Ухвала суду № 41523670, 18.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11253/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Террасофт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Террасофт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Террасофт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0001602207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Террасофт» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Сервіс-Транс» за період квітень 2013 року та складено акт перевірки від 25.02.2014 року №64/1-26-50-22-07/32155822.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Террасофт» п.198.3, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 26 523 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 року №0001602207, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 33 154 у т.ч. за основним платежем в розмірі 26 523 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 6 631 грн.

Позивач не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, між ТОВ «Террасофт» (замовник) та ТОВ «Фірма «Сервіс-Транс» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 02.04.2013 року №22903, відповідно до якого виконавець зобов'язується своїми силами та засобами надавати послуги з комп'ютерного програмування технічними спеціалістами замовнику в строки та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити їх. Надання послуг замовнику передбачає одержання останнім від виконавця інформаційно-консультаційних послуг з технічного настроювання та оброблення даних програмного модуля.

До договору надано податкові накладні, акти здачі-приймання наданих послуг, платіжні доручення та СD-диск з обробленими даними програмного модулю у вигляді файлу у форматі Word.

На спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Фірма «Сервіс-Транс», податковим органом вказано на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 по справі №761/22932/13-к, яким встановлено, що підприємство створено для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю. Зокрема, вказаним вироком ОСОБА_3 що обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.5 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, визнано винним у їх вчиненні. Зазначений вирок набрав законної сили.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про неможливість встановлення факту виконання таких послуг, неможливість перевірки правильності визначення та оприбуткування підприємством суми витрат на придбання послуг та основних фондів.

Погоджується також колегія суддів із судом першої інстанції, що така господарська діяльність без наявності на те поважної, розумної, економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову «вигоду» у вигляді зниження податкового навантаження.

Фактичне не отримання товару (послуги), відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справах № К/9991/59642/12 та № К/9991/59709/12.

З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Террасофт» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.