Постанова № 41515630, 11.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 911/1605/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

за участю представників:

від апелянта: Банківська Т.О. за дов. № 2358/1-7 від 08.07.2014.

від позивача: Дудник А.В. за дов. № б/н від 07.07.2014.

розглянувши апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014.

у справі № 911/1605/14 (суддя Конюх О.В.)

за позовом: Приватного підприємства "Артезіан"

до відповідача: Білоцерківської міської ради

про визнання недійсним рішення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14 позовні вимоги Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради про визнання недійсним рішення задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Білоцерківська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради про визнання недійсним рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом позов задоволено через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 № 911/1605/14 апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради повернено скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України .

15.09.2014 до Київського апеляційного господарського суду від Білоцерківської міської ради повторно надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Скрипка І.М., відновлено Білоцерківській міській раді строк на подання апеляційної скарги, прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 22.10.2014.

В судовому засіданні 22.10.2014 оголошено перерву до 11.11.2014.

В судовому засіданні 11.11.2014 представник апелянта підтримав доводи викладені апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог щодо Білоцерківської міської ради відмовити повністю.

В судовому засіданні 11.11.2014 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням поданих заперечень під час апеляційного провадження та просив рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство «Артезіан» на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.1997 № 4647 є власником виробничої бази, розташованої за адресою м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А, яка, згідно інвентаризаційної справи, складеної Білоцерківським МБТІ (зведеного акту, оціночних актів, поповерхових планів, експлікації внутрішніх площ тощо) складається з: адмінбудівлі (літ.А), складу (літ. Б), гаражів (літ. В1, Г, Д), огорожі (планом № 1-3), замощення (за планом №4), вбиральні (за планом №3) та навісу (літ.К).

25.05.2004 між Приватним підприємством «Артезіан» та Білоцерківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 274 площею 0.3786 га, на якій розташована належна йому виробнича база за адресою м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А, зареєстрованим у КРФ № 4 ДП "Центр ДЗК". Строк дії договору сторонами встановлено 5 років.

Приватне підприємство «Артезіан» 24.03.2010 звернувся до Білоцерківської міськради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку площею 0,3174 га під розміщення існуючої виробничої бази за адресою м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А.

Білоцерківська міськрада, своїм рішенням від 28.04.2010 № 1355 надала дозвіл на розробку технічної документації приватному підприємству "Артезіан" на земельну ділянку орієнтовною площею 0,3174 га під розміщення виробничої бази.

18.03.2011 на рішення від 28.04.2010 № 135 прокурором міста Біла Церква було внесено протест, в якому було зазначено, що рішення є незаконним, оскільки надання в оренду земельної ділянки Приватному підприємству "Артезіан" має здійснюватись за проектом землеустрою. На виконання протесту прокурора рішенням від 21.04.2011 № 141-08-VI Білоцерківська міськрада скасувала підпункт 1.2 рішення від 28.04.2010 №1355, яким позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.11.2011 у справі № 19/063-11 за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради, яке в апеляційному або касаційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, встановлено, що позивач просив оформити в оренду земельну ділянку, межі якої раніше були встановлені в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, а отже підстави для виготовлення проекту землеустрою замість технічної документації відсутні. Зазначеним рішенням визнано недійсним пункт рішення Білоцерківської міськради, яким скасовано підпункт 1.2 рішення від 28.04.2010 № 1355. За таких обставин рішення Білоцерківської міськради від 28.04.2010 № 1355 про надання дозволу Приватному підприємству "Артезіан" на виготовлення технічної документації із землеустрою на сьогоднішній день є чинним.

У відповідності до вказаного рішення була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди Приватним підприємтсвом "Артезіан" на земельну ділянку і позивачем було подано заяву про розгляд та затвердження вказаної технічної документації. Листом від 06.03.2012 № 1-10-849 позивачу було повідомлено, що заява розглянута на засіданні постійної комісії з питань ефективного використання земель всіх форм власності. Позивачу рекомендовано звернутись у землевпорядну організацію і переробити кадастровий план земельної ділянки з урахуванням пропозиції постійної комісії, а саме оформити земельну ділянку в оренду тільки під майном.

