Ухвала суду № 41519379, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 804/809/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року по справі № 804/809/14 за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради про стягнення коштів платника податків з рахунків в обслуговуючих банках на суму податкового боргу 342823,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 342823,79 грн., який станом на час звернення до суду залишається несплаченим, що є підставою для звернення з відповідним адміністративним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради перебуває на податковому обліку в Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Верхньодніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 342823,79 грн., яка складається з самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язання шляхом подання декларацій, а саме:

103473, 35 грн. - податкові зобов'язання з податку на прибуток згідно з декларацією № 9086317332 від 01.02.2013 р., терміном сплати до 30.08.2013 р.;

117411, 00 грн. - податкові зобов'язання з податку на прибуток згідно з декларацією № 9086317332 від 01.02.2013, терміном сплати 30.09.2013 р.;

117411, 00 грн. - податкові зобов'язання з податку на прибуток згідно декларації № 9086317332 від 01.02.2013 р., терміном сплати 30.10.2013 р.;

4528, 44 грн. - податкові зобов'язання з податку на прибуток визначені контролюючим органом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за підсумками першого кварталу 2013 року отримав збиток і відповідно до пункту 57.1 ст. 57 ПКУ подав до податкового органу податкову декларацію, в якій задекларовано збиток та фінансову звітність. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.20.1.18, 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу (з доповненнями, внесеними Законом №5083) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за підсумками першого кварталу 2013 року отримав збиток і відповідно до пункту 57.1 ст. 57 ПКУ подав до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію, в якій задекларовано збиток та фінансову звітність. На підставі вказаної норми ПКУ податкова інспекція припиняє нарахування авансових внесків у другому - четвертому кварталах 2013 року.

Незважаючи на викладене, податковим органом в порушення відповідної норми податкового законодавства України не було припинено нарахування авансових внесків, що стало підставою для звернення до суду з відповідним адміністративним позовом. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів не може прийняти доводи, викладені в апеляційній скарзі, оскільки вони стосуються стягнення нарахованих авансових внесків позивачу в першому кварталі 2013 року, що не було предметом розгляду в суді першої інстанції.

В ході судового розгляду позивач звернувся з заявою про зміну позовних вимог, але ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року йому було відмовлено, з огляду на те, що заяву було подано після початку судового розгляду справи по суті перед судовими дебатами, що є порушенням ч.1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову до початку судового розгляду справи по суті. Жодних доводів щодо порушення норм процесуального права при постановленні вказаної ухвали у поданій апеляційній скарзі не наведено.

Таким чином, під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 7 листопада 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: І.Ю. Богданенко