Рішення № 41515311, 18.11.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р. Справа № 909/1111/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул.Сахарова,78, м. Львів, 79026; поштова адреса: вул. Верхній Вал, 24, м. Київ, 04071

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав", вул. Військових Ветеранів, 14, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення суми заборгованості та пені за договором № 30/2013 про надання овердрафту від 26.07.2013 року в розмірі 231 129 грн. 43 коп., з них: 206 862 грн. 15 коп. - неповернута сума кредиту; 20 668 грн.14 коп. - прострочені відсотки; 121 грн. 22 коп. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 3 160 грн. 39 коп. - пеня по простроченій основній сумі кредиту; 315 грн. 76 коп. - пеня по прострочених відсотках; 1 грн. 77 коп. - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Гриновецька Романія Ярославівна - представник, (довіреність № 10 від 17.04.2014 року)

встановив: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із вимогою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" про стягнення суми заборгованості за договором № 30/2013 про надання овердрафту від 26.07.2013 року в розмірі 231 129 грн. 43 коп., з них: 206 862 грн. 15 коп. - неповернута сума кредиту; 20 668 грн.14 коп. - прострочені відсотки; 121 грн. 22 коп. - прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 3 160 грн. 39 коп. - пеня по простроченій основній сумі кредиту; 315 грн. 76 коп. - пеня по прострочених відсотках; 1 грн. 77 коп. - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №30/2013 про надання овердрафту щодо сплати необхідних коштів для погашення заборгованості.

В судовому засіданні 28.10.14 оголошувалась перерва до 18.11.14 (11:00 год).

13 листопада 2014 року позивачем по справі подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№14665/14), у зв"язку із частковим погашення відповідачем до моменту звернення з позовом до суду суми заборгованості. Відповідно до вказаної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 132 020 грн. 87 коп., з яких: 120 851 грн. 51 коп. - неповернута сума кредиту, 10 552 грн. 56 коп. - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 613 грн. 85 коп. пеня по прострочених відсотках, 2 грн. 95 коп. - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11р., встановлено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Суду не подано доказів та не наведено аргументів, що подання заяви позивачем про зменшення розміру позовних вимог суперечить законодавству і порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З урахуванням вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та за мінусом часткової сплати заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, зокрема 20 000 грн. 00 коп. неповернутої суми кредиту. В підтвердження сплати 20 000 грн. 00 коп. подав суду докази їх сплати - копії платіжних доручень, які долучені судом до матеріалів справи.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак через канцелярію господарського суду 13.11.14 подав клопотання про розгляд справ без участі його повноваженого представника (вх. №17995/14).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

26 липня 2013 року між публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (по договору - банк/ по справі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав (по договору - позичальник/по справі відповідач) був укладений договір №30/2013 про надання овердрафту (надалі "Кредитний договір ") на умовах забезпечуваності, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів.

Відповідно до умов вищезазначеного договору позивач зобов"язався надати відповідачу овердрафт з максимальним лімітом заборгованості по овердрафту - 200 000 грн. 00 коп., а відповідач зобов"язався повернути кредит в повному обсязі в порядку і терміни (до 25.07.2014 року) передбачені договором, сплачувати комісію та проценти за користування кредитом (р.1, п.2.4., п.3.1., 4.1 Кредитного договору).

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що за надання Кредиту відповідач сплачує позивачу комісію, визначені п. 2.3. Кредитного договору; згідно з п.3.2. проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно на суму заборгованості по Кредиту за методом "факт/360" (за фактичну кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою , вказаною у п.2.2 Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору річна процентна ставка встановлюється в залежності від строку використання Кредиту, а саме: від 1до 3 днів - 20,5% річних; від 4-7 днів - 24,0% річних; від 8 до 15 днів - 25,5% річних; від 16 до 30 днів - 26,0% річних; від 31 до 45 днів - 26,5% річних; від 46 до 60 днів - 27% річних; від 61 дня -27,5% річних.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами по справі на підставі Договору №30/2013 про надання овердрафту від 26.07.13 виникли зобов"язальні відносини.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Договору №30/2013 про надання овердрафту від 26.07.13 позивач надав відповідачу грошові кошти, а останній в свою чергу прийняв вказані кошти.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується долученими до матеріалів справи меморіальним ордером №22610307 від 28.07.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на умови кредитного договору, строк сплати процентів за користування кредитом по даній справі є таким, що настав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України констатує, що договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З виписок про рух коштів по рахунку від 19.08.14 та розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що відповідач допускав порушення зобов'язань по кредитному договору.

