Постанова № 41516808, 20.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5935/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ), з урахування заяви про зміну позовних вимог про:

- визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 11.09.2013 р. №788/17-2/2848111653/130;

- визнання протиправними дій щодо формування висновків, викладених у вказаному акті перевірки;

- визнання протиправними дій щодо внесення до податкових інформаційних баз, дані вказаного акту перевірки;

- зобов'язання вилучення з податкових інформаційних баз інформації про вказаний акт перевірки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Білоцерківської ОДПІ щодо формування висновків, викладених в акті перевірки від 11.09.2013 р. №788/17-2/2848111653/130 та дії щодо внесення до інформаційних баз, які використовуються податковою службою, висновків такого акту перевірки. Зобов'язано Білоцерківську ОДПІ вилучити з інформаційних баз, які використовуються податковою службою, інформацію про висновки акту перевірки від 11.09.2013 р. №788/17-2/2848111653/130. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову Білоцерківська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволенні позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Білоцерківською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 22.07.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.02.2014 р. №106/10-06-22-02/37199618.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 22.07.2013 р. на загальну суму 40 076 409,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 22.07.2013 р. на загальну суму 34 053 740,00 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Білоцерківської ОДПІ з проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 11.09.2013 р. №788/17-2/2848111653/130, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст. 78 Податкового кодексу України.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється податковим органом у випадку отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Білоцерківської ОДПІ від 28.08.2013 р. №295 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3», було прийнято у зв'язку з отриманням податковим органом постанови старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Київській області від 22.07.2013 р. №341/2 по кримінальному провадженню №32012100000000001 від 21.11.2012 р. про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 р. по 22.07.2013 р.

Отже, посилання позивача на відсутність підстав для проведення вказаної перевірки є необґрунтованими.

Крім того, перевірки суб'єктів господарювання, проведені податковим органом на виконання постанов слідчих органів у ході досудового розслідування, за своєю правовою природою не можуть ототожнюватись з проведенням таких перевірок з метою виконання функцій податкового органу щодо контролю за правильністю визначення та сплати податкових зобов'язань, оскільки слідчий не має повноважень щодо контролю за сплатою податків, відповідно, акт податкової перевірки повинен бути доказом по кримінальній справі, тобто призначенням перевірки слідчий виконує свою функцію по збиранню доказів. Тому доводи позивача щодо строків зберігання документів податкового обліку, визначених ст. 44 Податкового кодексу України, та наявністю висновків перевірок більшої частини періоду, визначеного в наказі, є необґрунтованими.

Таким чином, дії щодо відповідача проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2010 р. по 22.07.2013 р. є правомірними.

Згідно п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби..

Відповідно до п. 85.7 ст. 85 цього Кодексу отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно акту перевірки наказ та повідомлення про місце та дату початку документальної невиїзної позапланової перевірки направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.08.2013 р., у той час коли перевірка мала проводитись з 29.08.2013 р. по 04.09.2013 р.

Тобто, з у рахуванням перевіряємого періоду позивачу необхідно було підготувати значний обсяг первинних документів, а перевіряючим особам - підготувати опис, що з урахуванням дати ознайомлення позивача з призначенням перевірки, є обґрунтовано неможливим.

Крім того, акт перевірки не міститься конкретних посилань на первинні документи позивача, якими б підтверджувались порушення податкового законодавства.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І цього Порядку зазначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку передбачено, що висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань. Висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Отже, складання акту податковим органом, не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, а не рішенням суб'єкта владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині щодо задоволення вимог про визнання протиправними дій Білоцерківської ОДПІ щодо формування висновків, викладених в акті перевірки, а тому в задоволенні позову в цій частині вимог необхідно відмовити.

При цьому, колегія суддів зазначає, що статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання.

Податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган за наслідками проведеної перевірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до інформаційних баз, які використовуються податковою службою.

Крім того, колегія суддів враховує, що згідно пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Дані інформаційних баз органів доходів і зборів можуть безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків платників податків. Так, відповідно до пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України право на автоматичне відшкодування ПДВ з бюджету має той платник податку, у якого, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодовування.

При цьому, органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз.

Отже, до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Відповідно, будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Таким чином, колегія суду погоджується з висновками суду щодо необхідності зобов'язання відповідача виключити з податкових інформаційних баз, дані вказаного акту перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині вимог про визнання протиправними дій щодо формування висновків акту перевірки, а тому апеляційну скаргу Білоцерківської ОДПІ необхідно задовольнити частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - скасувати та в цій частині вимог ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права. В іншій частині постанову залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року в частині задоволення вимог про визнання протиправними дій щодо формування висновків, викладених у акті перевірки від 11.09.2013 р. №788/17-2/2848111653/130 - скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.

Повний текст постанови складено 24.11.2014 р.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Межевич М.В.