Ухвала суду № 41521390, 17.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 126/3520/13-ц Провадження № 22-ц/772/3064/2014Головуючий в суді першої інстанції Хмель Р. В.Категорія 27Доповідач Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 17 листопада 2014 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Пащенко Л.В., Жданкіна В.В.,

при секретарі : Агеєвій Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Посилається на те, що 18.04.2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №04-2.1/307, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 115000 грн. із встановленням процентної ставки в розмірі 20 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 16 квітня 2010 року.та зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором виплачувати відсотки за користування кредитом, неустойки та інші платежі згідно з графіком доданим до договору.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення права грошової вимоги до боржника за даним кредитним договором. Відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 30.06.2013 року у нього виникла заборгованість в розмірі 63 919,00 грн., заборгованість по відсотках - 44 565,79 грн., заборгованість за комісією - 3250,00 грн. та пеня в розмірі 3 939,81 грн.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі - 45 485,19 грн., а саме: по відсотках - 41 045,38 грн., по комісії - 500,00 грн., пеня - 3 939,81 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» сплачений судовий збір у розмірі 454,85 грн. (а.с.64).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2014 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.131).

В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» просить рішення суду першої інстанції від 18 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим через порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.70).

Представник позивача та відповідач до суду апеляційної інстанції не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином про час і місце розгляду справи, тому справа розглянута у їх відсутність, оскільки згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції встановив та виходив з того, що 18 квітня 2007 року акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №04-2.1/307, за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 115 000 грн.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач зобов'язався передати розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошові кошти, а банк зобов'язався відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог, зокрема за кредитним договором №04-2.1/307 від 18.04.2007 р. Відповідач покладені на нього обов'язки за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість за наданим кредитом.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20.12.2010 року задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та стягнуто з ОСОБА_2 76 319 грн. 08 коп. заборгованості по кредиту, з яких відповідно до мотивувальної частини даного рішення 63 919 грн. заборгованість за кредитом, 3 520,41 грн. по відсотках, 2 750 грн. - по комісійній винагороді.

З моменту ухвалення рішення Бершадським районним судом Вінницької області та до повного його виконання ОСОБА_2 банком, а згодом і позивачем не припинялося нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Крім того, згідно умов договору позичальник зобов'язався у разі невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору сплачувати пеню, комісійну винагороду, відсотки, в результаті чого станом на 30.06.2013 року загальна сума заборгованості за кредитом склала 115 674, 60 грн., а саме: за кредитом 63 919,00 грн., по відсотках 44 565,79 грн., по комісії 3 250,00 грн., пеня 3 939,81 грн.

Таким чином, суд першої інстанції враховуючи вимоги ст.1054, 526, 509 ЦК України та роз'яснення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від.30.03.2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішені справ, що виникають з кредитних правовідносин», прийшов до висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Кредитні ініціативи», так як попереднім рішенням суду, яке набрало законної сили, з відповідача було стягнуто тіло кредиту в розмірі 63 919,00 грн., відсотків в сумі 3 520,41 грн., комісії - 2750 грн.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, враховуючи висновки і мотиви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у даній справі, повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги сторін у справі висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Так, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

Наведені роз'яснення п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суд першої інстанції врахував в повній мірі та встановивши, що судовим рішенням з відповідача заборгованість за тілом кредиту була стягнута в повному обсязі, дійшов обґрунтованого висновку про те, що на момент звернення до суду з даним позовом за вказаним договором строк виконання основного зобов'язання сплив 16 квітня 2010 року, тобто договірних правовідносин між сторонами немає, а отже нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору не передбачено, а тому з ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора, припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином.

Оскільки рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 20.12.2010 року ОСОБА_2 не виконано, позивач, як новий кредитор (згідно договору відступлення права вимоги) не позбавлений права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України та п. 6.5 укладеного з ОСОБА_2 18.04.2007р. кредитного договору № 04-2.1/307.

Доводи апелянта про те, що умовами кредитного договору передбачено, що правовідносини між сторонами тривають до повного погашення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки сторони кредитного договору обумовили строк дії цього договору, а саме 16 квітня 2010 року, тобто з визначенням дня, місяця і року виконання зобов'язання, відповідно до вимог передбачених ст. 252 ЦК України.

Таким чином, умова кредитних договорів про припинення основного зобов'язання після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами не може вважатися встановленим сторонами цих договорів строком припинення зобов'язання. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року, що відповідно до ст. 360 -1 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. Л.В. Пащенко

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя: В.М. Медяний