08 серпня 2014 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення заборгованості по Договору №30/2013 про надання овердрафту від 26.07.13.

Факт направлення даної вимоги відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист від 12.08.2014 та відповідною поштовою квитанцією №8202 від 12.08.2014.

Однак відповідач, вимоги позивача не виконав, що зумовило останнього звернутись з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, частиною 1 ст. 220 Господарського кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Як з"ясовано судом, відповідач після звернення з позовом до суду сплатив частину заборгованості по кредитному договору на суму 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується належними доказами, копії яких долучені до матеріалів справи, зокрема платіжних доручень від 31.10.14 та від 12.11.14.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, в частині стягнення 20 000 грн. провадження слід припинити, у зв"язку з його платою.

Разом з тим, суд повідомляє, що у відповідності до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, повторне звернення до господарського суду щодо стягнення вищезазначеної заборгованості, по якій припинено провадження не допускається.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів сплати решти суми заборгованості по Договору №30/2013 про надання овердрафту від 26.07.13 суду не подано. Окрім того, факт непогашення її (решти суми заборгованості) підтвердив визнанням відповідача в судовому засіданні.

Статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист порушеного права або інтересу.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема в частині стягнення заборгованості в сумі 112 020 грн. 87 коп., з яких: 100 851 грн. 51 коп. - неповернута сума кредиту, 10 552 грн. 56 коп. - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 613 грн. 85 коп. пеня по прострочених відсотках, 2 грн. 95 коп. - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту. В решті провадження у справі припинити.

Щодо судового збору, то слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлено в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року становить 1218 грн. 00 коп.

Виходячи з вищенаведеного, станом на день звернення позивача до суду з позовом (29.09.14), судовий збір за дані позовні вимоги підлягав сплаті в сумі 4 622 грн. 59 коп., що і відповідало сплаченому позивачем згідно платіжного доручення №26563454 від 28.08.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судом прийнято, подану 13.11.14р. позивачем по справі заяву про зменшення позовних вимог (вх.№14665/14), відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 132 020 грн. 87 коп.

Абзацом 2 пункту 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.

З поданої заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість в сумі 132 020 грн. 87 коп.

З огляду наведеного та враховуючи приписи ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", станом на день подання заяви про зменшення позовних вимог (13.11.14), судовий збір повинен становити в сумі 2 640 грн. 42 коп.

Частиною 1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

В розділі 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу - Публічному акціонерному товариству "Кредобанк" з Державного бюджету України судового збору в розмірі 1 982 грн. 18 коп., про що винести ухвалу.

З урахуванням приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 640 грн. 42 коп. слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 3,4,6 Закону України "Про судовий збір", ст. ст.11, 15, 16, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 612, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 220, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" про стягнення заборгованості за Договором № 30/2013 про надання овердрафту від 26.07.2013 року в сумі 132 020 грн. 87 коп., з яких: 120 851 грн. 51 коп. - неповернута сума кредиту, 10 552 грн. 56 коп. - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 613 грн. 85 коп. пеня по прострочених відсотках, 2 грн. 95 коп. - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКБ Станіслав" (вул. Військових Ветеранів, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код 37183482) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (вул.Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код 09807862) заборгованість за Договором № 30/2013 про надання овердрафту від 26.07.2013 року в сумі 112 020 грн. 87 коп. (сто дванадцять тисяч двадцять гривень вісімдесят сім копійки), з яких: 100 851 грн. 51 коп. (сто тисяч вісімсот п"ятдесят одна гривня п"ятдесят одна копійка) - неповернутої суми кредиту, 10 552 грн. 56 коп. (десять тисяч п"ятсот п"ятдесят дві гривні п"ятдесят шість копійки) - пені по простроченій основній сумі кредиту, 613 грн. 85 коп. (шістсот тринадцять гривень вісімдесят п"ять копійки) - пені по прострочених відсотках, 2 грн. 95 коп. (дві гривні дев"яносто п"ять копійки) - пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту та 2 640 грн. 42 коп. (дві тисячі шістсот сорок гривень сорок дві копійки) - сплаченого судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.14

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 24.11.14