Рішення № 41488866, 20.11.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/31549/13-ц Провадження № 22-ц/772/3036/2014Головуючий в суді першої інстанції Федчишен С. А.Категорія 27 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Сала Т.Б., Луценка В.В.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ТОВ «Соккер - Клуб» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.04.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соккер-Клуб» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

В суд звернулося ТОВ «Соккер - Клуб» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивувало тим, що 02.01.2013 року між ТОВ «Соккер Клуб» та ОСОБА_2 було укладено трудовий договір №92, згідно з яким остання була прийнята на посаду продавця - консультанта ТОВ «Соккер Клуб», трудові відносини було продовжено підписанням трудового договору від 01.02.2013 року № 252 д. Окрім цього, так як продавцю-консультанту ввірялися матеріальні цінності, з ОСОБА_2 02.01.2013 року було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до п.1.5 трудового договору від 01.02.2013 року продавець-консультант є матеріально відповідальною особою і несе перед товариством повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому товарно-матеріальних цінностей, про що підписує з товариством договір. Так, ОСОБА_2 отримала кошти за розповсюдження лотерейних білетів, проте, не здала дану виручку ні в касу позивача, а ні перерахувала їх на банківський рахунок позивача. Даний борг ОСОБА_2 визнала, підписавши відомість. Окрім цього, даний факт підтверджується розпискою останньої, в якій вона зобов'язується погасити дану заборгованість до 01.07.2013 року, однак заборгованість не погашена і по сьогоднішній день. Що стало підставою для звернення до суду, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Соккер Клуб» заборгованість в розмірі 370891,43 гривень та судовий збір.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.04.2014 року - в задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду ТОВ «Соккер Клуб» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2013 року між ТОВ «Соккер Клуб» та ОСОБА_2 укладено трудовий договір №92, згідно якого остання наймається на посаду продавця - консультанта на термін з 02.01.2013 року по 31.01.2013 року.

Відповідно до п.1.5 трудового договору від 01.02.2013 року продавець-консультант є матеріально відповідальною особою і несе перед товариством повну матеріальну відповідальність за збереження довірених йому товарно-матеріальних цінностей, про що підписує з товариством договір.

В п.2.1.18 цього договору передбачено, що продавець-консультант зобов'язаний нести повну матеріальну відповідальність за виручені грошові кошти та ввірене майно.

01.02.2013 року між ТОВ «Соккер Клуб» та ОСОБА_2 укладено трудовий договір №252д, згідно якого остання наймається на посаду продавця-консультанта на термін з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02.01.2013 року ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності таких цінностей особисто.

Відповідно до відомості розповсюдження (руху лотерей) за період з 01.07.2012 року по 30.04.2013 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість перед підприємством в розмірі 370891,43 гривень.

Згідно розписки від 27.04.2013 року, яку підписала ОСОБА_2, остання в зв'язку з обманом її аферистами витратила гроші ТОВ «Соккер Клуб» отримані від розповсюдження державних лотерей в сумі 370 892 гривень зобов'язується повернути до 01.07.2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Кодексом Законів про працю України. З відомості розповсюдження руху лотерей за період з 01.07.2012 року по 30.04.2013 року вбачається, що у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед підприємством в розмірі 370 892 грн., тобто дана заборгованість виникла в період часу коли з останньою не було укладено трудового договору та договору про повні індивідуальну матеріальну відповідальність, а тому вимоги позивача про відшкодування шкоди, заподіяної працівником в розмірі 370 892 грн. в порядку передбаченому Кодексом Законів про працю України задоволенню не підлягають.

Проте, такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, судом першої інстанції не було з'ясовано у позивача період та обставини виникнення заборгованості до укладання 02.01.2013 року трудового договору, а причини відмови у позові за період після цієї дати взагалі не вмотивовані, в зв'язку з чим ухвалено поспішне та помилкове рішення.

Суд не врахував, що між ОСОБА_2 та позивачем, правовідносини виникли з 01.07.2012 року, а саме з моменту підписання цивільно-правового договору № 44 про розповсюдження державних лотерей та продовжувались до 30.04.2014 року.

П. 6 вище зазначеного договору передбачено, що консультант-продавець несе повну майнову відповідальність за передані лотерейні білети, кошти отримані від їх реалізації, обладнання та матеріали, інше майно ввірене консультанту-продавцю та зобов'язується відшкодовувати замовнику збитки завдані втратою, знищенням, зіпсуванням, неповерненням вказаного майна в повному обсязі.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав правової оцінки письмовим доказам, що свідчать про наявність боргу та визнання його відповідачем. Зокрема, в матеріалах справи наявна заява відповідачки про визнання боргу від 26.04.2013 року та розписка від 27.04.2013 року, згідно якої остання зобов'язалась повернути борг до 01.07.2013 року.

Наявна в матеріалах справи Відомість розповсюджувача від 30.04.2013 року свідчить про наявність та розмір боргу, а також містить підпис відповідачки.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини вказують на те, що між сторонами виникли трудові відносини, відповідач є матеріально зобов'язальною особою, і ці правовідносини регулюються ст.ст. 130,132,134,135-1 КЗпП України.

Докази надані позивачем свідчать про отримання та не повернення позивачу матеріальних цінностей на загальну суму 370 891,43 гривень, яку відповідач зобов'язалась повернути.

В свою чергу відповідач не спростувала у відповідності до ст. 60 ЦПК України ці обставини, в судові засідання ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не зявилась, жодних доказів не надала, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав ухвалювати рішення про відмову у позові.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи , які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Соккер - Клуб» - задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.04.2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Соккер-Клуб» до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальність «Соккер-Клуб» борг в розмірі 370891,43 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальність «Соккер-Клуб» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3441,00 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.Б. Сало

В.В. Луценко