Ухвала суду № 41487035, 13.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

провадження № 22ц/790/6874/14 Головуючий 1 інст. - Колодяжна І.М.

Справа №641/14244/13-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Котелевець А.В.,

Кіпенка І.С.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерної компанії «Харківобленерго» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання недійсним рішення та скасування оперативно - господарської санкції,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати недійсним рішення АК «Харківобленерго» від 25.10.2013 року, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення «Правил користування електричною енергією» №28 та скасувати оперативно - господарську санкцію згідно протоколу №28 від 25.10.2013 року засідання комісії по розгляду актів порушення «Правил користування електричною енергією» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на підставі акту про порушення №03-02286 від 15.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ним як фізичною особою та АК «Харківобленерго» було укладено договір на користування електроенергією №16782 від 25.11.2009 року, проте, розрахунок вартості недорахованої електричної енергії проведено як фізичній особі - підприємцю, а не як фізичній особі. Крім того, позивач не погоджується із рішенням комісії, оформленим протоколом №28 від 25.10.2013 року, яким встановлено, що пункт порушення ПКЕЕ, зафіксований в акті №03-02286, відповідає саме підпункту 2, а не 1 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, як зазначено в самому акті про порушення. Також позивач зазначив, що акт складений з численними порушеннями, визначених Законом до нього вимог, а саме: зафіксоване пошкодження пломб енергопостачальної організації, які вказані в Акті здачі пломб на зберігання, проте, у ньому не зазначено ані дати, ані номеру акту, ані особи, на яку покладено відповідальність за збереження пломб, ані номера пломби, які були здані на збереження таким актом; не зазначені вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної та/або суми завданих споживачем. Не намальовано схему електропостачання споживача.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2014 року позов ОСОБА_2 - задоволено.

Визнано недійсним рішення комісії АК «Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954) від 25.10.2013 року, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду актів порушення «Правил користування електричною енергією» №28 від 25.10.2013 року.

Скасовано оперативно - господарську санкцію згідно протоколу №28 від 25.10.2013 року засідання комісії по розгляду актів порушення «Правил користування електричною енергією» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, на підставі акту порушення №03-02286 від 15.04.2013 року.

З таким рішенням суду АК «Харківобленерго» не погодилось, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі; стягнути з позивача на користь АК «Харківобленерго» суму судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 121,80 грн.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати і провадження у справі закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Основними критеріями розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції і спеціалізованими судами є:

1) суб»єктний склад сторін;

2) характер та предмет спірних правовідносин;

3) обставини, з яким процесуальним законодавством пов»язувався розгляд спору за правилами іншого виду судочинству

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Матеріали справи свідчать про те, що між ОСОБА_2, як фізичною особою та АК «Харківобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії від 25 листопада 2009 року ( далі - Договір).

Між тим, при розгляді справи по суті районним судом було залучено до матеріалів справи акти про пломбування та здачі пломб і приладів обліку на збереження № 579 від 06. 02. 2012, акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1 кв. № 578 від 15.04. 2013, акт про пломбування та здачі пломб і приладів обліку на збереження № 409 від 15. 04. 2013 р., де споживач вказані акти підписав як ФОП- ОСОБА_2 та завірив печаткою, чим підтвердив споживання електричної енергії як фізична особа підприємець, для потреб підприємницької діяльності.

Із змісту п. 2.1 Договору, сторони зобов'язалися керуватися, зокрема, Правилами користування електричною енергією.

Ці Правила розповсюджуються на споживачів енергії - суб'єктів господарської діяльності і на приміщення, які не відносяться до житлового фонду.

Між тим, на правовідносини, які виникають між фізичними особами і організацією, яка надає послуги постачання електроенергії, розповсюджуються інші Правила, а саме - «Правила користування електроенергією для населення», (постанова НКРЕ № 1357 від 26. 07. 1999 року). При цьому, такі правила розповсюджуються на об'єкти житлового фонду, однак, такий договір з позивачем не укладався.

Із рішення Харківського районного суду Харківської області від 17. 12. 2010 року вбачається, що за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлові приміщення: цех по обробці металу, нежитлову будівлю магазину будівельних матеріалів та на незавершену будівництвом нежитлову будівлю СТО з прибудовою, що розташовані по АДРЕСА_2

Акт про порушення правил користування електроенергією від 15. 04. 2013 року складений за адресою: АДРЕСА_1

Також, сторони в суді апеляційної інстанції зазначили, що у провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа за позовом АК « Харківобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення збитків за порушення правил користування електроенергією .

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає за необхідне провадження у справі закрити.

Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст.. 205 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» - задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2014 року - скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: