Ухвала суду № 41487537, 18.11.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2954/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 53, 54 Савранський О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О. В.суддівПальонного В. С. , Нерушак Л. В. при секретаріВосколович Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Черкаси апеляційну скаргу державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - в. о. директора державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Модлий Володимир Іванович; директор державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Яценко Василь Борисович; ОСОБА_9 про укладення трудового договору,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ДП»Корсунь-Шевченківське лісове господарство» - Каплю Н.І., яка підтримала апеляційну скаргу; ОСОБА_6 та її представника - адвоката ОСОБА_11 , які просили апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області із позовом до державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - в. о. директора ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Модлий В.І.; директор державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Яценко В.Б.; ОСОБА_9 про укладення трудового договору, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що працювала у відповідача на посаді інспектора з кадрів (0.5 штатної одиниці) і 24 грудня 2012 року була звільнена із вказаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із скороченням штату працівників.

ОСОБА_6 вказує, що з 1 грудня 2013 року відповідач знову ввів до штатного розпису підприємства на 2013 рік посаду інспектора з кадрів (0.5 штатної одиниці). Про дану обставину їй стало відомо 28 лютого 2014 року і цього ж дня вона звернулась до відповідача з заявою про поворотне прийняття її на роботу на посаду інспектора з кадрів відповідно до вимог ст. 421 КЗпП України.

Виконуючий обов'язки директора ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Модлий В.І. неодноразово в усному порядку обіцяв їй вирішити дане питання позитивно та 12 червня 2014 року надав письмову відповідь, що її питання знаходиться в стадії вирішення.

В подальшому, зазначає ОСОБА_6, вона дізналася, що відповідач, всупереч вимогам закону, зарахував на цю посаду третю особу - ОСОБА_9

Вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_6 звернулась до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області та уточнивши позовні вимоги просила поновити їй строк звернення до суду і постановити судове рішення, яким зобов'язати відповідача прийняти її на роботу на посаду інспектора з кадрів (0.5 штатної одиниці) та укласти з нею трудовий договір у зв'язку з поворотним прийняттям на роботу, визнавши незаконним наказ директора ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» від 2 грудня 2013 року №640-П в частині переведення інженера з підготовки кадрів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ОСОБА_9 на 0.5 ставки інспектора з кадрів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з 01 грудня 2013 року.

Ухвалою суду від 08 серпня 2014 року до участі у розгляді справи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_9

Ухвалою суду від 30 вересня 2014 року до участі у розгляді справи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача директора ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Яценка В.Б.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року позов ОСОБА_6 - задоволено.

Зобов'язано ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» укласти з ОСОБА_6 трудовий договір, за яким прийняти її на роботу на посаду інспектора з кадрів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» (0,5 штатної одиниці) у зв'язку із поворотним прийняттям на роботу з 28 лютого 2014 року, визнавши незаконним наказ директора ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» №640-П від 02 грудня 2013 року в частині переведення інженера з підготовки кадрів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» ОСОБА_9 на 0,5 ставки інспектора з кадрів ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з 01 грудня 2013 року.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі директор ДП «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Яценко В.Б., вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення виниклого між сторонами спору по суті, просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року скасувати, ухваливши при цьому нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга, подана директором державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Згідно вимог ст. 42-1 КЗПП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗПП України протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_6 працювала в ДП »Корсунь-Шевченківське лісове господарство» з 1998 року і 24 грудня 2012 року наказом № 471-к від 24.12.2012 була звільнена з посади інспектора з кадрів /0,5 ставки/ на підставі п.1 ст. 40 КЗПП України. Після звільнення ОСОБА_6 відповідач з 1 грудня 2013 року знову ввів до штатного розпису підприємства посаду інспектора з кадрів /0,5 ставки/, зарахувавши на цю посаду ОСОБА_9

За наявності обставин, зазначених в статті 42-1 КЗПП України, працівникові належить право на укладення трудового договору, а власник зобов»язаний в подібних випадках укласти трудовий договір.

При цьому, власник повинен вчасно проінформувати працівника про появу вакансії та запропонувати укласти трудовий договір, однак, ДП »Корсунь-Шевченківське» лісове господарство вказаних вимог закону не виконало, не повідомило ОСОБА_6 про поворотне введення до штатного розпису 0,5 ставки посади інспектора з кадрів, зарахувавши на вказану посаду ОСОБА_9, внаслідок чого порушив переважне право позивачки на укладення трудового договору в разі поворотного прийняття на роботу.

Є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не застосував до виниклих правовідносин наслідки пропуску позивачкою тримісячного строку звернення за захистом своїх порушених трудових прав до суду, визначеного статтею 233 КЗПП України, оскільки такі твердження апелянта спростовуються наявними матеріалами справи.

Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 28 лютого 2014 року /а.с.14/ звернулася до відповідача із заявою про поновлення її на посаді інспектора з кадрів у зв»язку із відновленням в штатному розписі підприємства посади інспектора з кадрів від 1.12.2013 року, проте, конкретної відповіді на подану заяву позивачка не отримала, листом від 12.06.2014 року ОСОБА_6 лише було повідомлено, що її заява знаходиться в стадії вирішення.

Фактично про порушення свого права, неможливість поновлення її на роботі на посаді інспектора з кадрів після звільнення за п.1 ст. 40 КЗПП України та про зарахування на 0,5 ставки посади інспектора з кадрів третьої особи ОСОБА_9 ОСОБА_6 дізналася вже в ході судового розгляду із поданих відповідачем на її позовну заяву заперечень, тобто в серпні 2014 року.

Також є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при розгляді справи не звернув уваги на відсутність в ОСОБА_6 необхідного освітньо-кваліфікаційного рівня для зайняття посади інспектора з кадрів, оскільки позивачка була звільнена з роботи з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗПП України, а не за п.2 ст. 40 КЗПП України внаслідок виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи. Введення з грудня 2013 року до посадової інструкції інспектора з кадрів вимоги щодо наявності в працівника базової або повної вищої освіти /а.с. 36-38/ не грунтується на законі, оскільки згідно Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики України від 29.12.2004 року, кваліфікаційними вимогами до посади інспектора з кадрів є наявність базової або неповної вищої освіти відповідного напрямку підготовки. Виходячи із наявних матеріалів справи, вказаним вимогам ОСОБА_6 відповідає.

Інші доводи, наведені директором ДП »Корсунь-Шевченківське лісове господарство» в апеляційній скарзі, є несуттєвими, були предметом судового розгляду і не дають підстав для зміни або скасування постановленого судом першої інстанції рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу, подану директором державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство», треті особи: в.о. директора державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Модлий Володимир Іванович; директор державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Яценко Василь Борисович; ОСОБА_9 про укладення трудового договору - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :