Постанова № 41526568, 18.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2227/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» до Управління пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмежено відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 серпня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2013 року позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» було перераховано (сплачено) на рахунок № 31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (відповідача-2) та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395 192,40 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.).

Копія платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року про сплату ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» на рахунок № 31110156700002 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код 38039757, грошових коштів в сумі 395 192,40 грн. в якості сплати 1% збору з операцій придбавання нерухомого майна, наявна в матеріалах справи.

Вищевказані кошти були сплачені ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» до Пенсійного фонду України, як 1 (один) відсоток збору від вартості нерухомого майна з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, у зв'язку із наміром позивача (покупця) в день сплати таких коштів укласти з ПАТ «Київський ювелірний завод» (продавцем) договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходилося на території Голосіївського району м. Києва.

Проте, як зазначив позивач, та вказаного жодним чином не було спростовано відповідачами, ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» не змогло укласти даний договір, так як в процесі реєстрації приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 речових прав на нерухоме майно (адреса об'єкта: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 літ.А), яке мав намір придбати позивач, вказаним нотаріусом було виявлено заборону відчуження зазначеного нерухомого майна.

У зв'язку із наявністю вказаної заборони, на підставі п. 1 глави 13 та п. 2 глави 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 р. № 296/5, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 відмовила у вчиненні зазначеної нотаріальної дії (посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна).

Вищенаведене підтверджується довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вих. № 07/01-16 від 23.04.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

З огляду на зазначене, а саме фактичне не укладення угоди щодо придбання ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» у ПАТ «Київський ювелірний завод» об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 літ.А, внаслідок наявності державної заборони на відчуження зазначеного нерухомого майна, враховуючи намір купівлі якого позивачем вже було попередньо сплачено до Пенсійного фонду України в якості 1 (одного) відсотку збору від вартості нерухомого майна з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна суму коштів в розмірі 395 192,40 грн., позивач намагався вчинити відповідні дії щодо повернення такої помилково сплаченої до бюджету суми коштів. Проте, як з причин протиправної бездіяльності відповідачів (1 та 2), вказані помилково сплачені кошти не були повернуті ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс», що стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно п. 2 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Так, у відповідності до п. 15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» та п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 15-3 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегією суддів встановлено, що 11 квітня 2013 року позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» було перераховано (сплачено) на рахунок № 31110156700002, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету, як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395 192,40 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.).

Отримувачем зазначених коштів, відповідно до платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року є Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі Головного управління державної казначейської служби України.

Згідно доручення № 83 від 11 квітня 2013 року позивач перерахував 395 192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, в призначені платежу зазначено лише - сплата 1% збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, без зазначення найменування такого нерухомого майна (що придбавається), місцезнаходження такого майна та власника відповідного майна (продавця), в якого таке нерухоме майно купується позивачем.

Судом першої інстанції в своїй оскаржуваній постанові зазначено, що з наданого платіжного доручення № 83 від 11 квітня 2013 року, не можливо встановити необхідних у справі обставин, зокрема: за яке саме майно (намір щодо придбання якого мав позивач), ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» перерахувало 395 192,40 грн. на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, тобто: не зазначено належним чином найменування такого нерухомого майна, його місцезнаходження та власника майна (продавця), в якого таке нерухоме майно позивач мав намір придбати (проте фактично не придбав). Крім того, ні позивачем ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» ні ПАТ «Київський ювелірний завод» не було надано до матеріалів справи на вимогу ухвал суду копії договору про наміри між ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» та ПАТ «Київський ювелірний завод», щодо наміру купівлі позивачем у ПАТ «Київський ювелірний завод» нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 літ.А, а також, обґрунтованих пояснень із відповідними доказами з приводу наміру укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, на яке було накладено обтяження, та не повідомлення ПАТ «Київський ювелірний завод» позивача про наявність такого обтяження на нерухоме майно, про яке останній (ПАТ «Київський ювелірний завод») не міг не знати, оскільки таке обтяження було накладене на вказане майно ще 03.03.2010 року, тобто за три роки до наміру позивача придбати зазначене майно, та сплати останнім 11.04.2013 року 395 192,40 грн. в якості 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Крім того, судом першої інстанції зауважено, що за таким платіжним дорученням № 83 від 11 квітня 2013 року на суму 395 192,40 грн. в якості оплати 1% збору від вартості (фактично не придбаного майна) на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, позивач міг придбати будь-яке інше майно в будь-якого іншого контрагента за аналогічною ціною (оскільки жодні персоніфіковані дані стосовно майна в платіжному дорученні відсутні), після цього також намагаючись повернути таку суму збору, як помилково сплачену.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити, що позивачем до Київського апеляційного адміністративного суду надано оригінал інформаційної довідки (витяг) з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014 року) на 3 арк. (6 сторінках).

