Рішення № 41492225, 18.11.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2888/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.11.2014 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Кіселика С.А.

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

за участі секретаря судового засідання - Кравченко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 вересня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся в суд із позовом, яким просить зобов'язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з його сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити час і дні для його систематичного побачення із сином, а саме: кожного понеділка з 17:00 год. до 19:30 год.; кожної середи з 17:00 год. до 19:30 год. Просив встановити дні по яким він буде забирати дитину до себе з відвідуванням дитиною місця окремого проживання батька, а саме : кожного першого та третього тижня місяця з 17:00 год. п'ятниці до 19:30 год. неділі. Встановити один місяць на рік спільного відпочинку та оздоровлення дитини з батьком з повідомленням про місце перебування матері дитини.

В подальшому, позивач уточнив свої вимоги в частині встановлення часу та днів побачення із сином та просив, згідно поданої заяви 16.09.2014 року, визначити йому , ОСОБА_2, спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щопонеділка з 17 години 00 хв. до 19 години 30 хв. та щосуботи з 16 години 00 хв. до 18 години 00 хв. Разом з тим, вимоги в частині встановлення днів по яким він буде забирати дитину до себе з відвідуванням дитиною місця окремого проживання батька , а саме : кожного першого та третього тижня місяця з 17:00 год. п'ятниці до 19:30 год. неділі та щодо встановлення одного місяця на рік спільного відпочинку та оздоровлення дитини з батьком з повідомленням про місце перебування матері дитини, просив залишити без розгляду ( а.с.57).

Вимоги мотивовано тим, що після розірвання шлюбу син проживає з відповідачкою, яка перешкоджає його зустрічам із дитиною, не виконує рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 18 червня 2014 року № 285, яким йому визначено наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з сином: щопонеділка з 17.00 до 19.30 години та щосуботи з 16.00 до 18.00 години (перший місяць після прийняття рішення - в присутності матері дитини).

Ухвалою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 24.09.2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною в частині вимог: встановлення днів по яким позивач буде забирати дитину до себе з відвідуванням дитиною місця окремого проживання батька, а саме: кожного першого та третього тижня місяця з 17:00 год. п'ятниці до 19:30 год. неділі та встановлення одного місяця на рік спільного відпочинку та оздоровлення дитини з батьком, з повідомленням про місце перебування матері дитини, залишено без розгляду .

Рішенням Кіровського районного суду Кіровоградської області від 24 вересня 2014 року позов задоволено частково. Зобов"язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні із сином - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено ОСОБА_2 спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щопонеділка з 19 години 00 хв. до 20 години 00 хв. та щосуботи з 16 години 00 хв. до 18 години 00 хв., за місцем проживання батька дитини АДРЕСА_1, в присутності матері ОСОБА_3. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В скарзі апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно, діючи в інтересах відповідача, обмежив час спілкування батька із сином та без будь яких підстав дійшов висновку щодо обов'язкової присутності відповідача при спілкуванні батька із сином.

Заслухавши доповідь судді доповідача, сторін та їх представників, перевіривши в межах ст. 303 ЦПК України матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Вирішуючи спір на підставі досліджених доказів суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з 28 липня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 червня 2013 року, розірвано. У період шлюбу, а саме 07 вересня 2008 року, у сторін по справі народився син, ОСОБА_4, який після припинення між сторонами шлюбних стосунків постійно проживає з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2. Позивач проживає окремо у двокімнатній квартирі, за адресою: АДРЕСА_1, де створенні умови для перебування дитини. Через відсутність між сторонами по справі згоди щодо участі позивача у вихованні дитини та можливості спілкування з дитиною, він звернувся до органу опіки та піклування з відповідною заявою. Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 18 червня 2014 року № 285 визначений наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_2 з його малолітньою дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1: щопонеділка з 17 години 00 хв. до 19 години 30 хв. та щосуботи з 16 години 00 хв. до 18 години 00 хв., перший місяць після прийняття даного рішення - в присутності матері дитини ( а.с. 45). Відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування, створюючи перешкоди для позивача у спілкуванні та вихованні дитини, а тому порушене право підлягає судовому захисту в порядку ст. 159 СК України.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, шляхом обрання способу участі батька у вихованні дитини суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право спілкуватися із сином і приймати участь у його вихованні. Разом із тим, враховуючи рекомендації психолога ( а.с. 63), вік дитини, його відношення до батька на даний момент, прихильність до матері і емоційний стан малолітнього при розмовах про батька, участь батька у спілкуванні і вихованні сина суд визначив у присутності матері.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи із наступного.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки - це духовний дисбаланс на усе життя.

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Правило ч.2 ст.157 СК України додатково підкреслює обов`язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, хоча збереження у нього цього обов`язку прямо випливає зі ст.141 СК України.

Праву на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні.

Такий висновок, як і рекомендації психолога є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

В ході розгляду даної справи органом опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради був наданий висновок від 22.05. 2014 року.

Даний висновок не містить мотивації щодо необхідної присутності матері під час спілкування позивача із сином.

Із рішення суду першої інстанції щодо способу участі батька у вихованні дитини вбачається, що дитина буде мати можливість бачити батька в понеділок лише на протязі однієї години, причому спілкування буде проходити у присутності матері за місцем проживання батька, з якою у позивача склалися неприязні стосунки, що в свою чергу, може негативно впливати на психіку дитини під час таких зустрічей.

Виходячи з графіку побачень батько буде позбавлений можливості в повній мірі впливати на розвиток дитини, що в свою чергу призведе до обмеження дитини у належному догляді батька та порушення її права на спілкування з останнім.

Колегія суддів вважає, що обмежуючи час спілкування батька із сином, кожного понеділка, однією годиною, суд діяв не в інтересах малолітньої дитини, а враховував графік роботи відповідача з метою її присутності при спілкуванні позивача із сином яка на думку колегії суддів є необов'язковою.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що згідно з п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 вересня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щопонеділка з 17 години 00 хв. до 19 години 30 хв. та щосуботи з 16 години 00 хв. до 18 години 00 хв.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: