Ухвала суду № 41519368, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 року

справа № 2а/0470/9805/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року по справі № 2а/0470/9805/12 за позовом приватного підприємства «Укртехбетон» до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Укртехбетон» звернулося до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням доповнень та уточнень до адміністративного позову (том 2 а. с. 155-167), просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000102250 від 03.08.2012, яким ПП «Укртехбетон» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 56 378,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємством були виконані усі вимоги Податкового кодексу щодо формування податку на додану вартість. Оскільки первинними бухгалтерськими документами підтверджено реальність проведених господарських операцій між позивачем та контрагентами фірмою «Капітель плюс» і ПП «Команд», тож позивач мав всі законні підстави для формування податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ №0000102250 від 03.08.2012, яким ПП «Укртехбетон» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 56 378,00 гривень, в тому числі за основним платежем на суму 48 510,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7 868,00 гривень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків та формування податкового кредиту третіх осіб здійснювало взаємовідносини з фірмою «Капітель плюс» і ПП «Команд» без мети реального настання правових наслідків, здійснювало оформлення документів удаваних операцій для виникнення податкових зобов’язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутністю мети створення правових наслідків.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Західно-Донбаська ОДПІ відповідно до наказу від 10.07.2012 № 460, виданого Західно-Донбаською ОДПІ, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведено документальну позапланову перевірку ПП «Укртехбетон» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 по взаємовідносинах з фірмою «Капітель плюс» та ПП «Комманд», за результатами якої складено акт № 84/22/5-37253051 від 13.07.2012.

У акті перевірки № 84/22/5-37253051 від 13.07.2012 зазначено про наступні порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу придбання від постачальників: Фірмою «Капітель плюс» та ПП «Комманд» за періоди: листопад, грудень 2010р., січень, лютий, вересень, листопад 2011р. з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків;

- п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників за листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, вересень, листопад 2011 року і завищення суми податку на додану вартість, включеного до складу податкового кредиту в розрізі податкових періодів, на загальну суму: 48509,71 грн., в тому числі за листопад 2010 року -8868,32 грн., за грудень 2010 року -16951,97 грн., за вересень 2011 року -2000 грн., за листопад 2011 року -3645,83 грн., за січень 2011 року -8485,72 грн., за лютий 2011 року -8557,87 грн.»

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102250 від 03.08.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 56 378,00 гривень, в тому числі за основним платежем на суму 48 510,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 7 868,00 гривень.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у періоді, що перевірявся, 30 листопада 2010 року між фірмою «Капітель плюс» (Виконавець) та ПП «Укртехбетон» (Замовник) було укладено договір про надання транспортних послуг № 3/01.11-10 на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів Замовника.

На виконання цього договору фірмою «Капітель плюс» (Виконавцем) за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року було здійснено перевезення вантажів (будівельних матеріалів - піска, щебня, бетона, цемента) та передачу їх ПП «Укртехбетон».

23 вересня 2011 року між ПП «Комманд» (Продавець) та ПП «Укртехбетон» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 371 на придбання добавки Релаксол Супер ПК-Л.

Крім того, 13 жовтня 2011 року між ПП «Комманд» (Продавець) та ПП «Укртехбетон» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 462 на придбання майна.

На виконання цих договорів за період за вересень, листопад 2011 року було здійснено відвантаження ПП «Комманд» (Продавцем) продукції - добавки Релаксор супер ПК-Л і добавки «Антифриз-ПК» та отримання їх ПП «Укртехбетон».

Фактичне виконання вказаних господарських операцій підтверджується наступними перинними документами: договорами купівлі-продажу та надання послуг; податковими та видатковими накладними; актами здачі-прийому робіт; актами списання ТМЦ на виробництві; рахунків-фактур; журналами-ордерами і відомостями по рахунках; товарно-транспортними накладними та їх реєстрами; платіжними дорученнями про оплату товару та послуг; виписками з банку про рух коштів на рахунках; штатним розкладом за вересень, жовтень 2010 року, січень, травень, вересень, грудень 2011 року, січень, жовтень 2012.

Виходячи із змісту вказаних вище документів, вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту, складено фірмою «Капітель плюс» та ПП «Комманд» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання послуг в податковому обліку відповідачем не спростовуються.

Посилання відповідача на той факт, що укладені правочини мають ознаки нікчемності, не створюють юридичних наслідків та здійснені без мети настання реальних наслідків не приймається колегією суддів до уваги зважаючи на наступне.

На момент укладення та реалізації вказаних вище угод контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов’язання з купівлі-продажу, надання послуг не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з купівлі-продажу, надання послуг відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов’язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання вказаних вище угод, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою відповідних договорів.

Також укладені позивачем з фірмою «Капітель плюс» та ПП «Комманд» угоди не містять умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладені позивачем з фірмою «Капітель плюс» та ПП «Комманд» угоди відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача фірмою «Капітель плюс» а ПП «Комманд», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема, рішеннями суду.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з операцій купівлі-продажу товару, надання послуг фірмою «Капітель плюс» та ПП «Комманд», у зв’язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з’ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 7 листопада 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: І.Ю. Богданенко