За завданням Приватного підприємства «Артезіан» на виконання робіт від 12.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Краяни" було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки позивачем, під розміщення виробничої бази по вул. Привокзальній в м. Біла Церква у складі п'яти земельних ділянок, а саме: кадастровий номер 3210300000:09:001:0075 площею 0,0229 га (під відкритим складом, утрамбованим щебенем); кадастровий номер 3210300000:03:002:0169 площею 0,0230 га (під адмінбудівлею А); кадастровий номер 3210300000:03:002:0172 площею 0,1528 га (під замощенням № 4, гаражами В, Г); кадастровий номер 3210300000:03:002:0170 площею 0,0074 га (під навісом К); кадастровий номер 3210300000:03:002:0168 площею 0,0029 га (під вбиральнею №3), всього 0,2090га.

Приватне підприємство «Артезіан» звернулось до Білоцерківської міської ради із заявою від 02.08.2012 про затвердження даної технічної документації та надання в оренду земельної ділянки під розміщення виробничої бази у складі п'яти земельних ділянок за вищевказаною адресою.

16.08.2012 рішенням Білоцерківської міської ради № 662-28-VI затверджено технічну документацію Приватного підприємства "Артезіан" та вирішено надати в оренду позивачу земельну ділянку площею 0,1758 га у складі двох земельних ділянок - площею 0,0230 га (під адмінбудівлею) та площею 0,1528 га (під замощенням та гаражами). На виконання вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено договори оренди землі від 21.12.2012 № 110 та № 111 із строком дії до 21.12.2017, на підставі яких державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського МРУЮ вчинено відповідні записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Щодо інших трьох земельних ділянок у даному рішенні відомості були відсутні, у зв'язку з чим Приватне підприємство "Артезіан" повторно звернулось до Білоцерківської міськради із завою від 17.10.2012, якою просило затвердити технічну документацію із землеустрою та надати в оренду земельну ділянку під розміщення виробничої бази площею 0,0332 га у складі трьох земельних ділянок: площею 0,0229 га (під складом); площею 0,0074 га (під навісом); площею 0,0029 га (під вбиральнею).

Рішенням від 21.11.2012 № 749-31-VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок та передачі земельних ділянок в оренду Приватному підприємству "Артезіан"" відмовлено останньому в затвердженні технічної документації та у передачі в оренду земельної ділянки площею 0,0332 га у складі трьох земельних ділянок під розміщення виробничої бази за адресою вул. Привокзальна 93А в м. Біла Церква згідно ст. 123 ЗК України.

Дані обставини неодноразово були предметом дослідження під час розгляду судових справ а саме:

- справи Господарського суду Київської області № 19/063-11, рішенням від 07.11.2011 у якій встановлено відсутність законодавчо визначеної необхідності виготовляти проект землеустрою замість технічної документації та визнано недійсним пункт рішення Білоцерківської міськради, яким скасовано підпункт 1.2 рішення від 28.04.2010 №1355 про надання дозволу Приватному підприємству "Артезіан" на виготовлення технічної документації;

- справи Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 1003/102209/12-2а/1003/5919/12, постановою від 04.07.2012 у якій визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.06.2012 № 02 державного інспектора - головного спеціаліста Відділу контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель в Київській області про накладення на директора Приватного підприємства "Артезіан" Савенка О.С. адміністративного штрафу за використання Приватним підприємством "Артезіан" земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Судом встановлено, що Приватне підприємство "Артезіан" не ухиляється від укладення договору оренди, а вчинило всіх необхідних дій для його належного оформлення;

- справи Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 357/3905/14-а - 2-а/357/154/14, постановою від 06.05.2014 в якій визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 19.03.2014 № 85 про притягнення до адміністративної відповідальності директора Приватного підприємства "Артезіан" Савенка О.С. за встановлення металевого навісу без дозвільних документів;

- справи Господарського суду Київської області № 5/091-12 рішенням від 26.02.2013 у якій визнано недійсним рішення Білоцерківської міськради від 21.11.2012 № 749-31-VI, яким відмовлено в затвердженні технічної документації та передачі в оренду Приватному підприємству "Артезіан" земельної ділянки площею 0,0332 га у складі трьох земельних ділянок. Суд встановив, що на спірній земельній ділянці розташовані нежитлові приміщення виробничої бази, яку позивач придбав в 1997 році у Білоцерківського міжгосподарського підприємства по виробництву риби, що спірною земельною ділянкою позивач користувався на підставі договору оренди землі від 25.05.2004, що межі земельної ділянки раніше були встановлені в натурі і цільове призначення земельної ділянки не змінювалось.

