Ухвала суду № 41523693, 19.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4109/14

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

19 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.

представника позивача (апелянта): Бурмаки С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Хмельницькхліб» (ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 липня 2014 року №0000162207.

06 жовтня 2014 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника позивача (апелянта), перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «ТД Хеппі Трейд» за січень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 17 червня 2014 року №2490/22-07/38776215.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за січень 2014 року на загальну суму 36799 грн.

На підставі акта перевірки, 01 липня 2014 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162207, яким ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 55139 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 36799 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 18340 грн.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийнято обґрунтовано, з урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує включення покупцем податку на додану вартість в ціну товару та сплату або обов'язок сплатити його продавцю.

Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

Пункт 187.1 ст.187 ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків нарахованих платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього розділу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у томи числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 201.10 ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996) визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено з матеріалів справи та судом першої інстанції, за перевіряє мий період ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» мало взаємовідносини з ТОВ «ТД Хеппі Трейд».

Факт здійснення господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» та ТОВ «ТД Хеппі Трейд» підтверджується лише податковими і видатковими накладними.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що ні в матеріалах справи, ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції, ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» не надано жодних розрахункових, платіжних та інших документів у підтвердження проведення розрахунків ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» з його контрагентом - ТОВ «ТД Хеппі Трейд», що свідчить про відсутність будь-яких змін у фінансовій та господарській діяльності позивача.

Також, під час проведення перевірки ревізору не надано акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача, що є необхідною умовою для надання їм юридичної сили і доказовості та підтвердження реальності здійснення господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сама лише наявність у ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» податкової накладної, виписаної від імені його контрагента - ТОВ «ТД Хеппі Трейд» є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки господарська операція не підтверджується іншими первинними документами, що може свідчити про реальність господарської операції.

Крім того, в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги представником ТОВ «Торговий дім «Хмельницькхліб» надано документи для приєднання до матеріалів справи, які підтверджують факт використання придбаного позивачем у ТОВ «ТД Хеппі Трейд» товару у своїй господарській діяльності.

Проте, на думку колегії суддів подані апелянтом документи, які не були надані ні ревізору під час проведення перевірки, ні в суді першої інстанції, не містять дат, номерів, не заповненні, тобто не містять обов'язкових реквізитів, що не дає підстав вважати їх допустимими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що укладений договір між позивачем та його контрагентом суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем надано докази, які підтверджують, що даний договір не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів та приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Хмельницькхліб" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 24 листопада 2014 року .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Біла Л.М.

Гонтарук В. М.