Постанова № 41516823, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3129/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Трейд" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт Трейд" (далі - ТОВ "Форт Трейд") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Васильківська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.12.2012 р. №0001662301, №0001652301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 25.12.2012 р. №0001662301, №0001652301.

На вказану постанову Васильківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Васильківською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Форт Трейд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ «Пей Нет» за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт первірки від 07.12.2012 р.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 30563,00 грн.;

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 35147,00 грн.

На підставі акта перевірки 25.12.2012 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001662301, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 30563,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -7640,75 грн.;

- №0001652301, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 35147,00 грн.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проведена на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №482 від 29.11.2012 р. та повідомлення про її проведення №4536/10/2202 від 29.11.2012 р., які в цей же день направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням, та отримано 04.12.2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідачем виконані умови ст. 79 Податкового кодексу України, які дають право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, за перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Пей Нет» на підставі агентського договору по реалізації prepaid-продукції №П19/2011 від 26.08.2011 р., за умовами якого субагент (ТОВ «Форт Трейд») зобов'язується від імені і за дорученням агента (ТОВ «Пей Нет») здійснити юридичні та інші необхідні дії, спрямовані на реалізацію prepaid-продукції, на забезпечення інформаційної і технологічної взаємодії між платниками і агентом при реалізації prepaid-продукції на території субагента. Організація торговельних пунктів здійснюється субагентом на власний розсуд, з обов'язковим повідомленням агента про розширення або зменшення території субагента, здійснюваному в порядку, передбачено договором. Агент зобов'язується виплачувати субагенту винагороду за здійснення зазначених дій у договорі.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано наступні документи: копії договору із додатками, податкові та видаткові накладні, рахунок на оплату, акт наданих послуг, платіжні доручення, банківські виписки.

Однак, колегія суддів завертає увагу на те, що такі документи не розкривають змісту наданих послуг, не містять характеристики кількісних та якісних показників, обсягу наданих послуг, а лише містять загальні найменування та їх вартість.

При цьому, сама по собі наявність у позивача акту наданих послуг та видаткових і податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування валових витрат податкового кредиту.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 25.12.2012 р. №0001662301, №0001652301, а тому вони є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Васильківської ОДПІ необхідно задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт Трейд" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст постанови складено 11.11.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.