Проаналізувавши матеріали справи та вказану довідку колегією суддів встановлено, що позивач не використав платіжне доручення №83 від 11.04.2013 року (за яким ним було сплачено на рахунок № 31110156700002 відкри тий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві та призначений для отримання платежів, що надходять до місцевого бюджету як збір на обов'я зкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (за кодом класифікації доходів бюджету 24140500), грошові кошти у розмірі 395 192,40 гри. (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 40 коп.) для укладення договору купівлі-продажу іншого нерухомого майна. Вказане платіжне доручення позивачем мало бути використане для укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку - будівлі заводу загальною площею 9220,50 кв.м., що знаходиться за адресою: мі сто Київ, вул. Голосіївська, буд. 17 (літера А), однак, купити вказане майно позивач не зміг, у зв'язку із наявністю заборони відчуження.

Слід зазначити, що представник позивача в суді першої інстанції надавав Інформаційну довідку (індексний номер довідки: 23418535, дата формування: 24.06.2014 року) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс», в якій наведений повний перелік майна, яким володів позивач, та надавав суду копії відповідних нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу (для визначення від вказаної в договорі купівлі-продажу ціни приміщення суми 1% пенсійного збору) та оригінальні примірники платіжних доручень по сплаті 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Колегією суддів досліджено оригі нальні примірники платіжних доручень, додані позивачем до кожного із укладених позивачем договорів купівлі-продажу приміщень.

Так, вказані платіжні доручення підтверджують сплату ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» за кожним із укладе них позивачем договорів купівлі-продажу приміщень 1% збору на обов'язкове державне пе нсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Позивач для підтвердження того, що протягом часу, що минув, а саме: починаючи з 24.06.2014 року по 10.11.2014 року, надав до суду апеляційної інстанції зазначену вище інформаційну довідку, в якій наведений повний перелік майна ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс», яким володіло останнє станом на 10.11.2014 року.

Із вказаної Інформаційної довідки (витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014 року) колегією суддів встановлено, що в період із 24.06.2014 року до 10.11.2014 року позивачем не укладалося жодного договору купівлі-продажу нерухомого майна. З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до одностайного висновку про те, що ТОВ «Керуюча компанія «Едельвейс» не використало платіжне доручення №83 від 11.04.2013 року за своїм призначенням.

Що ж до переліку нерухомого майна, вказаного у Інформаційній довідці (витягу) з Держав ного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер: 29248997; дата формування: 10.11.2014 року), то позивачем надано до суду першої інстанції копії відповідних нота ріально посвідчених договорів купівлі-продажу (для визначення від вказаної в договорі купівлі-продажу ціни приміщення суми 1% пенсійного збору) та оригінальні примірники платіжних доручень по сплаті 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхуван ня з операцій купівлі-продажу зазначеного у Інформаційній довідні нерухомого майна, на що судом першої інстанції не звернуто увагу.

Що ж до обґрунтування суду першої інстанції про не надання даного доказу до суду першої інстанції, то до суду першої інстанції надавався доказ - Інформаційна довідка (індексний номер довідки: 23418535. да та формування: 24.06.2014 року) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 202 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині та постановити в цій частині нову постанову.

Керуючись ст. ст. 160, 162, 198, 202, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Едельвейс» до Управління пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення помилково сплачених коштів з державного бюджету - задовольнити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 24 листопада 2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.