Рішення № 41515896, 10.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19963/14 10.11.14За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М"

про стягнення 11 039 865,36 дол. США, що еквівалентно 144 426 996,59 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Оніщук В. М. - представник за довіреністю

від відповідача: Гудзь В. М. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" заборгованості за Кредитним договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 13.06.2018 року: по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 103350288,50 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2014 року по 17.09.2014 року в розмірі 218048,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 2852580,47 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.06.2014 року в розмірі 1872652,61 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 24498631,33 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту, що нараховується з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 7056527,97 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована з 01.10.2012 по 18.09.2014 в розмірі 137139,66 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 1794104,23 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 17.09.2014 в розмірі 311021,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 4068886,73 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 17.09.2014 в розмірі 61608,16 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 805977,36 грн.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача відкритих в банківських установах, на будь-яке рухоме майно та нерухоме майно, а також майнові права та будь-яке інше майно, яке належить ТОВ "Н-М" в межах ціни позову в розмірі 11039865,39 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.09.2014 року становить 144426996,59 грн. та судових витрат сплачених позивачем, а саме судового збору в розмірі 73080,00 грн.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд її відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 16 від 26.12.2011, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач не надав суду доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, позивач не надав суду, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись. А не надання відповіді на вимогу про сплату заборгованості не є належним доказом на обґрунтування заяви про застосування заходів щодо забезпечення позову.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 порушено провадження по справі № 910/19963/14, розгляд справи призначено на 27.10.2014.

Представник позивача через відділ діловодства суду 24.10.2014 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість:

- по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638,00 грн.;

- по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586,86 грн.;

- по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695,48 грн.;

- пені за несвоєчасне повернення кредиту, що нараховується з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 6985816,06 грн.;

- пені за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована з 01.10.2012 по 20.10.2014 в розмірі 147425,71 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 1909342,80 грн.;

- 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214,80 грн.;

- 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 19.10.2014 в розмірі 66902,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 866463,30 грн.

- договірна санкція, застосована згідно п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 за період з 12.08.2014 року по 19.10.2014 року (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008, становить 75768,90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299,69 грн.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

В судовому засіданні 27.10.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 10.11.2014.

Представник позивача в судове засідання з'явився 10.11.2014, підтримав заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.2014 з'явився, письмовий відзив на позов не надав, проте надав пояснення по суті спору.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.11.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" укладено кредитний договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД.

В подальшому між позичальником та банком укладені: договір № 1 від 07.08.2008 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 2 від 11.12.2008 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 3 від 29.01.2009 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 4 від 02.06.2009 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 5 від 20.08.2009 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 6 від 21.12.2009 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 7 від 29.12.2010 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 8 від 25.03.2011 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 9 від 15.06.2011 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 10 від 15.06.2011 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 11 від 09.09.2011 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 12 від 30.11.2011 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 13 від 15.02.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 14 від 15.05.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 15 від 25.05.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД; договір № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту на таких умовах: сума кредитної лінії - 8000000 доларів США, кінцевий строк повернення заборгованості - 10.06.2011, плата за користування кредитом - 13% річних).

Як вбачається з п. 2.1 договору для обліку заборгованості за кредитом банк відкриває позичковий рахунок № 20634301013761.840.1.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД від 13.06.2008 (з урахуванням договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД) банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 8000000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 24.05.2013 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначення даним договором. Кредит за договором надається позичальнику у такій валюті: долар США.

Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного нижче графіку: 13.06.2008-24.05.2013: 8000000 доларів США, з 25.05.2013: 0 доларів США. При цьому, ліміт кредитування не може перевищувати суму кредиту, що може бути надана позичальнику відповідно до умов п. 2.1.1 цього договору (п. 1.1.1 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД).

Позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до графіка повернення: дата повернення частини кредиту - не пізніше 24.05.2013 (п. 1.1.2 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД).

Згідно п. 3 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме:

Плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим і складає:

- 13% річних на суму 1000000,00 доларів США, яка видана під заставу земельних ділянок та майнових прав по контракту, зазначених в п.п. 1.3.1 та 1.3.8 цього договору.

- 11,5% річних на суму 7000000,00 доларів США, яка видана під заставу майнових прав на депозитні вклади, зазначені в п.п. 1.3.1 та 1.3.8 цього договору.

Такий розмір ставки застосовується до простроченої суми основного боргу позичальника за договором у заявлений позивачем період з 25.06.2012 по 19.10.2014.

Згідно із п. 2.2 кредитного договору, грошові кошти перераховуються банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок позивальника (або інший рахунок вказаний позичальником у заяві про перерахування коштів) на підставі письмової заяви позичальника про перерахування коштів у 5 денний строк з дня отримання банком заяви.

На виконання умов договору відповідач звертався до позивача із заявками про надання кредитних коштів: № 156/1 від 26.08.2009, № 115 від 18.06.2008, № 158 від 11.08.2008, № 145 від 28.07.2008, № 269 від 11.12.2008.