Беручи до уваги вищевикладене, позивач 06.03.2014 повторно звернувся до Білоцерківської міської ради із заявою, в якій просив передати в оренду Приватному підприємству "Артезіан" земельну ділянку площею 0,0332га у складі трьох земельних ділянок площею 0,0229 га; площею 0,0074 га та площею 0,0029 га.

Як вбачається з підпункту 16/2 пункту 16 оскаржуваного рішення від 20.03.2014 № 1173-57-VI "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам - підприємцям" Білоцерківська міська рада повторно відмовила в передачі земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Артезіан" під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А загальною площею 0,0332 га в складі трьох земельних ділянок: площею 0,0229 га; площею 0,0074 га та площею 0,0029 га за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, згідно частини першої ст. 123 Земельного кодексу України, а саме: при формуванні нових земельних ділянок розробляється проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, оскільки земельна ділянка загальною площею 0,0332 га в складі трьох земельних ділянок: площею 0,0229 га; площею 0,0074 га та площею 0,0029 га у приватного підприємства "Артезіан" не перебувала та договори оренди землі на вказані земельні ділянки з даним підприємством не укладалися згідно вимог чинного законодавства України.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним вказаного пункту рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на спірній земельній ділянці (у складі трьох земельних ділянок) розташоване нерухоме майно виробничої бази, які Приватне підприємство «Артезіан» придбало на підставі Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 13.08.1997, укладеного з Білоцерківським міжгосподарським підприємством по виробництву товарної риби. В тому числі були придбані і вбиральня, склад та навіс, які розташовані на трьох спірних земельних ділянках, і які значаться в інвентаризаційній справі нежитлових будівель позивача за адресою вул. Привокзальна 93А, виготовленій Білоцерківським МБТІ.

Згідно з ст. 30 Земельного кодексу УРСР від 1990 року в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Дана норма збережена також у чинному Земельному кодексі України. Так, ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У зв'язку з цим, позивач має право на оформлення за собою права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне позивачу майно виробничої бази за адресою вул. Привокзальна 93А в м. Біла Церква.

При цьому, новий користувач земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства (пункт 2.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 №6).

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Артезіан" оформило відносини оренди та користувалося на підставі Договору оренди землі від 25.05.2004, укладеного між сторонами у справі, земельною ділянкою загальною площею 0,3786 га під розміщення виробничої бази, яка знаходиться в м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 93А.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із закінченням строку, на який було укладено договір оренди, позивач ще 24.03.2010 звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку під розміщення існуючої виробничої бази за вищевказаною адресою.

При цьому, у відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 01.01.2010 було передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Беручи до уваги вищевикладене, за відсутності письмових заперечень орендодавця - Білоцерківської міськради, позивач мав право на поновлення договору оренди на новий строк взагалі без розроблення технічної документації, а шляхом підписання додаткової угоди.

При цьому, на виконання рекомендації постійної комісії з питань ефективного використання земель всіх форм власності (лист від 06.03.2012р. № 1-10-849) оформити землю в оренду тільки під майном, позивач переробив технічну документацію. Так, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки Приватного підприємства "Артезіан" під розміщення виробничої бази по вул. Привокзальній в м. Біла Церква у складі п'яти земельних ділянок, а саме: кадастровий номер 3210300000:09:001:0075 площею 0,0229 га (під відкритим складом, утрамбованим щебенем); кадастровий номер 3210300000:03:002:0169 площею 0,0230 га (під адмінбудівлею А); кадастровий номер 3210300000:03:002:0172 площею 0,1528 га (під замощенням №4, гаражами В, Г); кадастровий номер 3210300000:03:002:0170 площею 0,0074 га (під навісом К); кадастровий номер 3210300000:03:002:0168 площею 0,0029 га (під вбиральнею №3), всього 0,2090га.

Дані земельні ділянки утворилися шляхом поділу земельної ділянки площею 0,3786 га, яка первісно перебувала в оренді позивача за договором оренди землі від 25.05.2004 на п'ять ділянок безпосередньо під майном та ще однієї ділянки під проходами, проїздами, які залишилась у віданні Білоцерківської міськради для організації безперешкодного проїзду власників приватних гаражів по території бази Приватного підприємства "Артезіан".

