клієнтів на депозитні рахунки є однією із форм акумуляції грошових коштів для формування ресурсів банку. При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк є установою, яка залучені таким чином кошти розміщає від свого імені, на власних умовах і на власний ризик. Така діяльність передбачає, що банку належать всі правомочності власника щодо переданих йому грошових коштів.

Стаття 66 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Відповідно до положень Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного процесуального законодавства.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не врахував збалансованості інтересів сторін, так як у позивача перед відповідачем за кредитним договором №2005-110 від 27.04.2005р. станом на 05.05.2014р. наявна поточна заборгованість в сумі 27 874 094, 30 доларів США та 15 724 239, 38 євро, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів виконання власних зобов'язань банком перед позивачем щодо перерахування кредитних коштів позивачу, а саме меморіальних ордерів, квитанцій, платіжних доручень тощо, крім того, не містять доказів часткового погашення кредиту позивачем.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до приписів Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється судом за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу.

Враховуючи, що відповідачем доказів на підтвердження власних доводів не надано, поданий відповідачем розрахунок заборгованості за договором кредиту колегія суддів не вважає належним та допустимим доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України щодо заборгованості позивача перед відповідачем.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апелянта, що забороняючи АТ "Дельта Банк" вчиняти дії щодо договірного списання або будь-якого іншого переказу коштів з депозитних рахунків позивача та забороняючи банку вчиняти будь-які дії на підставі договорів застави, суд втручається у господарську діяльність банку як суб'єкта господарювання, оскільки оскаржувана ухвала впливає виключно на правовідносини, що склалися між сторонами спору відносно оспорюваних договорів, не порушує його права як суб'єкта господарювання у правовідносинах з іншими суб'єктами у сфері банківської діяльності та жодним чином не впливає на організаційно-господарську діяльність банку. Крім того, заходи щодо забезпечення позову мають тимчасовий характер, а саме до моменту вирішення спору по суті.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційну скаргу АТ «Дельта Банк» слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. у справі № 905/2802/14 залишити без змін

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014р. у справі № 905/2802/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.11.2014 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.