Факт отримання позичальником кредиту підтверджується меморіальними ордерами: № 5454.1 від 19.06.2008, № 5556 від 26.08.2008, № 2590 від 27.08.2009, № 2633 від 12.12.2008, № 3023 від 29.07.2008, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.2 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 - Іноземна валюта. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Плата за користування кредитом нараховується банком 24 числа поточного місяця, в останній банківський день поточного місяця та день погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Як вбачається з п. 3.3 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 11.1 цього договору, у наступному порядку:

- проценти, нараховані в порядку, визначеному п. 3.2 цього договору, сплачуються щоквартально з 25 числа кожного місяця кварталу, але не пізніше останнього банківського дня останнього місяця того ж кварталу (включно) на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 11.1 цього договору. При несплаті процентів в останній банківський день кварталу, з наступного банківського дня вони вважаються простроченими.

- незважаючи на положення попереднього пункту договору, в день розірвання договору/повернення кредиту у повному обсязі, позичальник зобов'язаний повністю погасити всі боргові зобов'язання за цим договором, в т. ч. суму нарахованих процентів за останній місяць кредитування. При сплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими.

В порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому в останнього виникла заборгованість:

- по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638,00 грн.;

- по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586,86 грн.;

- по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695,48 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" простроченої заборгованості за кредитним договором: по кредиту в розмірі 7900000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638,00 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131,94 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586,86 грн.; по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695,48 грн. перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нараховується з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 6985816,06 грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована з 01.10.2012 по 20.10.2014 в розмірі 147425,71 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 1909342,80 грн. та договірну санкцію, застосовану згідно п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 за період з 12.08.2014 року по 19.10.2014 року (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008, становить 75768,90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299,69 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.1 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день поверненя кредиту з розрахунку факт/360.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день поверненя кредиту з розрахунку факт/360.

Згідно з ч.2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені, судом встановлено, що позивач нарахував пеню у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить: пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нараховується з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394,44 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року - 6985816,06 грн., що за офіційним курсом, що нарахована з 01.10.2012 по 20.10.2014 в розмірі 147425,71 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 20.10.2014 року - 1909342,80 грн., за розрахунком позивача.

Відповідно до п. 7.3 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання, визначеного п. 4.3.1 цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 0,0139% від суми заборгованості за кредитом за цим договором за кожний календарний день невиконання/неналежного виконання зобов'язання п. 4.3.1 цього договору, починаючи з дати невиконання/неналежного виконання зобов'язання п. 4.3.1 цього договору до дати повного виконання зобов'язання а. 4.3.1 договору.

Відповідно до п. 4.3.1 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД позичальник зобов'язаний застрахувати та/або забезпечити страхування заставного (крім майновий прав, цінних паперів, частки в статутному капіталі) та майна, яке буде передано в забезпечення за цим договором, а також надати на визначених в договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом № 5788/1-2 від 13.08.2014 про надання документів на виконання п. 4.3.1 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД.

Проте, відповідач ні документів, ні відповіді на зазначений лист не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено п. 4.3.1 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД та правомірним застосування позивачем штрафної санкції передбаченої п. 7.3 договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД є правомірним.

Таким чином, сума штрафної договірної санкції, згідно п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 за період з 12.08.2014 року по 19.10.2014 року (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008, в розмірі 75768,90 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299,69 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214,80 грн. та 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 19.10.2014 в розмірі 66902,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 866463,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд, вважає, що 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214,80 грн. та 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 19.10.2014 в розмірі 66902,06 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 866463,30 грн. підлягають стягненню, відповідно, за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" (02090, м. Київ, вулиця Сиваська, 1-А, ідентифікаційний код 31172794) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26,, ідентифікаційний код 14359319) заборгованість по кредиту в розмірі 7900000 (сім мільйонів дев'ятсот тисяч) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 102314638 (сто два мільйони триста чотирнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп.; проценти, нараховані за період з 25.09.2014 року по 19.10.2014 року в розмірі 64131 (шістдесят чотири тисячі сто тридцять один) долар США 94 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 830586 (вісімсот тридцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 86 коп.; проценти, нараховані за період з 25.06.2012 року по 24.09.2014 року в розмірі 2108658 (два мільйони сто вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) доларів США 14 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 27309695 (двадцять сім мільйонів триста дев'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) долари США 44 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 6985816 (шість мільйонів дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 06 коп.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.10.2012 по 20.10.2014 в розмірі 147425 (сто сорок сім тисяч чотириста двадцять п'ять) доларів США 71 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 1909342 (один мільйон дев'ятсот дев'ять тисяч триста сорок дві) грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800 (триста тридцять одна тисяча вісімсот) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214 (чотири мільйони двісті дев'яносто сім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 19.10.2014 в розмірі 66902 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот два) долари США 06 центів, що за офіційним курсом станом на 20.10.2014 року становить 866463 (вісімсот шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят три) грн. 30 коп.; договірну санкцію, що застосована згідно п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 за період з 12.08.2014 року по 19.10.2014 року (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008, в розмірі 75768 (сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) доларів США 90 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299 (дев'ятсот вісімдесят одну тисячу двісті дев'яносто дев'ять) грн. 69 коп. та судовий збір в розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2014

Суддя О.А.Грєхова