З матеріалів справи вбачається, що цільове призначення земельних ділянок та категорія земель (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення) не змінювалось, зовнішні межі земельної ділянки винесені в натуру, проходять по стінам будівель та не змінювались, про що свідчать залучені до матеріалів справи листи від 04.11.2011 № 1-21-3007 та від 12.12.2012 № 1-21-5557 Управління Держкомзему в м. Біла Церква, матеріали технічної документації із землеустрою Приватного підприємства "Артезіан" від 2004 року, матеріали технічної документації із землеустрою Приватного підприємства "Артезіан" від 2012 року (на п'ять земельних ділянок) та в її складі - п'ять актів про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж та передачі межових знаків

Як передбачено п. 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальній власності в користування встановлений статтею 123 Земельного кодексу України.

У відповідності до приписів частин першої та третьої ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Разом з тим, пункт 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, визначає, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

Беручи до уваги вищевикладене, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що законодавство, що регулює надання земельних ділянок в оренду, як в редакції станом на момент звернень позивача із заявами до відповідача про затвердження технічної документації із землеустрою спочатку щодо передачі в оренду земельної ділянки у складі п'яти земельних ділянок, потім ще двох звернень про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки у складі трьох земельних ділянок, що залишилися, так і на момент прийняття оскаржуваного рішення від 20.03.2014, не передбачало необхідності для позивача розробляти проект землеустрою на земельні ділянки, які утворилися без зміни цільового призначення шляхом поділу земельної ділянки, яка перебувала в оренді позивача, зовнішні межі якої були встановлені в натурі.

Відтак, підстави для виготовлення проекту землеустрою замість технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки та передачі земельної ділянки в оренду під розміщення виробничої бази в місті Біла Церква по вул. Привокзальна, 93-А, загальною площею 0,0332 га, в складі трьох земельних ділянок - відсутні.

З матеріалів справи, що дві з пяти земельних ділянок відповідачем позивачу були надані в оренду на підставі тієї ж таки технічної документації (рішення від 16.08.2012 № 662-28-VI, на підставі якого було укладено договори оренди землі від 21.12.2012 № 110 та № 111).

Отже, беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорюваний підпункт 16/2 пункту 16 рішення від 20.03.2014 № 1173-57-VI "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам - підприємцям" яким Білоцерківська міська рада повторно відмовила в передачі земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Артезіан" під розміщення виробничої бази в м. Біла Церква, вул. Привокзальна 93А загальною площею 0,0332 га в складі трьох земельних ділянок: площею 0,0229 га; площею 0,0074 га та площею 0,0029 га за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква суперечить ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. 123 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 2, п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний підпункт 16/2 пункту 16 рішення від 20.03.2014 № 1173-57-VI "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам - підприємцям", суперечить ст. 50 Закону України "Про землеустрій", ст. 123 Земельного кодексу України, порушує право Приватного підприємства "Артезіан" на оформлення в оренду землі, на якій розташоване належне йому на праві власності майно, зазначене рішення підлягає визнанню недійсним.

Щодо позовних вимог про включення до складу судових витрат по справі витрат позивача на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_3 (копії посвідчення адвоката від 29.09.2010 № НОМЕР_1 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.09.2010р. № НОМЕР_1) укладено договорі про надання правових послуг адвоката від 15.04.2014, у відповідності до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання представляти його інтереси та надавати правову допомогу в господарській справі за позовом Приватного підприємства "Артезіан" до Білоцерківської міської ради про визнання недійсним рішення від 20.03.2014.

За виконання послуг, передбачених договором, клієнт зобов'язується сплатити адвокату 5000,00 грн. Також адвокатом та клієнтом складено Акт про надання послуг від 01.07.2014, згідно якого сторони підтвердили, що адвокат надав клієнтові правові послуги, а клієнт оплатив зазначені послуги і сторони претензій одна до одної не мають. Також матеріали справи містять оригінал квитанції УНК № 067121 від 01.07.2014, згідно якої Приватне підприємство "Артезіан" сплатив адвокату ОСОБА_3 5000,00 грн. за послуги адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, який складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з пункту 29 Листа Вищого господарського суду України, від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 у справі № 30/63.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем при розгляді даної справи понесено витрати з оплати послуг адвоката ОСОБА_3 згідно договору про надання правових послуг адвоката від 15.04.2014 у розмірі 5000,00 грн., які підтверджено належними документами наявними в матеріалах справи та мають бути віднесені до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Білоцерківської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 в справі № 911/1605/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Білоцерківської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2014 у справі № 911/1605/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/1605/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка